Вільге́льм-Рі́хард Ва́гнер (нім.Wilhelm Richard Wagner; 22 травня, 1813, Лейпциг — 13 лютого, 1883, Венеція) — німецький композитор, диригент, теоретик музики, письменник-публіцист. Художній напрям — «Веймарська школа». Відомий насамперед завдяки своїм операм, або «музичним драмам», як він назвав більшість своїх опер (крім кількох перших). Вагнер зробив значний вплив на європейську культуру межі ХІХ і ХХ століть, особливо на модернізм. З другого боку, містицизм та ідеологічно забарвлений антисемітизм Вагнера вплинули на німецький націоналізм початку XX століття, в тому числі на націонал-соціалізм, який оточив його творчість культом, що викликало значну «антивагнерівську» реакцію після краху гітлерівського режиму.
З моменту становлення його репутації як композитора таких популярних творів «Летючий голландець» і «Тангейзер», які були в романтичній традиції Вебера і Меєрбера, Вагнер перетворив продуману оперну концепцію витвору мистецтва (нім.Gesamtkunstwerk). Це дозволило досягти теоретичного поєднання усіх поетичних, візуальних, музичних та драматичних мистецтв, що було втілено в серії нарисів між 1849 і 1852 роками. Вагнер осмислив це поняття найбільш повно в першій половині монументального оперного циклу «Перстень Нібелунга». Однак Його думки про відносну важливість музики і драми з часом були змінені знову, і він повернув деякі традиційні оперні форми у своїх останніх декількох роботах, включаючи «Нюрнберзькі мейстерзінгери».
Вагнер запровадив низку досягнень у царині музичної мови, зокрема екстремальну хроматику і швидку зміну тональних центрів, що значно вплинуло на розвиток європейської класичної музики. Його «Трістан та Ізольда» іноді називають «Символом початку сучасної музики». Крім музики, вплив Вагнера поширився на філософію, літературу, образотворче мистецтво і театр. Він заснував свій оперний театр «Театр у Байройті», в якому було втілено багато конструктивних особливостей. Саме тут «Перстень Нібелунгів» і «Парсіфаль» отримали свої прем'єри. Його великі праці з музики, драми і політики привернули увагу своїми оригінальними, часто крайньо позиційованими коментарями соціально-політичного та культурно-мистецького розвитку людства; в останні десятиліття літературні праці Вагнера були особливо позначені антисемітським змістом.
У 1858 році Вагнер на короткий час відвідав Венецію, Люцерн, Відень, Париж і Берлін.
У 1864 році Вагнер, добившись прихильності баварського короля Людвіга II, який оплачував його борги і підтримував його надалі, переїхав до Мюнхена, де написав комічну оперу «Нюрнберзькі мейстерзінгери» і дві останні частини «Персня Нібелунга»: «Зигфрід» і «Загибель богів». У 1872 році в Байройті відбулося закладання фундаментного каменя для Будинку фестивалів, який відкрився 1876 року, де й відбулася прем'єра тетралогії «Перстень Нібелунгів» 13–17 серпня 1876 року.
Завершення кар'єри
1882 року в Байройті була поставлена опера-містерія «Парсіфаль». У тому ж році Вагнер, за станом здоров'я, виїхав до Венеції, де й помер 1883 року від серцевого нападу.
Характеристика творчості
Значно більшою мірою, ніж усі європейські композитори XIX століття, Вагнер розглядав своє мистецтво як синтез і як спосіб вираження певної філософської концепції. Афористично її сутність була викладена композитором у статті «Художній твір майбутнього»:
«Як чоловік до тих пір не звільниться, поки не прийме радісно узи, що сполучають його з Природою, так і мистецтво не стане вільним, поки у нього не зникнуть причини соромитися зв'язку з життям ».
З цієї концепції виникають дві засадничі ідеї: мистецтво має творитися спільнотою людей і належати цій спільноті; вища форма мистецтва — музична драма, що розуміється як органічна єдність слова і звуку. Втіленням першої ідеї став Байройт, де оперний театр вперше почав трактуватися як храм мистецтва, а не як розважальний заклад; втіленням другої ідеї — створена Вагнером нова оперна форма «музична драма». Саме її створення і стало метою творчого життя Вагнера.
Особливості драматургії
Для втілення задуму музичної драми Вагнер відмовився від традицій поширених на той момент оперних форм — у першу чергу, італійських і французьких. Перші він критикував за надмірності, другі — за пишність. Вагнер гостро критикував сучасних йому оперних композиторів (Россіні, Меєрбер, Верді, Обер), називаючи їхню музику «зацукрованою нудьгою».
Намагаючись наблизити оперу до життя, він прийшов до ідеї наскрізного, безперервного розвитку музичної тканини. Вагнер повністю відмовився від таких форм, як арії, дуети, ансамблі з хорами, і замість них став використовувати великі наскрізні вокально-симфонічні сцени і драматичні монологи й діалоги. Увертюри Вагнер замінив прелюдіями — короткими музичними вступами до кожного акту, на змістовному рівні нерозривно пов'язані з дією. Причому, починаючи з опери «Лоенгрін», ці прелюдії виконувалися не до відкриття завіси, а вже при відкритій сцені.
Зовнішню дію в пізніх вагнерівських операх (особливо, в «Трістані та Ізольді») зведено до мінімуму, дія перенесена в психологічну сферу, в область почуттів персонажів. Вагнер вважав, що слово не здатне виразити всю глибину та сенс внутрішніх переживань, тому провідну роль у музичній драмі відіграє саме оркестр. Вокальна партія при цьому являє собою еквівалент театральної драматичної мови: вона речитативна, дуже ускладнена. Водночас їй не властива наспівність чи аріозність, вона не надає вокалісту можливості похизуватися своєю технікою чи індивідуальністю, натомість цілком підпорядковується оркестровій партії.
Роль оркестру в операх Вагнера подібна ролі античного хору, що коментує те, що відбувається на сцені. Оркестрова фактура у Вагнера дуже насичена, композитор використовував розширений склад симфонічного оркестру, зокрема він створив свій власний квартет туб, ввів басову тубу, контрабасовий тромбон, розширив струнну групу, використовував до шести арф, а в опері «Перстень Нібелунга» використав четверний склад духової групи з вісьмома валторнами.
Лейтмотиви
Визначною формотворчою рисою опер Вагнера є складна система лейтмотивів. Кожен такий лейтмотив виступає як стисла музична характеристика чого-небудь: конкретного персонажа чи живої істоти (наприклад, лейтмотив Рейну в «Золоті Рейну»), предметів, які виступають часто як персонажі-символи (кільце, меч і золото в «Кільці», любовний напій у «Трістані та Ізольді»), місця дії (лейтмотиви Ґрааля в «Лоенгріні» та Вальгалли в «Золоті Рейну») і навіть абстрактної ідеї (численні лейтмотиви долі і року в циклі «Перстень Нібелунга», томління, любовного погляду в «Трістан та Ізольда»). Найповнішу розробку вагнерівська система лейтмотивів отримала в тетралогії «Перстень Нібелунга» — накопичуючись від опери до опери, переплітаючись один з одним, отримуючи кожного разу нові варіанти розвитку, всі лейтмотиви цього циклу в результаті об'єднуються і взаємодіють в складній і надзвичайно важкій для сприйняття музичній фактурі заключної опери «Загибель богів», де їх вже більше сотні.
Вибір сюжетів
Важливе значення Вагнер віддавав вибору сюжетів. На думку композитора, опера повинна розкривати вічні проблеми, вічні ідеї життя. Сучасні побутові історії не годяться для постановок, оскільки вони минущі й актуальні тільки для того часу, в який написані. Звертаючись у пошуках матеріалу до стародавніх і середньовічних легенд, епосу та міфів, трактуючи їх у філософському ключі, Вагнер у своїх лібрето (а він їх завжди писав сам) використовував і розвивав поширений серед романтиків художній метод інтерпретації. Поетичний текст його опер являє самостійний смисловий пласт, не менш складний для сприйняття, ніж сама музична тканина.
Вагнеру належить кілька театральних інновацій, розроблених у театрі в Байройті. Це — затемнення аудиторії під час виступів, а також розміщення оркестру у ямі поза полем зору аудиторії. Постановки опер Вагнера в Байройті мали далекосяжні наслідки в практиці театру в цілому.
Інші музичні твори
Окрім опер, Вагнер написав порівняно невелику кількість творів. Це одна симфонія (написана у 19-річному віці), Фауст-увертюра, декілька увертюр, хорів і п'єс для фортепіано.[6] Найчастіше виконуваним із неоперних творів Вагнера є Ідилія Зигфріда, п'єса для камерного оркестру, написана на день народження другої жінки композитора — Козіми (яка була донькою Ліста). Порівняно відомими є також цикл пісень на слова М. Везендок (Wesendonck Lieder) для голосу й фортепіано. На замовлення міста Філадельфія Вагнер написав «Американський столітній марш», щоправда, диригент Теодор Томас, що ініціював це замовлення, був незадоволений роботою.[7]
Значення творчості
Пізній стиль Вагнера породив нові ідеї щодо гармонії, лейтмотивів і структури опери в цілому. Починаючи з опери Трістан і Ізольда, музика Вагнера втрачає тональний центр, відкриваючи шлях до атональності ХХ століття. Так званий «Тристан-акорд», що з'являється в третьому такті опери, музикознавці інколи вважають початком відліку епохи модерної музики.[8][9]
Протягом життя і навіть після смерті, Вагнер надихав до фанатичної відданості. Серед композиторів, що відчули помітний вплив Вагнера — Антон Брукнер, Гуго Вольф, Сезар Франк, Ернест Шоссон і багато інших.[10]Густав Малер казав: «Були лише Бетховен і Ріхард (Вагнер) – а після них — нікого». Революція в гармонічному мисленні, яку в ХХ столітті здійснили зокрема Клод Дебюссі та Арнольд Шенберг (тональний і атональний модернізм, відповідно), сягає своїм корінням у «Тристані» та «Парсіфалі».[11] Італійський оперний веризм також багато в чому завдячує новаторству Вагнера в будові опери.[12]
Вагнеру належить значний внесок в історію диригування. Його есе «Про диригування» (1869)[13], розвиваючи більш ранню роботу Г. Берліоза, висуває ідею про те, що диригування передбачає перш за все інтерпретацію твору, а не лише механізм ритмічного узгодження гри музикантів. Свій підхід до диригування Ваґнер підкріплював власною практикою — його манера диригування була значно гнучкішою від дисциплінованого підходу Мендельсона; щоправда, інколи ця точка зору переходила у внесення правок до партитур авторів, що в сучасній практиці неприйнятно.[14]Вільгельм Фуртвенглер відчував, що Вагнер і фон Бюлов, з їх підходом до інтерпретації, надихнули нове покоління диригентів (включно з ним самим).[15]
Архітектурні споруди
З іменем Вагнера пов'язані дві визначні архітектурні пам'ятки, спорудження обох було фінансовано королем Людвігом II Баварським.
Перша з них — це Театр у Байройті, відкритий 1876 року світовою прем'єрою тетралогії Р. Вагнера «Перстень Нібелунга». Особливістю театру є те, що оркестрова яма і диригент повністю приховані від публіки. У цьому театрі щорічно проводяться фестивалі опер Вагнера.
Другою спорудою є замок Нойшванштайн, зведений протягом 1869—1886 років. Цей замок відомий тим, що в інтер'єрах замку головну роль відіграють ілюстрації до опер Вагнера та старовинних німецьких легенд.
Звинувачення в антисемітизмі та нацизмі
У 1850 році в Новому музичному журналі (нім.Neue Zeitschrift für Musik) Вагнер під псевдонімом «Вільнодумець» опублікував есе «Єврейство в музиці» (нім.Das Judenthum in der Musik). Назву спочатку перекладали як «Юдаїзм в музиці», пізніше, коли у 1869 році ім'я автора стало відомим, замість «юдаїзм» почали вживати «єврейство»[16][17][18][19]. У ній Вагнер піддав критиці єврейських музикантів і продекларував, що євреї паразитують на чужій культурі — «Євреї говорять мовою тієї нації, серед якої вони живуть, але говорять як іноземці» і як народ, що перебуває у вигнанні, в галуті, не здатні створювати свою культуру, в тому числі і народну, «етнічну» музику: «У євреїв, які не мали свого мистецтва, ніколи не було життя з художнім змістом. Ось чому, навіть для допитливого художника, виявилося можливим отримати з неї тільки форму для художніх творів.»[19][20].
Вагнер написав[19]:
Наскільки чужі нам євреї, можна судити з того, що сама мова євреїв противна нам. Особливості семітської мови, особливе упертість її природи не стерлося навіть під впливом на неї двотисячолітнього культурного спілкування євреїв з європейськими народами. Саме звуковираження, чуже нам, різко вражає наш слух; також неприємно діє на нас незнайома конструкція оборотів, завдяки яким єврейська мова набуває характер невимовно переплутаної балаканини; цю обставину перш за все слід взяти до уваги, тому що вона, як нижче буде показано, роз'яснює те враження, яке справляють на нас новітні музичні єврейські твори...
Ваґнер Ріхард // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — Т. 1 : А — К. — С. 218. — ISBN 966-692-578-8.
Ashman, Mike (1982) „Tannhäuser — an obsession“ in: John, Nicholas (Series Editor) English National Opera/The Royal Opera House Opera Guide 12: Der Fliegende Holländer/The Flying Dutchman, London, John Calder, ISBN 0-7145-3920-1. pp. 7–15. (англ.)
Beckett, Lucy (1981) Richard Wagner: Parsifal, Cambridge University Press. (англ.)
Bruen, Hanan (1993) Wagner in Israel: A conflict among Aesthetic, Historical, Psychological and Social Considerations, Journal of Aesthetic Education, vol. 27 no. 1 (Spring 1993), pp. 99–103 (англ.)
Burbidge, Peter and Sutton, Richard (eds.) (1979) „The Wagner Companion“, Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-29657-1(англ.)
Deathridge, John (1982) „An Introduction to The Flying Dutchman“ in John, Nicholas (Series Editor) English National Opera/The Royal Opera House Opera Guide 12: Der Fliegende Holländer/The Flying Dutchman, London, John Calder, ISBN 0-7145-3920-1 pp. 13–26. (англ.)
Deathridge, John (2008) Wagner Beyond Good and Evil, Berkeley ISBN 978-0-520-25453-4(англ.)
Donnington, Robert (1979) Wagner's 'Ring' and its Symbols Faber Paperbacks London ISBN 0571 04818 8(англ.)
John, Eckhardt (2004) La musique dans la système concentrationnaire nazi, in Le troisième Reich et al. Musique, ed. Pascal Huynh, Paris ISBN 2-213-62135-7(фр.)
Katz, Jacob (1986) The Darker Side of Genius: Richard Wagner's Anti-Semitism, Hanover and London. ISBN 0-87451-368-5(англ.)
Millington, Barry (undated c) „Meistersinger von Nürnberg, Die.“ In The New Grove Dictionary of Opera, edited by Stanley Sadie. Grove Music Online. Oxford Music Online, http://www.oxfordmusiconline.com/subscriber/article/grove/music/O003512 (Subscription only, accessed 23 July 2010). (англ.)
Newman, Ernest (1933) The Life of Richard Wagner, 4 vols. ISBN 978-0-685-14824-2 (the classic biography, superseded by newer research but still full of many valuable insights) (англ.)
Nicholson, Christopher (2007) „Richard and Adolf: Did Richard Wagner incite Adolf Hitler to commit the Holocaust?“, Gefen Publishing House. ISBN 978-965-229-360-2(англ.)
Overvold, Liselotte Z. (1976) Wagner's American Centennial March: Genesis and Reception, Monatshefte (Univ.of Wisconsin), Vol.68 no.2 (Summer 1976), pp. 179-187 (англ.)
Painter, George D. (1983) Marcel Proust. Penguin, Harmondsworth ISBN0140065121 (англ.)
Potter, Pamela R. (2008) Wagner and the Third Reich: myths and realities, in The Cambridge Companion to Wagner, ed. Thomas S. Grey, Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-64439-6(англ.)
Puffett, Derrick (1984) „Siegfried in the Context of Wagner's Operatic Writing“, in Siegfried: Opera Guide 28 series ed. Nicholas John, John Calder (Publishers) Ltd. ISBN 0 7145 4040 4(англ.)
Rose, John Luke (1981) „A Landmark in Musical History“ in Nicholas John (series ed.) Tristan and Isolde: English National Opera Guide 6, John Calder Publisher's Ltd. ISBN 0 7145 3849 3(англ.)
Salmi, Hannu (2005) Wagner and Wagnerism in Nineteenth-Century Sweden, Finland, and the Baltic Provinces: Reception, Enthusiasm, Cult, Eastman Studies in Music. University of Rochester Press. ISBN 978-1-58046-207-5(англ.)
Salmi, Hannu (2000) Imagined Germany. Richard Wagner's National Utopia, Peter Lang Publishing. ISBN 978-0-8204-4416-1(англ.)
Scruton, Roger (2003) Death-Devoted Heart: Sex and the Sacred in Wagner's 'Tristan and Isolde', Oxford University Press. ISBN 978-0-19-516691-0(англ.)
Bianca Răzor (2014) Data i miejsce urodzenia 8 sierpnia 1994 Kluż-Napoka Dorobek medalowy Reprezentacja Rumunia Halowe mistrzostwa świata brąz Portland 2016 sztafeta 4 × 400 m Igrzyska olimpijskie młodzieży srebro Singapur 2010 bieg na 400 m Młodzieżowe mistrzostwa Europy złoto Tallinn 2015 bieg na 400 m Mistrzostwa świata juniorów brąz Moncton 2010 bieg na 400 m Uniwersjada brąz Tajpej 2017 bieg na 400 m brąz Tajpej 2017 sztafeta 4 × 400 m Bianca Răzor (ur. 8 sier...
Este artigo ou seção pode conter informações desatualizadas. Se tem conhecimento sobre o tema abordado, edite a página e inclua as informações mais recentes, citando fontes fiáveis e independentes. —Encontre fontes: ABW • CAPES • Google (N • L • A) Este artigo ou secção necessita de referências de fontes secundárias fiáveis e independentes. Fontes primárias, ou com conflitos de interesse, não são adequadas para ...
Досудове розслідування — діяльність компетентних правоохоронних органів, що полягає у збиранні, дослідженні, оцінці, перевірці та використанні доказів з метою попередження, запобігання та розкриття злочинів, встановлення об'єктивної істини, забезпечення правильно...
Hostility, prejudice, or discrimination against Jews Not to be confused with anti-Judaism. Part of a series onAntisemitism Part of Jewish history and discrimination History Timeline Reference Definitions Jerusalem Declaration on Antisemitism Nexus Document Three Ds Working definition of antisemitism Manifestations Academic Alt-right American History 21st century Arab Argentine Austrian Belarusian Belgian British Conservative Party Labour Party Canadian Chinese Chilean Costa Rican Christian Ch...
Response within black feminism to respectability politics Part of a series onFeminism History Feminist history History of feminism Women's history American British Canadian German Waves First Second Third Fourth Timelines Women's suffrage Muslim countries US Other women's rights Women's suffrage by country Austria Australia Canada Colombia India Japan Kuwait Liechtenstein New Zealand Spain Second Republic Francoist Switzerland United Kingdom Cayman Islands Wales United States states Intersect...
لمعانٍ أخرى، طالع جون ستيفنسون (توضيح). هذه مقالة غير مراجعة. ينبغي أن يزال هذا القالب بعد أن يراجعها محرر مغاير للذي أنشأها؛ إذا لزم الأمر فيجب أن توسم المقالة بقوالب الصيانة المناسبة. يمكن أيضاً تقديم طلب لمراجعة المقالة في الصفحة المخصصة لذلك. (يوليو 2020) جون ستيفنسو...
French drama web television series MarseilleGenrePolitical dramaCreated byDan FranckStarring Gérard Depardieu Benoît Magimel Géraldine Pailhas Nadia Fares Stéphane Caillard ComposerAlexandre Desplat[1]Country of originFranceOriginal languageFrenchNo. of seasons2No. of episodes16 (list of episodes)ProductionExecutive producers Erik Barmack Kelly Luegenbiehl Emmanuel Jacquelin ProducerPascal BretonProduction companyFederation EntertainmentOriginal releaseNetworkNetflixRelease5 May 2...
Military-related football game in 1944 Buzz Bissinger (left) speaks about his book on the game in 2023 The Mosquito Bowl was a football game played December 24, 1944 between two regiments of Marines at Guadalcanal during World War II.[1] Buzz Bissinger in 2022 wrote an account, The Mosquito Bowl: A Game of Life and Death in World War II, which was widely reviewed.[2][3][4][5][6] Members of the 6th Marine Division, many of whom had played college...
Nisutlin PlateauPlateauNisutlin PlateauCoordinates: 59°50′N 132°00′W / 59.833°N 132.000°W / 59.833; -132.000LocationBritish Columbia and YukonPart ofYukon Plateau The Nisutlin Plateau is a sub-plateau, of the Yukon Plateau physiographic section, in northern British Columbia, Canada, extending east from Teslin Lake to the Cassiar Mountains. See also Teslin Plateau References Nisutlin Plateau. BC Geographical Names. Nisutlin Plateau in the Canadian Mountain Encyc...
العلاقات الأرجنتينية الزامبية الأرجنتين زامبيا الأرجنتين زامبيا تعديل مصدري - تعديل العلاقات الأرجنتينية الزامبية هي العلاقات الثنائية التي تجمع بين الأرجنتين وزامبيا.[1][2][3][4][5] مقارنة بين البلدين هذه مقارنة عامة ومرجعية للدولتين: و...
Heritage railway in England This article needs additional citations for verification. Please help improve this article by adding citations to reliable sources. Unsourced material may be challenged and removed.Find sources: Severn Valley Railway – news · newspapers · books · scholar · JSTOR (August 2020) (Learn how and when to remove this template message) Severn Valley RailwayGWR 5700 Class Pannier tank 5764 crossing the Victoria Bridge.LocaleWorcester...
Formula in X-ray diffraction and crystallography See also: Shape factor (disambiguation) The Scherrer equation, in X-ray diffraction and crystallography, is a formula that relates the size of sub-micrometre crystallites in a solid to the broadening of a peak in a diffraction pattern. It is often referred to, incorrectly, as a formula for particle size measurement or analysis. It is named after Paul Scherrer.[1][2] It is used in the determination of size of crystals in the form...
American worldwide multi-channel network Disney Digital NetworkFormerlyMaker Studios Inc. (2009–2017)TypeMulti-channel networkIndustryEntertainmentFounded2009; 14 years ago (2009)Founders Ben Donovan Danny Zappin Scott Katz Lisa Donovan Shay Carl Philip DeFranco Kassem Gharaibeh Derek Jones Paul Ballon Dave Days DefunctApril 30, 2019; 4 years ago (2019-04-30)HeadquartersCulver City, California, U.S.Key people Andrew Sugerman (CEO) OwnerThe Walt Disney Com...
Untuk fitur surel di Wikipedia, lihat Wikipedia:Surat elektronik. Et, sebuah bagian dari setiap SMTP kotak surel[1] Surel, surat elektronik, pos-el, atau pos elektronik (bahasa Inggris: email, electronic mail) adalah sarana kirim mengirim surat melalui jalur jaringan komputer, misalnya internet. Lima langkah dalam proses pengiriman surel. Dengan surat konvensional, pengirim perlu membayar per pengiriman dengan membeli prangko. Tetapi, surel umumnya biaya yang dikeluarkan hanyalah ...
The Complete Stories First editionAuthorFranz KafkaTranslatorWilla and Edwin Muir, Tania and James SternCountryUnited StatesLanguageEnglishGenreshort StoriesPublisherSchocken BooksPublication date1971Media typePrint (hardback & paperback)Pages487 p.ISBN0-8052-3419-5OCLC190590Dewey Decimal833/.9/12LC ClassPZ3.K11 Co PT2621.A26 The Complete Stories of Franz Kafka is a compilation of all of Kafka's short stories. With the exception of three novels (The Trial, The Castle and Amerika...
2012 greatest hits album by GarbageThe Absolute CollectionGreatest hits album by GarbageReleasedNovember 2, 2012 (2012-11-02)Recorded1994–2012Madison, Wisconsin,Los Angeles, and Silverlake, CaliforniaGenre Alternative rock electronica Label Liberation Music Stunvolume ProducerGarbageGarbage chronology Not Your Kind of People(2012) The Absolute Collection(2012) Strange Little Birds(2016) The Absolute Collection is the second greatest hits album by American-Scottish alt...
دونك غراي معلومات شخصية الميلاد 17 يوليو 1906(1906-07-17)نيوساوث ويلز، أستراليا الوفاة 30 أغسطس 1996 (90 سنة)نيوساوث ويلز، أستراليا الجنسية أستراليا الحياة العملية الدور دراج المهنة دراج نوع السباق سباق الدراجات على المضمار نوع الدراج اختصاصي سرعة آخر تحديث 12 أبريل 2008 تعدي...
Indian television actress Swati RajputRajput in 2015OccupationsActressmodelYears active2008–present Swati Rajput is an Indian actress who appears in Hindi television. Rajput is known for her small screen debut in Tum Dena Sath Mera on Life OK in 2011. Later in 2013 she played the lead character on the DD National serial – Amrita, where her performance was widely appreciated. She also worked in serials like: Iss Pyaar Ko Kya Naam Doon? Ek Baar Phir and Agent Raghav – Crime Branch on...
الجيش الوطني الموريتاني الجيش الوطني الموريتاني الجيش الوطني الموريتاني شعار الجيش الوطني الموريتاني علم الجيش الوطني الموريتاني الدولة موريتانيا التأسيس 1960 شعار مكتوب شرف - إخاء - عدل الاسم الأصلي القوات المسلحة الموريتانية اسم آخر الجيش الموريتاني القيادة القائد ا...
Zehden redirects here. For people with the surname, see Zehden (surname). Place in West Pomeranian Voivodeship, PolandCedynia Coat of armsCedyniaShow map of PolandCedyniaShow map of West Pomeranian VoivodeshipCoordinates: 52°53′N 14°12′E / 52.883°N 14.200°E / 52.883; 14.200Country PolandVoivodeshipWest PomeranianCountyGryfinoGminaCedyniaEstablished9th centuryTown rights1299Government • MayorAdam Andrzej ZarzyckiArea • Total1.67 ...