Дубовиця (Калуський район)

село Дубовиця
Придорожній покажчик
Придорожній покажчик
Придорожній покажчик
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район Калуський район
Тер. громада Войнилівська громада
Код КАТОТТГ UA26060110050040835
Основні дані
Засноване 1483
Населення 451
Площа 8,27 км²
Густота населення 54,53 осіб/км²
Поштовий індекс 77312
Телефонний код +380 03472
Географічні дані
Географічні координати 49°9′33″ пн. ш. 24°28′28″ сх. д. / 49.15917° пн. ш. 24.47444° сх. д. / 49.15917; 24.47444
Водойми Болохівка
Місцева влада
Адреса ради 77312, Івано-Франківська обл., Калуський р-н, смт. Войнилів, вул. Шевченка, 114
Карта
Дубовиця. Карта розташування: Україна
Дубовиця
Дубовиця
Дубовиця. Карта розташування: Івано-Франківська область
Дубовиця
Дубовиця
Мапа
Мапа

CMNS: Дубовиця у Вікісховищі

Дубо́виця — село в Войнилівській громаді Калуського району Івано-Франківської області України.

Історія

У 1880 році село належало до Калуського повіту Королівства Галичини і Володимирії, у селі були панський двір, гуральня, 68 будинків, проживало 383 греко-католики, 50 римо-католиків і 22 юдеї[1]. Місцева греко-католицька парафія включала також села Середнє (412 греко-католиків) і Довжка (217 греко-католиків), належала до Журавенського деканату Львівської архієпархії УГКЦ.

На теренах села в 1890 р. виявлено скарб римських монет перших століть нашої ери[2].

У міжвоєнний період українці згуртувались проти колоніальної політики польського уряду і збудували кооперативу і читальню «Просвіти».

У 1939 році в селі проживало 910 мешканців (700 українців-грекокатоликів, 100 українців-римокатоликів, 100 польських колоністів міжвоєнного періоду і 10 євреїв)[3]. Село входило до ґміни Войнилів Калуського повіту Станиславівського воєводства.

Після радянської анексії Галичини село було включене до Войнилівського району. 10 лютого 1940 р. з села було депортовано на Крайню Північ СРСР кращих господарів-українців і поляків-осадників[4]. Під час Другої світової війни і довгі роки після неї жителі села брали участь у збройному опорі та підпільному русі проти німецьких і радянських окупантів. У післявоєнний період радянська влада зруйнувала будівлі кооперативу, читальні, фільварку Менжинських.

19 травня 1959 р. Войнилівський райвиконком ліквідував Дубовицьку сільраду з приєднанням до Середнянської сільради.[1]

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:

Мова Кількість Відсоток
українська 449 99.56%
російська 2 0.44%
Усього 451 100%

Соціальна сфера

  • Церква Архистратига Михаїла (храмове свято 21 листопада) 1910, пам'ятка архітектури місцевого значення № 763[6]. Австрійська армія конфіскувала в серпні 1916 р. у дубовицькій церкві 3 давні дзвони діаметром 43, 36, 34, вагою 32, 19, 13 кг. Після війни польська влада отримала від Австрії компенсацію за дзвони, але громаді села грошей не перерахувала.[7]
  • Народний дім
  • Школа І ст[8]. на 40 місць[9]
  • ФАП
  • 155 дворів, 485 мешканців.

Вулиці

У селі є вулиці[10]:

  • Гаврилюка
  • Гайова
  • Івана Франка
  • Молодіжна
  • Тараса Шевченка
  • Тичини

Відомі люди

  • Куйбіда Степан Олексійович — український громадський діяч, довголітній політв'язень, член ОУН, вояк УПА.
  • Василів Степан Онуфрійович — місцевий маляр і скульптор.[11]

Примітки

  1. Географічний словник Королівства Польського, 1881, т. II, стор. 199. Архів оригіналу за 28 вересня 2013. Процитовано 28 листопада 2014.
  2. Скарб римських монет біля села Дубовиця, ймовірно, заховав римський купець. — «Вікна», 2017.10.07. Архів оригіналу за 8 жовтня 2017. Процитовано 7 жовтня 2017.
  3. Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 32 — Вісбаден, 1983. — 205 с.
  4. Сергій АДАМОВИЧ. Звідки ота сила в жінки, котра пережила і виселення, й інші страхіття ХХ століття? — «Галичина», 14 листопада 2017 року. Архів оригіналу за 20 листопада 2017. Процитовано 19 листопада 2017.
  5. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  6. Церква Св. Арх. Михайла. Архів оригіналу за 14 лютого 2020. Процитовано 30 червня 2016.
  7. Австро-Угорщина реквізувала з храмів Калущини 355 дзвонів. — «Вікна», 2017.11.20. Архів оригіналу за 1 жовтня 2019. Процитовано 26 вересня 2019.
  8. Калуська районна державна адміністрація/Відділ освіти. Архів оригіналу за 4 грудня 2014. Процитовано 30 листопада 2014.
  9. Буревій зніс нещодавно встановлену покрівлю школи в Дубовиці і зруйнував стіни. ФОТО. — «Вікна», 2019.06.01. Архів оригіналу за 2 червня 2019. Процитовано 2 червня 2019.
  10. Довідник геонімів району // Інформаційний портал Калуського району. Архів оригіналу за 3 грудня 2016. Процитовано 26 червня 2012.
  11. Теодозій КОРОЛЬ. Мікеладжело з Дубовиці. «Вікна», 07.02.2018. Архів оригіналу за 12 лютого 2018. Процитовано 15 лютого 2018.


Strategi Solo vs Squad di Free Fire: Cara Menang Mudah!