PROFILBARU.COM

Джулія Девіс
Джулія Девіс
Julia Davis
Народилася	16 травня 1974 (50 років); Київ, Українська РСР, СРСР
Громадянство	СРСР → США
Діяльність	журналістка, кінорежисерка, каскадерка, сценаристка, кінопродюсерка
Alma mater	Київський Політехнічний Інститут, Федеральний навчальний центр правоохоронних органів США
Знання мов	англійська, іспанська, російська, українська
IMDb	ID 0204920
	; ; Медіафайли у Вікісховищі;

Джулія Девіс (англ. Julia Davis; нар. 16 травня 1974(19740516), Київ, Українська РСР)^[3] — американська журналістка українського походження та медіа-аналіткиня, яка працювала на владу США та мала кар'єру у кіновиробництві.^[4] Джулія колумністка The Daily Beast і Центру аналізу європейської політики.^[5]

Її описують як «найвидатнішого експерта США з питань телебачення та пропаганди, контрольованих російським урядом»^[6] та називають «шептухою російського телебачення для американських вух».^[7]

Життєпис

Джулія Девіс народилася 16 травня 1974 року в Києві в Радянській Україні.^[8] Її батьки були інженерами.^[5]

Закінчила Київський Політехнічний Інститут з відзнакою, де отримала магістратуру авіаційної та космічної техніки. Після закінчення політехніки емігрувала до США, де почала свою кар'єру у кіновиробництві.

У США з відзнакою та сертифікатом про видатні досягнення закінчила Федеральний навчальний центр правоохоронних органів США, де також вчила фарсі. Починаючи з російської анексії Криму у 2014 році повністю присвятила себе журналістиці та аналізу російської дезінформації.

21 травня 2022 року уряд Росії офіційно ввів санкції проти Джулії. Вона висловила це тим, що вона «в чудовій компанії» і для нею «є велика честь бути включеною».^[6]

У 2024 році Джулія випустила власну книгу під назвою «Їхніми словами: як російські пропагандисти розкривають наміри Путіна»(англ. In Their Own Words: How Russian Propagandists Reveal Putin’s Intentions), опубліковану пресою університету Колумбія з передмовою від історика Тімоті Снайдера.^[9]

Кар'єра

Кіновиробництво

Джулія розпочала свою кар'єру у сфері кіно та продюсування в 1995 році,^[10] працюючи у кіно- та телевиробництві режисеркою, сценаристкою та каскадеркою. Вона є членкинею багатьох професійних організацій, зокрема Академії телевізійних мистецтв і наук, Women In Film, і є колишньою членкинею Гільдії кіноакторів США. Джулія була першою хто створила звукові доріжки гімну України та інших пісень Національного українського оркестру для Paramount Pictures.^[11]

Федеральна служба

Між роботою у кіновиробництві після закінчення Федерального навчального центру правоохоронних органів США, Джулія працювала на федеральну владу США. Вона працювала офіцеркою правоохоронних органів у Службі імміграції та натуралізації, а також виконувала обов'язки керівника Департаменту внутрішньої безпеки у відділі митної та прикордонної охорони на митниці Сан-Ісідро у Каліфорнії.^[5]

Джулія надавала свій досвід у питаннях національної безпеки, боротьби з тероризмом та імміграції різним ЗМІ.^[5]

Аналіз дезінформації

До 2014 року Девіс переважно зосереджувався на кіновиробництві та журналістичних розслідуваннях. Однак після російської анексії Криму, Джулія була «сильно» здивована відсутністю репортажів на цю тему в США, причиною чого, як вона вважає, був вплив англомовного каналу RT. У той час RT описували себе як «альтернативне ЗМІ», хоча тоді вони почали швидко поширювати російську дезінформацію щодо російсько-української війни. «Мегафон Кремля був озброєний, викидаючи відверту пропаганду та фейки», — заявила Джулія.^[12]

Її висвітлення російської пропаганди викривало кібервійну Росії, фейкові новини та дезінформацію, націлену проти Сполучених Штатів та інших країн. Також Джулія працювала експертом на порталі про дезінформацію Атлантичної Ради.^[13]

Russian Media Monitor

Джулія найбільш відома тим, що заснувала Russian Media Monitor у 2014 році, проєкт моніторингу російського державного телебачення^[14], включаючи міжнародні канали, такі як RT (колишня Russia Today). Стосовно заснування вона заявила, що «це було цілком природно, що коли США зазнають такої атаки з цієї частини світу, то, завдяки унікальному досвіду та навичкам, які я маю, і володінню російською мовою я намагаюся щось зробити в цій царині».^[15]

Під час російського вторгнення в Україну у 2022 році Russian Media Monitor привернув увагу тим, що він показав міжнародній аудиторії агресивну риторику на російському телебаченні, як-от ядерні погрози,^[16]^[17]^[18] а також підтримкою певними російськими ЗМІ деяких американських діячів, таких як Такер Карлсон і Тулсі Габбард.^[19]^[20]^[21]

Книги

Джулія Девіс. Їхніми словами: як російські пропагандисти розкривають наміри Путіна = In Their Own Words: How Russian Propagandists Reveal Putin’s Intentions. — преса Університету Колумбія, 2024. — ISBN 978-3838219097.