* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті. Інформацію оновлено 23 січня 2021.
** Інформацію про ігри та голи за національну збірну оновлено 23 січня 2021.
Рифат Маратович Жемалетдінов (рос. Рифат Маратович Жемалетдинов, нар. 20 вересня 1996, Москва) — російський футболіст, нападник клубу «Локомотив» (Москва).
Народився 20 вересня 1996 року в місті Москва. Вихованець футбольної школи клубу «Локомотив» (Москва), першим тренером форварда був Віктор Федорович Артюхов[1]. В основному складі «залізничників» Жемалетдінов дебютував на зимовому зборі команди в Португалії 7 лютого 2016 року, вийшовши на поле в матчі за третє місце в турнірі Atlantic Cup. У цьому матчі «Локомотив» поступився данському «Орхусу» 1:2[2], а єдиний гол команди був забитий Олексієм Міранчуком з пенальті, призначеного за фол на Жемалетдінові[3].
Дебютував за «Локомотив» в офіційному матчі в лютому 2016 року у матчі-відповіді 1/16 фіналу Ліги Європи з турецьким «Фенербахче». Матч завершився внічию 1:1 і «Локомотив» не зміг вийти в наступну стадію турніру, а Жемалетдінов вийшов на поле на 81-й хвилині матчу за рахунку 1:0 на користь «Локомотива», замінивши Алана Касаєва, і вже на наступній хвилині отримав жовту картку[4]. У Прем'єр-лізі дебютував 30 квітня 2016 року в матчі 26 туру проти «Спартака», замінивши на 76 хвилині Алана Касаєва[5]. У 28 турі в матчі проти «Кубані» вперше розпочав зустріч в основному складі. 21 травня 2016 року забив перший гол у РФПЛ в матчі 30-го туру проти «Мордовії». У цьому матчі Рифат оформив дубль, а команда виграла з рахунком 3:0[6]. Всього у другій половині сезону 2015/16 Жемалетдінов взяв участь у 5 матчах чемпіонату і забив 2 голи, так і не ставши основним гравцем «залізничників».
4 липня 2016 року підписав контракт з казанським «Рубіном»[7]. Відіграв за казанську команду наступні два сезони своєї ігрової кар'єри.
24 червня 2018 року повернувся до «Локомотива» і став наступного року з командою володарем Кубка та Суперкубка Росії. Станом на 23 січня 2021 року відіграв за московських залізничників 28 матчів в національному чемпіонаті.
2011 року дебютував у складі юнацької збірної Росії (U-16). У 2012 році в її складі взяв участь у Меморіалі імені Віктора Баннікова, де провів чотири матчі і забив один гол, а збірна посіла друге місце, у фіналі поступившись по пенальті збірній України[8].
У складі юнацької збірної Росії до 17 років взяв участь у юнацькому чемпіонаті Європи 2013 року, де у першій же зустрічі вразив ворота України[9]. На цьому турнірі Жемалетдінов взяв участь у всіх п'яти зустрічах, в основному виходив на заміну, а його збірна стала чемпіоном Європи. Цей результат дозволив команді поїхати і на юнацький чемпіонат світу 2013 року в ОАЕ, де Жемалетдінов зіграв у 3 матчах, а його команда вилетіла на стадії 1/8 фіналу.
Пізніше він представляв юнацьку збірну Росії до 19 років на юнацькому чемпіонаті Європи 2015 року в Греції, де Росія посіла друге місце, а Рифат зіграв у 4 іграх. Загалом на юнацькому рівні взяв участь у 22 іграх, відзначившись 2 забитими голами. загалом на юнацькому рівні взяв участь у 28 іграх, відзначившись 7 забитими голами.
Протягом 2016—2017 років залучався до складу молодіжної збірної Росії. На молодіжному рівні зіграв в 11 офіційних матчах, забив 4 голи.
30 вересня 2019 року вперше був викликаний в основну збірну на матчі відбіркового турніру Євро-2020 проти Шотландії і Кіпру[10], але в жодному з них на поле не вийшов.
3 Круговой · 4 Вілльян · 5 Здєлар · 6 Мухін · 8 Шуманський · 9 Гуарірапа · 10 Обляков · 11 Мусаєв · 13 Келвен · 14 Ушаков · 15 П'янич · 17 Глєбов · 19 Жемалетдінов · 20 Койта · 21 Файзуллаєв · 22 Гаїч · 23 Помазун (в) · 25 Бистрович · 27 Мойзес · 31 Кісляк · 35 Акінфєєв (в) (к) · 46 Яковлев · 49 Тороп (в) · 77 Агапов · 78 Дівєєв · 90 Лукін · Тренер: Марко Николич