Жан-П'єр Мельвіль

Жан-П'єр Мельвіль
фр. Jean-Pierre Melville
Ім'я при народженніЖан-П'єр Грумбах
Дата народження20 жовтня 1917(1917-10-20)
Місце народженняПариж, Франція
Дата смерті2 серпня 1973(1973-08-02) (55 років)
Місце смерті
Париж, Франція
Похованняцвинтар Пантенd Редагувати інформацію у Вікіданих
ГромадянствоФранція Франція
Професіякінорежисер, сценарист, актор
Alma materlycée Micheletd Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки активності1945 — 1972
IMDbID 0578483
Нагороди та премії
Кавалер ордена Почесного легіону
Жан-П'єр Мельвіль у Вікісховищі

Жан-П'єр Мельві́ль (фр. Jean-Pierre Melville, справжнє прізвище — Грумбах (фр. Grumbach); 20 жовтня 1917, Париж, Франція — 2 серпня 1973, Париж, Франція) — французький кінорежисер, сценарист, продюсер та актор.

Біографія та кар'єра

Жан-П'єр Грумбах народився 20 жовтня 1917 року у Парижі в сім'ї ельзаських євреїв. З дитячих років захоплювався кіномистецтвом, постійно відвідуючи кінотеатри та намагаючись знімати любительські фільми. Переходу до професійного кінематографу Жану-П'єру завадила Друга світова війна, під час якої він служив спочатку у складі британської армії, потім в лавах французьких визволителів. Саме в той час Жан-П'єр Грумбах взяв собі псевдонім Мельвіль як данину улюбленому письменникові Герману Мелвіллу, зберігши його надалі як артистичний. Повернувшись з фронту, подав заявку на ліцензію асистента режисера; діставши відмову, вирішив ставити фільми своїми засобами.

У 1945 Жан-П'єр Мельвіль створив власну фірму «Сосьєте Мельвиль продюксьон», виступаючи в різних іпостасях — від продюсера до монтажера. Вважається, що саме цей досвід малобюджетного кіно багато в чому передбачив відкриття французької «нової хвилі»[1].

Помер Жан-П'єр Мельвіль 2 серпня 1973 року у Парижі від серцевого нападу під час обіду з другом — кінорежисером Філіпом Лабро[fr], в ресторані готелю PLM Saint-Jacques[fr]. Похований на паризькому цвинтарі Пантен[fr].

Відродження інтересу до творчості Мельвіля припало на 1990-і роки, коли його стали називати серед низки своїх кумирів такі режисери, як Квентін Тарантіно та Джон Ву[2].

Режисерський почерк

Працюючи незалежно на власних студіях, Жан-П'єр Мельвіль завоював популярність трагічними, мінімалістськими фільмами-нуар, такими як «Самурай» (1964) та «Червоне коло» (1970), в яких головні ролі виконували провідні харизматичні актори — Ален Делон, Жан-Поль Бельмондо, Ліно Вентура, Серж Реджані. Режисерський стиль Мельвіля, що склався під впливом американського кінематографу, фетишизує типові аксесуари гангстерських фільмів — зброю, костюми і особливо капелюхи. У поведінці гангстерів режисера цікавлять не стільки зміст та мета, скільки їх зовнішній бік — процедура, ритуал[3].

Жан-П'єр Мельвіль увійшов до історії французького кінематографу не лише як оспівувач гангстерської романтики, але і як режисер такого значного фільму як «Армія тіней», який є справжньою сагою про Французький Опір.

Фільмографія

Режисер
Актор
Продюсер
  • 1946 — 24 години з життя клоуна / Vingt-quatre heures de la vie d'un clown
  • 1949 — Мовчання моря / Le silence de la Mer (виконавчий продюсер)
  • 1950 — Жахливі діти / Les enfants terribles
  • 1953 — Коли ти прочитаєш цього листа / Quand tu liras cette lettre
  • 1956 — Боб — марнотратник життя / Bob le flambeur

Визнання

Нагороди і номінації Жана-П'єра Мельвіля[4]
Рік Категорія Фільм Результат
Венеційський кінофестиваль
1961 Приз Венеції «Леон Морен, священик» Перемога
Міжнародний кінофестиваль у Чикаго
1974 Золотий Ґ'юго за найкращий фільм «Жахливі діти» Номінація

Примітки

  1. ↑ Сергей Кудрявцев. МЕЛЬВИЛЬ Жан-Пьер. Энциклопедия KM.RU (рос.) . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 3.09.2015.
  2. ↑ Poet of the underworld [Архівовано 15 червня 2012 у Wayback Machine.] // The Guardian
  3. ↑ In Occupied France, Heroic Silence Amid the Fog of War — New York Times. Архів оригіналу за 26 лютого 2016. Процитовано 3 вересня 2015.
  4. ↑ Повний перелік нагород на номінацій Жана-П'єра Мельвіля на сайті IMDb(англ.)

Посилання

Strategi Solo vs Squad di Free Fire: Cara Menang Mudah!