Договір побутового прокату — різновид цивільного договору, за яким суб'єкти підприємницької діяльності надають громадянам у тимчасове користування за плату предмети домашнього вжитку, музичні інструменти, спортивний інвентар, легкові автомобілі та інше майно.
За своїм характером договір прокату є оплатним, консенсуальним і двосторонньо зобов'язуючим.
Укладається в усній формі, крім випадків, коли типові договори вимагають укладення в письмовій формі. Договір прокату повинен бути спрямований на задоволення виключно потреб орендаря. Тому закон встановлює заборону на передачу прокатного майна третім особам, в тому числі, в суборенду і безоплатне користування.
Посилання
[Архівовано 10 січня 2017 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — ISBN 966-7492-00-8.