| Джованні Джентіле |
|---|
|
![]() |
| Народження | 29 травня 1875(1875-05-29)[1][2][…]
Кастельветрано[1][2][…] |
|---|
| Смерть | 15 квітня 1944(1944-04-15)[5][6][…] (68 років)
Q3946277?, Флоренція, Королівство Італія[8] |
|---|
| Поховання | Санта-Кроче |
|---|
| Громадянство (підданство) |  Королівство Італія |
|---|
| Знання мов | італійська[9][10] |
|---|
| Ім'я при народженні | італ. Giovanni Gentile[8] |
|---|
| Діяльність | педагог, політик, викладач університету, літературний критик |
|---|
| Викладав | Istituto comprensivo Campobasso "Mario Pagano"d, Університет Палермо, Пізанський університет, Римський університет ла Сапієнца, Вища нормальна школа і Університет Луїджі Бокконі |
|---|
| Член | Національна академія дей-Лінчей, Туринська академія наук[2] і Академія делла Круска |
|---|
| Alma mater | Liceo classico statale L. Ximenesd (1892), Scuola Normale Superiore. Classe di Lettere e Filosofiad (1897)[4] і Флорентійський університет (1900) |
|---|
| Літературний напрям | Гегельянство |
|---|
| Зазнав впливу | Ґеорґ Вільгельм Фрідріх Геґель |
|---|
| Вчителі | Alessandro d'Anconad і Amedeo Crivelluccid |
|---|
| Відомі студенти | Enrica Carpitad |
|---|
| Історичний період | Італійський фашизм |
|---|
| Посада | міністр суспільної освіти Королівства Італіяd, Director of the Scuola Normale Superiored[11], Director of the Scuola Normale Superiored[11], Director of the Scuola Normale Superiored[11] і сенатор Королівства Італіяd |
|---|
| Партія | Національна фашистська партія |
|---|
| Батько | Benedetto Gentiled |
|---|
| У шлюбі з | Erminia Nudid[8] |
|---|
| Діти | Giovanni Gentiled і Federico Gentiled[12] |
|---|
| Нагороди | |
|---|
|
|
|
|
 Джованні Джентіле у Вікісховищі |
|
|
|
|
Джованні Джентіле (італ. Giovanni Gentile, 30 травня 1875, Кастельветрано — 15 квітня 1944, Флоренція) — італійський філософ, засновник теорії «актуалістічного ідеалізму», також теоретик італійського фашизму.
Закінчив класичний ліцей Ximenes в Трапані. У 1897 році закінчив Пізанське вище педагогічне училище, де зазнав впливу німецької класичної філософії. Перша його книга була присвячена Марксу, якого він трактував як ідеаліста. У 1903—1922 спільно з Б. Кроче видавав журнал «Критика» («La Critica»). З 1907 року викладає в університеті міста Палермо, в 1914 році Джентіле залишає Палермо і переїжджає в Пізу, де отримує кафедру теоретичної філософії в місцевому університеті, а в 1917 стає професором філософії Римського університету.
У 1923 році, будучи членом ліберальної партії, отримує посаду міністра освіти в уряді Муссоліні. У 1925 році Джентіле публікує «Маніфест фашистських інтелектуалів до інтелектуалів всіх націй», а в 1929 році видає свою книгу «Основи фашизму», в якій фашизм оспівується як нова політична ідея або віра, завдання якої — створення нової «етичної держави». У 1936 році ця книга була переведена на німецьку мову. Як член фашистської партії Джентіле був сенатором, головою ради за освітою (1926—1928), членом Великої фашистської ради (1925—1929) і головою комісії з реформи конституції.
20 листопада 1943 року Джованні Джентіле погодився очолити Академію наук Італійської Соціальної Республіки, створеної Муссоліні в Північній і Центральній Італії за підтримки нацистської Німеччини.
У 1944 році убитий партизанами на вулиці у Флоренції.
Примітки
Посилання
Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво |
|
|---|
| | Генеалогія та некрополістика |
|
|---|
| | Література та бібліографія |
|
|---|
| | Наука |
|
|---|
| | Тематичні сайти |
|
|---|
| | Словники та енциклопедії |
|
|---|
| | Довідкові видання |
|
|---|
| | Нормативний контроль |
|
|---|
|
_crowned.svg){kind=small}
