«Пророцтво: Помах крил метелика в Бразилії викличе торнадо в штаті Техас» — Едвард Лоренц (назва статті, 1972)
«Пророцтво: Помах крил метелика в Бразилії викличе торнадо в штаті Техас»
— Едвард Лоренц (назва статті, 1972)
Ефе́кт мете́лика — явище нестійкості поведінки певних нелінійних дисипативних систем щодо бодай невеликої зміни початкових умов.
Ефект метелика — термін у природничих науках, що позначає властивість деяких хаотичних систем. Незначний вплив на систему може мати великі і непередбачувані ефекти де-небудь в іншому місці і в інший час.
В 1963 році Едвард Лоренц[1] записав просту математичну модель погоди: просту систему трьох диференційних рівнянь. На подив Лоренца, проста система демонструвала складну поведінку. Так, динаміка модельної системи була чутлива до невеликої зміни початкових умов в математичній моделі. Лоренц сформулював такий висновок: якщо є хоча б невелика похибка у визначенні початкового стану системи (що неминуче для будь-якої природної системи), прогноз її стану в майбутньому неможливий. Тобто невелика флуктуація початкових умов спричинює непередбачувані наслідки (англ. When a butterfly flutters its wings in one part of the world, it can eventually cause a hurricane in another.).
Схожа ситуація трапилася з героєм оповідання Рея Бредбері «Гуркіт грому»: герой випадково роздушив метелика під час туристичної подорожі в минуле машиною часу, що спричинило значні зміни в теперішньому «часі» героя. Подібний ефект дістав назву Ефект метелика.