У роботі письменник вперше серед фантастів застосовує поняття «атомний пістолет», кулі якого повністю знищують живу матерію, через що Сімака вважають винахідником ідеї даної технології[1].
«Том навів пістолет на групу селенітів і натиснув на спусковий гачок. Прозвучав різкий зловіщий гуркіт. Селеніт, який очолював ватагу, зник, залишивши після себе хмарку білого пилу, а його занесена вгору лопата з брязкотом впала на землю. Навіть тупоголові селеніти не могли встояти перед цим пістолетом, який з кожним звуком щоразу перетворював когось з них в жменьку попелу.»
— Кліффорд Сімак «Заколот на Меркурії», 1932
Сюжет
Земля тримає кварцяні шахти на Меркурії. Робітниками, в основному, є селеніти (жителі Місяця) та марсіани, їхніми наглядачами — земляни. Селеніти — тупоголові та дебелі істоти, марсіани — жовтошкірі, з вісьмома кінцівками і жахливими бородавками є залишками давньої великої цивілізації, відомі своїми зрадами інших жителів Сонячної системи. Політика «справедливості» Землі все ж полягає в тому, щоб найняти на кожну шахту по кілька марсіан для того, щоб уникнути політичних проблем. Головний песонаж Том не погоджується з цією політикою і хоче знищити всіх марсіан.
На шахті Номер Дев'ять вибухнуло повстання. Марсіани і селеніти підняли заколот, не бажаючи миритися зі своїм підлеглим становищем. Герой використовує у боротьбі з повстанцями давню реліквію свого вбитого друга — древній меч. Бунт, організований і піднятий на кожній шахті Меркурія, всюди зазнав краху.
Коли історія закінчується, єдиним живим персонажем залишається Том[2].
Персонажі
Том Кларк — геолог, єдиний живий землянин на Меркурії після повстання марсіан.
Марсіанин — заколотник, якого Тому вдалося взяти в заручники, вбитий ним же.
↑Everett F Bleiler, Richard J Bleiler. Science-Fiction: The Gernsback Years. — Kent, Ohio : Kent State University Press, 1998. — 730 с. — ISBN 978-0873386043.
Джерела
Саймак К. Мятеж на Меркурии // Сб. «Мир красного солнца». — М. : Эксмо, СПб. : Домино, 2006. (рос.)