Змагання античних Олімпійських ігор

Дискобол. Римська копія грецької статуї (V ст. до н.е.)

Античний біг (530 р. до н.е.)

Бронзова скульптура кулачного борця, I ст. до н.е.

Борці. Бронзова репродукція римської скульптури, виконаної за грецьким оригіналом III ст. до н.е.

Боротьба. Античний барельєф

Зображення на давньогрецькій вазі 3-х видів п'ятиборства: метання диску і спису, боротьба (поштовхи долонями). Праворуч частково збереглося зображення стрибка

Змагання античних Олімпійських ігор — види спортивних олімпійських змагань Стародавньої Греції з 776 р. до н.е. до кінця IV сторіччя нової ери.

Атлетичні змагання стародавні греки зводять до часу життя мітичного Геракла, яке самі ж визначили у XIII ст. до н.е. Геракл, як і годиться героєві, здобував перемоги у боротьбі та панкратіонові.

На честь перемоги Зевса над своїм батьком почали проводити Олімпійські ігри. Учасники Троянської облоги ганяли колісниці, бігали наввипередки, билися на кулаках, боролися, билися в повному озброєнні до першої крови (праобраз панкратіону), метали диск з самородного заліза, стріляли з лука. Найбільш популярним у силу своєї демократичности був біг. Стародавній цар Ендіміон виставив в якості призу за перемогу в бігу своє царство, щоправда змагалися тільки його сини.^[1] Саме біг став основним видом змагань на античних Олімпіадах, коли після темних часів грецької історії відновили проведення Олімпіад у IX ст. до н.е. (див. Олімпіада (хронологія) ).

Біг

• Біг на дістанцію ( грец. στάδιον лат. stadium) — біг з одного кінця стадіону до іншого на дистанцію в одну олімпійську стадію (192 м). Перший і єдиний вид змагань з 1-го по 13-ту Олімпіади (до 724 до н.е.). Олімпіади за традицією рахувалися за іменами переможців у цьому змаганні, перш ніж були пронумеровані в послідовному порядкові. З бігу на стадію починалися змагання серед дорослих, потім змагалися в подвійному бігові. Атлети виходили на старт в оголеному вигляді. Найбільш величним бігуном античності вважався Леонід з Родосу, котрий отримав у II ст. до н.е. 12 перемог на 4 Олімпіадах. ^[2]

• Подвійний біг (грец. Δίαυλος, diaulos) — біг на дві стадії (384 м). Атлети пробігають стадіон, повертають навколо стовпа та повертаються назад до старту.^[3] Входить до складу Олімпійських змагань на 14-й Олімпіаді в 724 р. до н.е.

• Довгий біг (грец. δόλιχος dolichos) — біг на 7 стадій (1344 м). Атлети, пробігаючи стадію, розверталися навколо стовпа на одному кінці стадіону, потім бігли стадію назад і розверталися навколо одного стовпа. В складі Олімпійських змагань на 15-й Олімпіаді в 720 до н.е. ^[4] Довжина дистанції змінювалася в різні роки від 7 до 24 стадій (до 4608 м).

• Біг у повному озброєнні або біг гоплітів, «гоплітодром » (грец. ὁπλίτης, hoplitodromos) — біг у шоломі, поножжі та зі щитом на дві стадії. Пізніше з озброєння залишили тільки щита. В складі до Олімпійських змагань на 65-й Олімпіаді в 520 р. до н. е. Атлети змагаються оголеними, як і в інших Олімпійських видах за винятком перегонів на конях. Бігом гоплітів ігри завершувалися.

Єдиноборство

• Кулачний бій (дав.-гр. πυγμή, лат. pugilatus) доданий до Олімпійських змагань на 23-й Олімпіаді ( 688 до н. е. ). Особливою повагою користувалися бійці, які змогли перемогти, не отримавши удару від суперника. Правилами в кулачному бою заборонялися: захоплення суперника, підніжки та удари ногами. Бійці обмотували кисті шкіряними ременями, тим не менш, цей вид змагань вважався найнебезпечнішим. Античні автори описують розбиті носи, вибиті зуби та зім'яті вуха у атлетів. Загибель атлета в поєдинку не була чимось винятковим.

Павсаній оповів про один з таких поєдинків на Немейських іграх:

«На Немейських іграх аргосці присудили вінок перемоги вже мертвому Кревгові, тому що сіракузець Дамоксен, що бився з ним порушив їх взаємний договір. Вже настав вечір, коли вони приступили до кулачного бою; і ось вони при свідках вмовилися наносити удари один одному по черзі. Кулачні бійці в той час ще не носили на зап'ястях жорстких ременів, але билися в м'яких ременях, прикріплюючи їх під вигином руки так, щоб пальці у них залишалися вільними. Ці м'які ремені робилися з тонких смуг сирої волової шкіри і перепліталися між собою за якимось старовинн способом. І ось в тому випадку, про який я розповідаю, Кревга опустив свій удар на голову Дамоксена; у свою чергу Дамоксен наказав Кревгові підійняти руки, і, коли він це виконав, Дамоксен вдарив його витягнутими пальцями під ребра: зважаючи на міцність нігтів і силу удару рука увійшла всередину, і Дамоксен, схопившися за нутрощі, відірвав їх та витягнув назовні. Кревга негайно ж віддав Богові душу, а аргосці за те, що Дамоксен порушив договір і замість одного удару скористався супроти свого суперника багатьма, вигнали його. Кревзі, хоча і померлому, вони приписали перемогу і поставили йому в Аргосі статую.» ^[5]

Якщо бійці втомлювалися, дозволялася перерва для відпочинку. Якщо ж і після відпочинку переможець не з'являвся, то бійці обмінювалися обговореним числом ударів, від яких не захищалися. Поєдинок завершувався здачею суперника: переможений підіймав руку, коли був не в силах чинити опір. Античні лікарі вважали кулачний бій хорошим засобом проти хронічних головних болів.

На 72-й Олімпіаді в 492 до н.е. Клеомед з Астіпалеї вбив під час поєдинку Ікка з Епідавру і був позбавлений титулу переможця в кулачному бою. Великим бійцем був Тісандр з Наксоса на Сицилії, який переміг у чотирьох Олімпіадах. Павсаній зауважує, що від Наксоса не залишилося навіть руїн і тільки завдяки Тісандрові зберігається пам'ять про місто ^[6] .

• Панкратіон (грец. παγκράτιον) — рукопашний бій, в якому поєднувалися удари руками і ногами і борцівська техніка. Слово є похідним від грецьких слів пан і кратос, тобто означає приблизно «усією силою». Удушення було дозволено, заборонені укуси і видавлювання очей. Цей вид змагань увели до Олімпійських ігор у честь мітичного засновника ігор Геракла, який зумів здолати величезного лева, тільки задушивши його, бо шкура лева була невразлива для зброї. Доданий як вид Олімпійських змагань на 33-й Олімпіаді в 648 до н.е. Для юнаків панкратіон уведений тільки на 145-й Олимпиаде в 200 до н. е.

Філострат зауважив: ідеальний боєць в панкратіоні той, хто бореться краще, ніж боксер, і боксує краще, ніж борець. ^[7]

Аріхіон з Фігалеї на 54-й Олімпіаді був задушений і помер, виграючи панкратіон у третій раз. Навіть мертвим він став переможцем, тому що його суперник першим визнав поразку, не в силах терпіти біль від зламаного Аріхіоном великого пальця на нозі ^[8] . Труп Аріхіона увінчали вінком під оплески глядачів.

Сострат з Сікіону отримав прізвисько Пальчик, тому що здобув перемоги у панкратіоні на трьох Олімпіадах (починаючи со 104-й), захоплюючи і ламаючи фаланги пальців у суперника ^[9] .

Артемідор з Траллу повинен був битися серед юнаків за віком, але, ображений одним з дорослих панкратіоністів, вступив до більш старшої категорії і здобув перемогу в панкратіоні серед чоловіків у 212-у Олімпіаду ^[10] .

Полідамант Скотусський виграв панкратіон у 93-ю Олімпіаду. Про нього говорили, що він здолав лева голими руками, а в сутичці з трьома найсильнішими персами вбив їх усіх ^[11] .

• Боротьба грец. πάλη, лат. lucta) додана до Олімпійських змагань на 18-й Олімпіаді (708 до н.е. ). Правилами заборонялися удари, але поштовхи дозволялися. Грецька мова мав багато термінів для позначення різних прийомів і позицій. Боротьба поділялася на дві основні позиції: у стійці і на землі, вірніше, м'якому ґрунті, посипаного піском.

Леонтіск з Мессіни на Сицилії отримав прізвисько Пальчик, тому що брав перемоги у боротьбі, захоплюючи і вигинаючи пальці у суперника ^[12] . Легендарним борцем був Мілон з Кротона, який у 14-річному віці переміг у боротьбі серед юнаків (категорія до 20 років). Потім він здобув перемоги в боротьбі для дорослих на п'яти наступних Олімпіадах і зазнав поразки на 66-й Олімпіаді (516 до н. е. ). Вважається, що в дитинстві Мілон бігав з телям на спині. Згодом теля перетворився на бика, але Мілон як і раніше з легкістю підіймав його і бігав. Про Мілона Павсаній розповідає наступне: він обв'язував навколо голови мотузку і, затримуючи дихання, рвав мотузку набряклими від натиску крови венами ^[13] .

Пентатлон

• Пентатлон (дав.-гр. πενταθλον, лат. quinquertium pentathlon) — п'ятиборство, яке включало біг на стадію, метання диску, метання списа, стрибок у довжину і боротьбу. Входить до складу Олімпійських змагань на 18-й Олімпіаді в 708 р. до н. е.

Усі види проводилися в один день у певному порядку, починаючи зі стрибків. Невідомо, як саме визначався переможець у п'ятиборстві. За версією одного з істориків — атлети ділилися на пари і змагалися між собою. Переможцем вважався той, хто виграв у суперника три види змагань. Потім переможці змагалися між собою до тих пір, поки не залишалася фінальна пара ^[14] .

Арістотель вважав, що п'ятиборство найбільш гармонійно розвиває тіло атлета. Стрибкова техніка відрізнялася своєрідністю: атлет використовував гантелі в руках для збільшення дальности стрибка. Максимальна дальність стрибка згідно з античними авторами доходила до 15 м. Невідомо, було це перебільшенням авторів або стрибок складався з декількох стадій, подібно до сучасного потрійного стрибка . Як вважають сучасні дослідники за зображеннями на давньогрецьких вазах, атлет стрибав без розбігу, з місця.

Горг з Еліди був єдиним атлетом, який виграв чотири Олімпіади в п'ятиборстві, а крім того він також здобув перемоги в подвійному бігу і бігу гоплітів (гоплітодромі) ^[15] . П'ятиборство для юнаків проводилося тільки один раз, на 38-й Олімпіаді, мабуть із-за обмеженості часу, протягом якого проходили ігри.

Кінні перегони на колісницях

Єдиний вид змагань, у якому могли брати участь жінки, тому що чемпіонами оголошувалися власники коней і колісниць, а не жокеї. Першою цією можливістю скористалася рідна сестра спартанського царя Киніська, яка стала першою жінкою-чемпіоном Олімпійських Ігор.

Спочатку на 25-й Олімпіаді (680 р. до н.е. ) були уведені перегони квадриг. Потім до них додані на 33-й Олімпіаді (648 р. до н.е. ) перегони на конях, і на 93-й Олімпіаді (408 р. до н.е. ) перегони колісниць з двома кіньми в упряжці. Подібно до того як проводилися змагання в категоріях між чоловіками та юнаками, так і на перегонах були дві категорії: дорослі коні і жеребці.

У гонках квадриги здійснювали 12 кіл на іподромі, нерідко колісниці перекидалися на поворотах, калічачи візників. На відміну від бігу та єдиноборств у перегонах могли брати участь тільки багаті греки і царські особи, яким під силу було утримувати коней. Саме власників коней, а не візників вважалися переможцями. Серед переможців у перегонах квадриг відзначені македонський цар Філіп II та римські імператори.

На 68-й Олімпіаді (508 р. до н. е. ) кінь Фейдола з Коринту на початку перегонів скинв вершника, але тим не менш подолав усю дистанцію вірно, повернув навколо стовпа і зупинився після фінішу. Йому присудили перемогу і увінчали невмілого вершника вінком ^[16] .

Змагання трубачів і герольдів

На 96-й Олімпіаді (396 р. до н. е. ) до програми Ігор були додані змагання між трубачами і герольдами, як логічний наслідок з'єднання спорту та естетичної насолоди в поглядах еллінів. Відомо, що під час проведення Олімпійських ігор письменники і поети читали уголос свої твори, художники виставляли на агорі свої твори. Після завершення Ігор скульпторам замовляли олімпійські статуї переможців ^[17], а поети складали на їх честь хвалебні пісні — енкомії ^[18] .

Див. також

• Античні Олімпійські ігри
• Олімпіада (хронологія)
• Олімпійські ігри
• Спортивні змагання на сучасних Олімпійських іграх

Примітки

1. Павс., 5.8.1
2. Павс., 6.13.4
3. Суда, delta, 807
4. Павс., 5.8.6; Евсевий, «Хронография»
5. Павс., 8.40.4
6. Павс., 6.13.8
7. Филострат. Gymnastic 36
8. Павс., 8.40.1
9. Павс., 6.4.1
10. Павс., 6.14.3
11. Павс., 6.5
12. Павс., 6.4.3
13. Павс., 6.14.7
14. Prof. Percy Gardner, «The Pentathlon of the Greeks» («Journal of Hellenic Studies», vol. i.9, p. 210 foll. pl. viii.)
15. Павс., 6.15.9
16. Павс., 6.13.10
17. олимпионики. // 0lympic.ru. Архів оригіналу за 3 січня 2012. Процитовано 2011-9-19.
18. Энкомий. // violakey.narod.ru. Архів оригіналу за 8 січня 2006. Процитовано 2011-9-19.

Джерела

• Історія Олімпіад описується автором II сторіччя Павсанієм у «Опис Еллади» (5.8, 6.1-20): Elis, Pausanias, Description of Greece
• Змагання античних Олімпійських ігор (англ.). - у Smith 's Dictionary of Greek and Roman Antiquities. (про античний бокс)
• Змагання античнах Олімпійських ігор (англ.). - у Smith 's Dictionary of Greek and Roman Antiquities. (про панкратіон)
• Додаткові джерела: Хроніка Євсевія, Суда