Еме́ Кларіо́н (фр. Aimé Clariond, повне ім'я — Еме́ Ма́ріус Кларіо́н (фр. Aimé Marius Clariond); 10 травня 1894, Періге, Дордонь, Франція — 1 січня 1960, Нейї-сюр-Сен, Франція) — французький актор театру та кіно.
Біографія
Еме Кларіон народився в акторській сім'ї. Під час Першої світової війни у 1914—1917 роках був солдатом на фронті. Він брав участь у перших боях біля Марни та закінчив службу в фр. Chemin des Dames, де був двічі поранений. Нагороджений Військом хрестом, був демобілізований у березні 1917 року.
У 1921 році, після трьох невдалих спроб поступити до Консерваторії, Еме Кларіон вступив до Театру Одеон, на сцені якого виступав до 1926-го, граючи класичні ролі. З 1926 року грав у Театрі Антуан, потім входив до трупи Люньє-По[fr] в театрі л'Евре. Тоді ж, на початку 1930-х років, Каріон почав кар'єру в кіно, що на той час було винятковим явищем для театрального актора.
У 1936 році Еме Кларіон був прийнятий до театру Комеді Франсез[1], а вже наступного року він став сосьєтером театру, та залишався там до своєї смерті в 1959 році. Грав ролі в класичному репертуарі: Альцеста в «Мізантропі» Мольєра, головну роль в «Отелло» Шекспіра, Антонія в «Антонії та Клеопатрі», дона Камілле в «Сатинових черевичках» Поля Клоделя та багато ін.
У 1946—1950 роках Кларіон як режисер поставив кільках вистав на сценах театрів у Парижі та Ліоні за творами Мольєра, Меріме, Поля Демазі та ін.
Дебютувавши в кіно у 1931 році роллю Івана Карамазова в «Братах Карамазових» за Ф. М. Достоєвським (реж. Федір Оцеп), знявся за час своєї кінокар'єри у понад 80-ти кінострічках, продовжуючи грати в театрі. Знімався у фільмах Марка Аллегре, Марселя Л'Ерб'є, П'єра Шеналя, Абеля Ґанса, Жана Ренуара, Крістіана-Жака, Макса Офюльса, Саші Гітрі, Моріса Клоша, Жульєна Дювів'є та ін.
Еме Кларіон помер у ніч з 31 грудня 1959 на 1 січня 1960 року. Був похований 4 січня 1960-го у Фукені (Уаза). Той день Комеді Франсез зробив, як виняток, вихідним.
Особисте життя
У середині 1930-х Еме Карміон познайомився з акторкою Театру Одеон Рене Сімоно, з якою у 1936 році мав дочку. Пара розлучилася незабаром після цього. Рене Сімоно одружилася вдруге в 1940 році з актором Морісом Дорлеаком з яким у неї є три дочки: Катрін Денев, Сільвія та Франсуаза Дорлеак. Саме в цей період, Карміон мав стосунки з колегою по театру Жанною Сюллі, донькою актора-трагіка Жана Мюне-Суллі, з якою нього було двоє дітей: Марі-Тереза, відома як «Кларіон»[2] (нар. 1938) і Франсуа Еме (нар. 1942).
Потім Еме Карміон одружився з громадянкою Росії Іриною Морозовою і всиновив доньку П'єра О'Коннелла. У шлюбі з І. Морозовою Кларіон мав двох дітей: Бернара Кларіона, 1938 року народження, та Франса Кларіона (нар. 1944).
Протягом останніх п'яти років свого життя Коаріон був у відносинах з театральною і кіноакторкою Полетт Сімонін[3].
Ролі в театрі (вибірково)
- 1926: Даліла Поля Демазі, Театр Одеон
- 1928: Коло Вільяма Сомерсета Моема, Театр послів
- 1936: Фоше в Мадам Сен-Жан Вікторена Сарду та Еміля Моро, Комеді Франсез
- 1936: Ейлер Левборг у Гедді Габлер Генріка Ібсена, Комеді Франсез
- 1936: Альцест у Мізантропі Мольєра, Комеді Франсез
- 1937: Ормін у Докучливих Мольєра, Комеді Франсез
- 1938: Трубадур у Графині д'Ескарбанья Мольєра, Комеді Франсез
- 1939: Ле Брет у Сірано де Бержераку Едмона Ростана, Комеді Франсез
- 1939: Бельроз у Сірано де Бержераку Едмона Ростана, Комеді Франсез
- 1940: Дон Гормас у Сіді П'єра Корнеля, Комеді Франсез
- 1941: Андреа дель Сарто в Андреа дель Сарто Альфреда де Мюссе, Комеді Франсез
- 1942: Арнольф у Школі дружин Мольєра, Комеді Франсез
- 1943: Дон Саллусте в Рюї Блазі Віктора Гюго, Комеді Франсез
- 1945: Марк Антоній в Антонії та Клеопатрі Шекспіра, Комеді Франсез
- 1950: Отелло в Отелло Шекспіра, Комеді Франсез
- 1956: Фільран у Коханні-цілителі Мольєра, Комеді Франсез
- 1957: Тенардьє у Знедолених Поля Аршана (адаптація Віктора Гюго), Комеді Франсез
Фільмографія
Рік
|
|
Українська назва
|
Оригінальна назва
|
Роль
|
1931 |
ф |
Брати Карамазови |
Les frères Karamazoff |
Іван Карамазов
|
1931 |
ф |
Любовна пригода |
L'amoureuse aventure |
|
1933 |
ф |
Голос без обличчя |
La voix sans visage |
метр Клеман
|
1933 |
ф |
Весільне обмеження |
Mariage à responsabilité limitée |
|
1934 |
ф |
Без сім'ї |
Sans famille |
Джеймс Мілліган
|
1934 |
ф |
Князь Жан |
Le prince Jean |
барон д'Арнгейм
|
1935 |
ф |
Імперська дорога |
La route impériale |
полковник Старк
|
1935 |
ф |
Злочин і кара |
Crime et châtiment |
Лужин
|
1935 |
ф |
Лукреція Борджіа |
Lucrèce Borgia |
Нікколо Мак'явеллі
|
1937 |
ф |
Острів вдів |
L'île des veuves |
Річард Трент
|
1937 |
ф |
Брехня Ніни Петрівни |
Le mensonge de Nina Petrovna |
барон Унгерн
|
1937 |
ф |
Марсельєза |
La Marseillaise |
мосьє де Сен-Лоран
|
1938 |
ф |
Утікачі з Сент-Ажиля |
Les disparus de St. Agil |
мосьє Буасс, директор
|
1938 |
ф |
Дрібниця |
Le petit chose |
мосьє Ейссетт
|
1938 |
ф |
Катя |
Katia |
грав Шувалов
|
1938 |
ф |
Бунтар |
Le révolté |
командир Дерів
|
1939 |
ф |
За фасадом |
Derrière la façade |
президент Берньє
|
1939 |
ф |
Постріли |
Coups de feu |
капітан Ганс фон Марінгер
|
1939 |
ф |
Сердечний союз |
Entente cordiale |
посол Росії
|
1940 |
ф |
Париж-Нью-Йорк |
Paris New-York |
мосьє де Сатунж
|
1940 |
ф |
Від Майєрлінга до Сараєва |
De Mayerling à Sarajevo |
Князь Монтеньову
|
1941 |
ф |
Мадам Сен-Жен |
Madame Sans-Gêne |
шеф поліції Фош
|
1942 |
ф |
Мадемуазель Бонапарт |
Mam'zelle Bonaparte |
герцог Морні
|
1942 |
ф |
Герцогиня Ланже |
La duchesse de Langeais |
Ронкероллі
|
1942 |
ф |
Людина, яка грала з вогнем |
L'homme qui joue avec le feu |
мосьє Десерт
|
1942 |
ф |
Дивовижна доля Дезіре Кларі |
Le destin fabuleux de Désirée Clary |
Жозеф Бонапарт
|
1942 |
ф |
Влада грошей |
Les affaires sont les affaires |
маркіз де Порцейї
|
1942 |
ф |
Мосьє Миша |
Monsieur La Souris |
Симон Негретті
|
1942 |
ф |
Патриція |
Patricia |
Жак Прессак
|
1942 |
ф |
Синя вуаль |
Le voile bleu |
екзаменаційний суддя
|
1943 |
ф |
Граф Монте-Крісто: Едмон Дантес |
Le comte de Monte Cristo, 1ère époque: Edmond Dantès |
мосьє Вільфор
|
1943 |
ф |
Граф Монте-Крісто: Відплата |
Le comte de Monte Cristo, 2ème époque: Le châtiment |
мосьє Вільфор
|
1943 |
ф |
Пісня вигнанця |
Le chant de l'exilé |
Рідґу
|
1943 |
ф |
Барон-примара |
Le baron fantôme |
єпископ
|
1943 |
ф |
Північне сонце |
Le soleil de minuit |
Грегор
|
1943 |
ф |
Доміно |
Domino |
Еллер
|
1943 |
ф |
Роквілари |
Les Roquevillard |
метр Бастард
|
1943 |
ф |
Ці з узбережжя |
Ceux du rivage |
Рошту
|
1943 |
ф |
Подаруй мені твої очі |
Donne-moi tes yeux |
Жан Лоран
|
1943 |
ф |
Полковник Шабер |
Le colonel Chabert |
метр Дервілль
|
1943 |
ф |
Білий вальс |
La valse blanche |
професор д'Естерель
|
1944 |
ф |
Від Жанни д'Арк до Філіппа Петена |
De Jeanne d'Arc à Philippe Pétain |
озвучування
|
1944 |
ф |
Життя для задоволення |
La vie de plaisir |
мосьє Лормель, бідний аристократ, батько Елен
|
1944 |
ф |
Дитя любові |
L'enfant de l'amour |
Ранц
|
1945 |
ф |
Мадемуазель X |
Mademoiselle X |
Мішель Курбе
|
1945 |
ф |
Велика зграя |
La grande meute |
маркіз дю Бокаж
|
1945 |
ф |
Моє перше кохання |
J'ai dix-sept ans |
Моріс Флервілль
|
1946 |
ф |
Капітан |
Le capitan |
Кончіні
|
1946 |
ф |
Пан Грегуар рятується |
Monsieur Grégoire s'évade |
мосьє Берні
|
1946 |
ф |
Дивна доля |
Étrange destin |
професор Галлуа
|
1946 |
ф |
Людина в котелку |
L'homme au chapeau rond |
Мішель Велчанінов
|
1946 |
ф |
Пригоди Казанови |
Les aventures de Casanova |
Дон Луїс
|
1947 |
ф |
Кафе Кадран |
Le café du cadran |
Луджі
|
1947 |
ф |
Мосьє Вінсент |
Monsieur Vincent |
кардинал Рішельє
|
1948 |
ф |
Сьомі двері |
La septième porte |
чиновник
|
1949 |
ф |
Фантомас проти Фантомаса |
Fantômas contre Fantômas |
Бреваль
|
1949 |
ф |
Танцівниця з Маракеша |
La danseuse de Marrakech |
Баржак
|
1949 |
ф |
Вулиця Пігаль, 56 |
56, rue Pigalle |
Рікардо де Монтаблан
|
1949 |
ф |
Ферма семи гріхів |
La ferme des sept péchés |
маркіз Сіблас
|
1949 |
ф |
Крах |
L'épave |
Макркаді
|
1950 |
ф |
Хоровод з годин |
La ronde des heures |
Мері-Міркур
|
1952 |
ф |
Загублене вогнище |
Foyer perdu |
Жорж
|
1953 |
ф |
Якби мені розповіли про Версаль |
Si Versailles m'était conté |
Рівароль
|
1955 |
ф |
Я — сентиментальний |
Je suis un sentimental |
мосьє де Вільтер
|
1955 |
ф |
Якби нам розповіли про Париж |
Si Paris nous était conté |
Бомарше
|
1955 |
ф |
Наполеон |
Napoleon |
Корвізар, особистий лікар Наполеона (нема в титрах)
|
1956 |
ф |
Таємниця черниці Анжели |
Le secret de soeur Angèle |
головний лікар
|
1956 |
ф |
Час убивць |
Voici le temps des assassins |
мосьє Прево
|
1956 |
ф |
Марія-Антуанета — королева Франції |
Marie-Antoinette reine de France |
Людовик XV
|
1956 |
ф |
Вечірнє світло |
Les lumières du soir |
Франц Гасслер
|
1956 |
ф |
Свята Жанна |
Sainte Jeanne |
|
1957 |
ф |
Залишилося жити три дні |
Trois jours à vivre |
Шарлі Бйонкі
|
1957 |
ф |
Пішки, верхи та на машині |
À pied, à cheval et en voiture |
мосьє де Гроньє
|
1957 |
ф |
Наталі |
Nathalie |
граф Огюст Клод Суперб де Лансі
|
1958 |
тф |
Уріель |
Uriel |
Давид
|
1958 |
ф |
Сильні світу цього |
Les grandes familles |
Жерар де Ла Моннері
|
1959 |
ф |
Витік |
Délit de fuite |
Еткен
|
1960 |
ф |
Дівчина на літо |
Une fille pour l'été |
Розенкранц
|
Примітки
- ↑ Comédie-Française, revue mensuelle № 114, 10 décembre-janvier 1982 — Photos d'hier, comédiens de toujours.
- ↑ Noir et Blanc, № 1018, 2 septembre 1964, p.566, Une débutante au nom célèbre: Clarionde Sully.
- ↑ Paulette Simonin на сайті IMDb (англ.)
Посилання
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво | |
---|
Генеалогія та некрополістика | |
---|
Словники та енциклопедії | |
---|
Довідкові видання | |
---|
Нормативний контроль | |
---|