PROFILBARU.COM

Емма Орці
Емма Орці
угор. Orczy Emma
Ім'я при народженні	нім. Emma Magdalena Rozália Mária Jozefa Borbála Orczy de Orci
Народилася	23 вересня 1865[…] або 27 вересня 1865; Tarnaörsd, Угорське королівство
Померла	12 листопада 1947[…] (82 роки); Генлі-он-Темзd, Велика Британія
Країна	Велика Британія; Угорщина
Діяльність	перекладачка, письменниця-романістка, дитяча письменниця, письменниця, драматургиня, авторка оповідань, письменниця детективного жанру
Alma mater	West London School of Artd і Heatherley School of Fine Artd
Знання мов	англійська і угорська
Magnum opus	Скарлет Пімпернел, Sir Percy Leads the Bandd і I Will Repayd
Титул	барон
Рід	Orczyd
Батько	Bódog Orczyd
Мати	Emma, Gräfin Wass de Czeged
У шлюбі з	Montagu Barstowd
IMDb	ID 0649478
	; ; Медіафайли у Вікісховищі;

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Орці.

Баронеса Емма Орці або Еммушка Орці^[10], (неправильні варіанти транскрипції: Орчі, Еммуска Ортсі; (23 вересня 1865(1865-09-23) або 27 вересня 1865(1865-09-27), Tarnaörs^d, Угорське королівство — 12 листопада 1947(1947-11-12), Генлі-он-Темз^d, Велика Британія)) — британська романістка угорського походження, авторка роману «Червоний Першоцвіт» (першого «героя в масці»), драматург та художник. Її «Леді Моллі зі Скотланд-Ярду» стала першою жінкою-детективом як головний герой.

Біографія

Емма Орці народилася 1865 року в Тарнаерш в Угорщині у сім'ї барона Фелікса Орці (Baron Felix Orczy) та матері — графині Емми Восс (Emma Woss). Її батько був композитором і виконавцем, серед його друзів були Вагнер, Ліст, Гуно. Побоюючись селянських повстань, сімейство Орці в 1868 року переїхало спочатку до Брюсселя, а потім до Парижа, де Емма навчалася у монастирських школах. Коли сім'я Орці в 1880 році переїхала до Лондона, Емма продовжила своє навчання спочатку в Лондонській Школі мистецтв, потім в Академії, де і познайомилася з майбутнім чоловіком — студентом-графіком Генрі Джорджем Монтегю Маклеан Барстоу (Montagu Barstow), сином священика. Декілька її картин були виставлені в Королівській Академії (Royal Academy) у Лондоні.

1894 році Емма вийшла заміж за Монтегю Барстоу, разом з яким працювала над ілюстраціями книг і журналів і видала збірку угорських казок (Old Hungarian Fairy Tales, 1885). На рубежі століть сім'я барона повертається до Угорщини, але місіс Монтегю Барстоу, уроджена баронеса Орці, залишається у Лондоні, де разом із чоловіком оформляє дитячі книжки. У 1895 року в «Royal Magazine» з'являється кілька коротеньких дитячих історій під загальною назвою «Juliette», написаних та ілюстрованих молодим подружжям. 25 лютого 1899 року у них народжується син Джон (John Montague Orczy-Barstow, став письменником, друкувався під псевдонімом John Blakeney).

Творчість

Як письменниця Емма стала відомою після літературного твору «Scarlet pimpernel», написаного у співавторстві з чоловіком. У серпні 1903 року в Ноттінгемі п'єса була поставлена та мала бурхливий успіх. П'єса не сходила зі сцени до 1905 року. Так розпочалася тріумфальна хода «Scarlet Pimpernel» Європою.

Її оповідання з'являлися в різних часописах, і в 1905 році вийшла перша збірка — «Справа міс Елліот». Головний серійний герой баронеси Орці — детектив-аматор Біл Оуен на прізвисько «Старий у кутку» (The Old Man In the Corner, 1909) — розкривав злочини, не полишаючи крісла за облюбованим кутовим столиком у чайному магазині на Стренді. Пізніше цей детективний метод візьметься на озброєння декількома літературними персонажами, найвідоміший з них — Ніро Вульф Рекса Стаута . Іншими постійними персонажами були адвокат Патрік Малліган (Skin O'My Tooth, 1928) та детектив-професіонал леді Моллі Робінсон-Кірк зі Скотленд-Ярду (Lady Molly of Scotland Yard, 1910), вперше в історії детективного жанру — жінка в ролі детективу.

Доходи від літературної діяльності дозволили сім'ї баронеси придбати 1918 року особняк у Ніцці, де вони прожили довгі роки, в тому числі і під час Другої світової війни. 1942 року вмирає чоловік Емми. Вона повертається до Англії у 1945 році.

Баронесса Орці була плідним автором протягом усього життя і продовжувала писати до глибокої старості. Її автобіографія «Ланки у ланцюгу життя» вийшла незадовго до її смерті 12 листопада 1947 року.^[11]^[12]

Літературна творчість

Переклади

Старі угорські казки (1895) перекладач з Монтегю Барстоу
Улетка і біла ящірка, том 1 серії казок «Королева Маб» (1895), перекладач з Монтегю Барстоу
Зачарований кіт, том 2 «Серії казок королеви Маб» 1895) перекладач з Монтегю Барстоу
Краса казкової країни, том 3 серії казок «Королева Маб» (1895), перекладач з Монтегю Барстоу

П'єси

«Червоний Пімпернель» (1903) з Монтегю Барстоу у ролі «Орчі-Барстоу»
Гріх Вільяма Джексона (1906) з Монтегю Барстоу
Бо Парча (1908) з Монтегю Барстоу. Написано в 1905 році
«Батаг». З Монтегю Барстоу
Пари герцога (1911)
Орден Почесного легіону (1918), адаптований із «Снопа дзвіночків».

Збірки оповідань

Серія «Людина в кутку».

Справа міс Елліот (1905)
Старий у кутку (1909)
Розплутані вузли (1925)

Серія «Scarlet Pimpernel»

Ліга Червоного Пімпернела (1919)
Пригоди Червоного Пімпернела (1929)

Інші книги оповідань

Леді Моллі зі Скотланд-Ярду (1910)
Людина в сірому (1918)
Повітряні замки (1921)
Шкіра мого зуба (1928)

Романи

Імператорські свічники (1899)
Правління Марії (1901), пізніше «Заплутаний моток» (1907)
Скарлет Пімпернель (1905) (The Scarlet Pimpernel)
Улюбленими богами (1905), пізніше вийшов у США як «Ворота Камта» (1907)
Син народу (1906)
Я відплачу (1906) (Червоний Пімпернель)
«Заплутаний моток»
Парча Бо (1907)
The Elusive Pimpernel (1908) (The Scarlet Pimpernel)
Гніздо горобця (1909). Серіал, The Imp Magazine, 1909
Уряд спідниці (1910). Серіал опубліковано в The Queen Newspaper, 1909, і раніше вийшов як «Правитель принців» (1909), також знаний як «Правило нижньої спідниці» (1910)
Справжня жінка (1911)
Добрі патріоти (1912)
Пожежа на стерні (1912). Серіал, Джон Бул, 1911
Луговий (1912). Серіал, The Queen Newspaper, 1912
Ельдорадо (1913) (Червоний Пімпернель)
До Цезаря (1914). Серіал «Жінка вдома», 1913
Кавалер, що сміється (1914) (Червоний Пімпернель)
Рівнинна наречена (1915)
Бронзовий орел (1915)
Шкіряне обличчя (1916)
Дружина лорда Тоні (1917) (Червоний Пімпернель)
Сніп дзвіночків (1917)
Квітка лілії (1918)
Кохана Його Величності (1919)
Перший сер Персі (1921) (Червоний Пімпернель)
Тріумф Скарлет Пімпернел (1922) (The Scarlet Pimpernel)
Ніколет: Повість Старого Провансу (1922)
Шановний Джим (1924)
Пімпернел і Розмарі (1924) (Червоний Пімпернел)
Les Beaux et les Dandys de Grand Siècles en Angleterre (1924)
Скупий з долини Майда (1925)
Питання спокуси (1925)
Небесне місто (1926)
Сер Персі відбивається (1927) (Червоний Пімпернель)
Блакитні очі і сірі (1928)
Марівоса (1930)
Радісна пригода (1932)
Дитина революції (1932) (Червоний Пімпернель)
Скарлет Пімпернель дивиться на світ (1933) (The Scarlet Pimpernel)
Шлях Скарлет Пімпернел (1933) (The Scarlet Pimpernel)
Шпигун Наполеона (1934)
Некоронований король (1935)
Бурхлива герцогиня (1935)
Сер Персі очолює гурт (1936) (The Scarlet Pimpernel)
Божественна дурість (1937)
Немає більшої любові (1938)
Mam'zelle Guillotine (1940) (The Scarlet Pimpernel)
Гордість раси (1942)
The Will-O'-The-Wisp (1947)

Оповідання

Вбивство в журналі Saltash Woods Windsor, червень 1903 р. (Skin o’ My Tooth)
Справа польського принца Віндзорського журналу, липень 1903 р. (Skin o’ My Tooth)
Справа майора Гібсона Віндзора, серпень 1903 року (Skin o’ My Tooth)
The Duffield Peerage Case Windsor Magazine, вересень 1903 р. (Skin o’ My Tooth)
Справа місіс Норріс Віндзор, жовтень 1903 року (Skin o’ My Tooth)
The Murton-Braby Murder Windsor Magazine, листопад 1903 (Skin o’ My Tooth)
The Traitor Cassell's Magazine of Fiction, травень 1912. Зібрано в Лізі Скарлет Пімпернел (The Scarlet Pimpernel)
Подарункова книга принцеси Марії, 1914 р. Зібрані в Лізі Червоного Пімпернеля (The Scarlet Pimpernel)
A Fine Bit of Work.
На вулиці Монж (1931) (Червоний Пімпернель)