Жак Шарль Франсуа Штурм

Жак Шарль Франсуа Штурм
Жак Шарль Франсуа Штурм
Народився	29 вересня 1803 ; Женева
Помер	15 грудня 1855 (у віці 52 роки) ; Париж
Країна	Франція; Республіка Женеваd; Швейцарія; Франція
Національність	француз
Діяльність	математик, фізик, викладач університету
Галузь	математична фізика і математика
Відомий завдяки	метод Штурма; задача Штурма-Ліувілля; швидкість звуку
Alma mater	Політехнічна школа
Вчене звання	професор
Знання мов	французька
Заклад	Політехнічна школа
Членство	Паризьке філоматичне товариствоd, Французька академія наук, Лондонське королівське товариство, Російська академія наук і Прусська академія наук
Нагороди	Орден почесного легіону (1837); Медаль Коплі (1840)
	; ; Медіафайли у Вікісховищі;

|caption= |work_institutions= Жак Шарль Франсуа Штурм (фр. Jacques Charles François Sturm) — французький математик.

Життєпис

Штурм народився у 1803 році в Женеві (на той час вона була частиною Франції). Родина його батька переселилася у Швейцарію зі Страсбура в 1760-х — за 50 років до народження Шарля-Франсуа. У 1818 він почав відвідувати лекції в Женевському університеті. У 1819 смерть батька змусила Штурма давати уроки дітям багатих, щоб утримувати родину. У 1823 він став репетитором сина мадам де Сталь.

У 1823-му Штурм вирішив шукати щастя в Парижі. У 1829 він відкрив метод, який став носити його ім'я. Він стосувався виокремлення дійсного кореня полінома^[2]. Революція 1830 року допомогла, оскільки раніше протестантська віра заваджала йому посісти посаду викладача вишу.

У 1836-му Штурма обрали членом Академії наук на місце Андре-Марі Ампера. У 1838-му він почав працювати в Політехнічній школі, а у 1840-му став там професором. Того ж року, після смерті Пуассона, Штурм отримав призначення професора механіки в Паризькому факультеті науки. Його праці, Cours d'analyse de l'école polytechnique (1857–1863) та Cours de mécanique de l'école polytechnique (1861), були надруковані в Парижі після смерті автора й регулярно перевидавались.

Ім'я Штурма разом із іменем Жозефа Ліувілля носить задача Штурма-Ліувілля. У 1826-му Штурм взяв участь у першому експерименті з вимірювання швидкості звуку у воді.

У 1851 його здоров'я почало підупадати. Він спромігся повернутися до викладання, але у 1855-му помер.

На його честь названо астероїд 31043 Sturm^[3]. Прізвище Штурма увічнено серед 72 імен на Ейфелевій вежі.

Відзнаки

Гран-прі математики (4 грудня 1834)
Член Берлінської академії наук (1835)
Член Санкт-Петербурзької академії наук (1836)
Офіцер Ордену почесного легіону (1837)
Медаль Коплі Лондонського королівського товариства (1840)
Член Лондонського королівського товариства (1840)

Вбрані твори

Cours de mécanique de l'École polytechnique (італ.). Т. 1. Napoli: Gallo. 1871.
Cours de mécanique de l'École polytechnique (італ.). Т. 2. Napoli: Gallo. 1871.
Cours d'analyse de l'Ecole polytechnique. Tome premier (Gauthier-Villars, 1877)
Cours d'analyse de l'Ecole polytechnique. Tome second (Gauthier-Villars, 1877)
Cours de mécanique de l'Ecole polytechnique (Gauthier-Villars, 1883)

Дивіться також

Посилання на джерела

↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912 d:Track:Q54837 d:Track:Q193563
↑
Див.
- Sturm, Ch. (1829). Analyse d'un mémoire sur la résolution des équations numériques [Analysis of a memoir on the solution of equations with numerical coefficients]. Bulletin Universel: 1er Section: Bulletin des Sciences Mathématiques, Physiques et Chimiques (фр.). 11: 419—422.
- See also the footnote on p. 318 of: Sturm (1829). Extrait d'un mémoire sur l'intégration d'un système d'équations différentielles linéaires [Abstract of a memoir on the integration of a system of linear differential equations]. Bulletin Universel: 1er Section: Bulletin des Sciences Mathématiques, Physiques et Chimiques (фр.). 12: 313—322.
- Sturm, C. (1835). Mémoire sur la résolution des équations numériques [Memoir on the solution of equations with numerical coefficients]. Mémoires Présentés par Divers Savans a l'Académie Royale des Sciences de l'Institut de France [Memoirs Presented by Various Scholars to the Royal Academy of Sciences of the Institute of France] (фр.). 6: 273—318.
↑ Schmadel, Lutz D.; International Astronomical Union (2003). Dictionary of minor planet names. Berlin; New York: Springer-Verlag. с. 889. ISBN 978-3-540-00238-3. Процитовано 9 вересня 2011.