PROFILBARU.COM

Житняк донський
Охоронний статус
	; Близький до загрозливого (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Однодольні (Monocotyledon)
Клада:	Комелініди (Commelinids)
Порядок:	Тонконогоцвіті (Poales)
Родина:	Злакові (Poaceae)
Підродина:	Мітлицевидні (Pooideae)
Рід:	Житняк (Agropyron)
Вид:	A. tanaiticum
Біноміальна назва
	Agropyron tanaiticum; Nevski, 1934

Житняк донський^[1]^[2] (Agropyron tanaiticum) — вид рослин із родини злакових (Poaceae).

Морфологічна характеристика

Багаторічна рослина 30–70(80) см заввишки; росте пучками. Кореневище видовжене. Листові піхви на поверхні голі чи запушені. Язичок до 5 мм завдовжки. Листові пластинки плоскі чи згорнуті, 8–15 см × 2–5 мм; поверхня запушена, волохата адаксіально (верх). Колосся двостороннє, 5–16 см × 5–12 мм, з голою чи рідше слабо запушеною віссю і трохи відігнутими від осі волосистими чи голими висхідними сидячими колосками. Колоски складаються з 3–4 плідних квіточок, зі зменшеними квіточками на верхівці. Колоски довгасті, стиснуті збоку, 7–12 мм завдовжки; розпадаються у зрілості, розчленовуючись під кожною родючою квіточкою. Колоскові луски схожі; нижня колоскова луска ланцетна, 3–7 мм завдовжки, 1-кілева, 1-жилкова, верхівка загострена; верхня колоскова луска ланцетна, 5–7 мм завдовжки, 1-кілева, 1-жилкова, верхівка загострена. Лема еліптична, 6–8 мм завдовжки, 5-жилкова, поверхня запушена чи ворсиста, верхівка гостра. Верхівкові безплідні квіточки схожі на плодючі, але недорозвинені. Зернівка довгаста, волосиста на верхівці^[2]^[3].

Середовище проживання

Зростає у сх. Україні та пд.-євр. Росії. Обмежується у своєму поширенні піщаними ґрунтами та піщаними терасами пляжів двох річок: Сіверського Дінця та Дону. Його площа заселення (AOO) значно менше 500 км². Житняк донський — піонерський і панівний вид цього середовища проживання, де він зазвичай зустрічається разом з Euphorbia seguieriana^[4].

Використання

Культивується на корм і потенційним донором генів хлібної та твердої пшениці, а також ряду інших культурних видів пшениці^[4].

Загрози й охорона

Основними загрозами для цього виду є урбанізація та лісівництво^[4].

Рід Agropyron занесений до Додатку I Міжнародного договору про генетичні ресурси рослин для харчових продуктів і сільського господарства як частину генофонду пшениці. Вид занесений до обласного Червоного списку Бєлгородської області. В Україні A. tanaiticum зростає в Сіверсько-Донецькому національному парку Луганської області^[4].