Народився 1876 року у Львові. 1905 року закінчив архітектурний відділ Цісарсько-королівської політехнічної школи[1]. У 1904—1906 роках був асистентом у Промисловій школі у Львові.[2]1902 року спільно з Вацлавом Кшижановським та Мар'яном Гейтцманом заснував Союз студентів архітектури у Львові (перше зібрання відбулося 1903 року)[3].
Член Товариства любителів історії і пам'яток Кракова[4]. 23 березня1910 року став членом Політехнічного товариства у Львові[5]. Того ж року належав до організаційного комітету архітектурної виставки у Львові[6]. Член Кола польських архітекторів у Львові, входив до правління[7]. Взяв участь у П'ятому з'їзді техніків, який відбувався 8—11 вересня1910 у Львові, де зачитав реферат «Про фотографування пам'яток і відношення архітекторів до їхньої охорони»[8]. Помер у Відні[9].
Блок житлових будинків у стилі раціональної сецесії з бароковими стилізаціями для працівників Крайового банку на вулиці Митрополита Андрея, 2—8 у Львові (1912)[9].
Проєкт нового поштамту у стилі модернізованого галицького ренесансу на вулиці Чупринки, будівництво не завершено (1914)[9].
Церква Преображення Господнього (м. Ярослав)
Блок житлових будинків (вул. Митрополита Андрея, 2—8)
Будинок товариства ремісників «Gwiazda» («Зірка») (вул. Тараса Бобанича, 7)
↑Trzynaste sprawozdanie С. K. Państwowej Szkoły Przemysłowej we Lwowie za rok szkolny 1904/1905. — Lwów, 1905. — S. 3; Czternaste sprawozdanie С. K. Państwowej Szkoły Przemysłowej we Lwowie za rok szkolny 1905/1906. — Lwów, 1906. — S. 3. (пол.)
↑Lwów: miasto, architektura, modernizm / pod red. B. Czerkesa i A. Szczerskiego. — Wrocław: Muzeum Architektury we Wrocławiu, 2016. — S. 379. — ISBN 978-83-89262-96-7. (пол.)
↑Sprawozdanie ow. miłośników historyi i zabytków Krakowa za rok 1905 // Rocznik Krakowski. 1906. — № 8. — S. 197. (пол.)
Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст / М. Бевз, Ю. Бірюльов, Ю. Богданова, В. Дідик, У. Іваночко, Т. Клименюк та інші. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 383. — ISBN 978-966-7022-77-8.