PROFILBARU.COM

*Дружина священника*
Дружина священника;
La moglie del prete
Жанр	кінокомедія
Режисер	Діно Різі
Продюсер	Карло Понті
Сценарист	Бернардіно Цапоні; Руджеро Макарі[it]
У головних ; ролях	Софі Лорен; Марчелло Мастроянні; Венантіно Венантіні ;
Оператор	Альфіо Контіні
Композитор	Армандо Тровайолі
Художник	Джанні Полідорі[it]
Кінокомпанія	Compagnia Cinematografica Champion
Дистриб'ютор	Warner Brothers
Тривалість	107 хв.
Мова	італійська
Країна	Італія; Франція
Рік	1970
IMDb	ID 0067437
	Дружина священника у Вікісховищі

«Дружина священника» (італ. La moglie del prete) — італійська кінокомедія 1970 року режисера Діно Різі.^[1]

Сюжет

Коли Валерія Біллі (Софі Лорен) довідалася, що її коханий одружений, вона вирішила покінчити життя самогубством. Та коли вона почала ковтати снодійне, випадково побачила номер телефону служби допомоги, що був на рекламі таблеток, і зателефонувала. Їй відповів католицький священник дон Маріо (Марчелло Мастроянні), який чергував на телефоні. Хоч, як йому здавалося, він переконав Валерію відмовитися від самогубства, вона таки опинилася в лікарні, де, побачивши дона Маріо, закохалася в нього. Як закінчиться історія нового кохання Валерії, адже католицькі священники не повинні одружуватися…

Ролі виконують

Софі Лорен — Валерія Біллі
Марчелло Мастроянні — дон Маріо
Венантіно Венантіні^[it] — Мавріціо
Піппо Старнацца^[it] — Ардуїно Біллі, батько Валерії
Міранда Кампа^[it] — Маргарита, мама Валерії
Дана Ґія^[it] — Лучія
Августо Мастратоні^[it] — монсеньйор Кальдана

Цікаво

Пісню авторів Лестера Лі^[en] і Аллана Робертса^[en] з назвою «Хто-небудь» (Anyone) співає сама Софі Лорен.^[2]^{[неавторитетне джерело]}
Німецький щотижневий журнал Шпіґель звинуватив Діно Різі в тому, що він не знає, чого він насправді хоче, і невпевнено коливається між комедією, сатирою, мелодрамою і трагедією.^[3]

Примітки

↑ NY Times: The Priest's Wife. Movies & TV Dept. The New York Times. 2012. Архів оригіналу за 21 жовтня 2012. Процитовано 24 березня 2009.
↑ «Хто-небудь» (Anyone) youtube.com (англ.)
↑ «Смішна мама» Шпіґель. № 16/1971, 12.04.1971 (нім.)