У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою:
Дубовиця .
Дубо́виця — село в Войнилівській громаді Калуського району Івано-Франківської області України.
Історія
У 1880 році село належало до Калуського повіту Королівства Галичини і Володимирії , у селі були панський двір, гуральня , 68 будинків, проживало 383 греко-католики, 50 римо-католиків і 22 юдеї[ 1] . Місцева греко-католицька парафія включала також села Середнє (412 греко-католиків) і Довжка (217 греко-католиків), належала до Журавенського деканату Львівської архієпархії УГКЦ .
На теренах села в 1890 р. виявлено скарб римських монет перших століть нашої ери[ 2] .
У міжвоєнний період українці згуртувались проти колоніальної політики польського уряду і збудували кооперативу і читальню «Просвіти».
У 1939 році в селі проживало 910 мешканців (700 українців-грекокатоликів, 100 українців-римокатоликів , 100 польських колоністів міжвоєнного періоду і 10 євреїв)[ 3] . Село входило до ґміни Войнилів Калуського повіту Станиславівського воєводства .
Після радянської анексії Галичини село було включене до Войнилівського району . 10 лютого 1940 р. з села було депортовано на Крайню Північ СРСР кращих господарів-українців і поляків-осадників[ 4] . Під час Другої світової війни і довгі роки після неї жителі села брали участь у збройному опорі та підпільному русі проти німецьких і радянських окупантів. У післявоєнний період радянська влада зруйнувала будівлі кооперативу, читальні, фільварку Менжинських.
19 травня 1959 р. Войнилівський райвиконком ліквідував Дубовицьку сільраду з приєднанням до Середнянської сільради.[1]
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року [ 5] :
Соціальна сфера
Церква Архистратига Михаїла (храмове свято 21 листопада) 1910, пам'ятка архітектури місцевого значення № 763[ 6] . Австрійська армія конфіскувала в серпні 1916 р. у дубовицькій церкві 3 давні дзвони діаметром 43, 36, 34, вагою 32, 19, 13 кг. Після війни польська влада отримала від Австрії компенсацію за дзвони, але громаді села грошей не перерахувала.[ 7]
Народний дім
Школа І ст[ 8] . на 40 місць[ 9]
ФАП
155 дворів, 485 мешканців.
Вулиці
У селі є вулиці[ 10] :
Гаврилюка
Гайова
Івана Франка
Молодіжна
Тараса Шевченка
Тичини
Відомі люди
Куйбіда Степан Олексійович — український громадський діяч, довголітній політв'язень, член ОУН, вояк УПА.
Василів Степан Онуфрійович — місцевий маляр і скульптор.[ 11]
Примітки
↑ Географічний словник Королівства Польського, 1881, т. II, стор. 199 . Архів оригіналу за 28 вересня 2013. Процитовано 28 листопада 2014 .
↑ Скарб римських монет біля села Дубовиця, ймовірно, заховав римський купець. — «Вікна», 2017.10.07 . Архів оригіналу за 8 жовтня 2017. Процитовано 7 жовтня 2017 .
↑ Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 32 — Вісбаден, 1983. — 205 с.
↑ Сергій АДАМОВИЧ. Звідки ота сила в жінки, котра пережила і виселення, й інші страхіття ХХ століття? — «Галичина», 14 листопада 2017 року . Архів оригіналу за 20 листопада 2017. Процитовано 19 листопада 2017 .
↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
↑ Церква Св. Арх. Михайла . Архів оригіналу за 14 лютого 2020. Процитовано 30 червня 2016 .
↑ Австро-Угорщина реквізувала з храмів Калущини 355 дзвонів. — «Вікна», 2017.11.20 . Архів оригіналу за 1 жовтня 2019. Процитовано 26 вересня 2019 .
↑ Калуська районна державна адміністрація/Відділ освіти . Архів оригіналу за 4 грудня 2014. Процитовано 30 листопада 2014 .
↑ Буревій зніс нещодавно встановлену покрівлю школи в Дубовиці і зруйнував стіни. ФОТО. — «Вікна», 2019.06.01 . Архів оригіналу за 2 червня 2019. Процитовано 2 червня 2019 .
↑ Довідник геонімів району // Інформаційний портал Калуського району . Архів оригіналу за 3 грудня 2016. Процитовано 26 червня 2012 .
↑ Теодозій КОРОЛЬ . Мікеладжело з Дубовиці. «Вікна», 07.02.2018 . Архів оригіналу за 12 лютого 2018. Процитовано 15 лютого 2018 .