Едвард Фітцджеральд (англ. Edward FitzGerald, 7th Duke of Leinster; 6 травня 1892 — 8 березня 1976) — VII герцог Лейнстер, лорд, барон, граф, пер Ірландії. Відомий як лорд Едвард Фіцджеральд.
Едвард ФітцДжеральд був наймолодшим з трьох синів Джеральда Фіцджеральда — V герцога Лейнстер та його дружини леді Герміони Данкомб.
Титули та володіння він успадкував у 1922 році після смерті свого старшого брата — Моріса Фіцджеральда — VI герцога Лейнстер, що був психічно хворим і лікувався в психіатричній лікарні і ніколи не одружувався. На час коли він успадкував всі титули предків всі маєтки і землі герцогів Лейнстер вже були продані за борги опікунами. Едвард був затятим гравцем і картярем, ще до вступу в права він заклав всі будинки і титули. які ще лишалися у герцогів Лейнстер в Ірландії, в графстві Кілдер, не чекаючи, коли він отримає спадок. Він вирішив жити в Англії, решта його маєтків лишилися в розпорядженні управителя бенефіціара — сера Гаррі Меллабі-Ділі — І баронета.
У 1936 році він був притягнутий до суду за борги у справі про банкротство. У 1928 році він їздив до Сполучених Штатів Америки з надією знайти багату наречену, одружитись і віддати величезні борги. Але марно. Багатих наречених знайти було не так просто. Його спадкоємці відмовились від титулу герцога Лейнстер. Решту свого життя він провів у селищі Пімліко — в глушині.[уточнити] Помер, покінчивши життя самогубством, прийнявши смертельну дозу фенобарбіталу.
Едвард Фіцджеральд був одружений 4 рази:
Герцог мав позашлюбного сина Айвонна Денісона Персі Пробіна (пізніше він був відомий як Айвонн Фітцджеральд) від дочки полковника Дж. Персі Пробіна.