У доформульну кар'єру мав прізвисько «Босоногий хлопець з Те Пуке», за звичку керувати болідом босоніж. Згодом через зовнішню схожість та важкий характер преса охрестила його «Ведмедем»[2].
Денні Гальм народився 18 червня1936 у Нельсоні, на Південному островіНової Зеландії в родині працівника ферми Альфреда Клайва Гальма та його дружини Рони Марджорі Меркотт. Його батько народився в Данідіні, у віці десяти років переїхав з родиною до Веллінгтону, а згодом переселився до Нельсону. Там він і одружився з Роною Марджорі.[4] У подружжя народилося двоє дітей: син Деніс та дочка Аніта.[5]
3 вересня1939 року Нова Зеландія оголосила війну Німеччині разом із Великою Британією. Альфред Гальм був зарахований до військових сил у січні 1940 року, а 1 травня залишив територію батьківщини у складі 23 піхотного батальйону Другої Новозеландської дивізії. У складі своєї військової частини він захищав Грецію, а згодом був евакуйований на Крит, що залишався останнім прихистком британських військ в Середземному морі. Вирішальна битва за Крит почалася у травні 1941 року. Гальм проявив себе з найкращого боку: мужньо захищав аеродром Малем, вів за собою товаришів в контратаку за Галатос, знищував німецьких снайперів. Оточуючі вважали його чи не сповна розуму, чи фантастично хоробрим. Та 26 травня він дізнався про смерть від поранення[6] свого молодшого брата Гарольда.[7][8]Клайв попросив взяти участь у прикритті відходу військ, а після цього, пішовши у ворожий тил, ліквідував ще кількох ворожих снайперів, доки не був поранений в плече. За «лідерство, ініціативність, витривалість та яскраво проявлені хоробрість і відданість обов'язку» Альфред Клайв Гальм був нагороджений Хрестом Вікторії.
[9][10]
Весь цей час малий Денні з сестрою знаходилися на тютюновій фермі дідуся та бабусі в містечку Мотуеко. Батько повернувся додому 10 липня1941. Після реабілітації на базі Роторуа, його визнали недієздатним до військової служби через стан здоров'я. Та у травні 1942 сержанта Гальма знов покликали до армії, на це раз, в межах рідного острова. Демобілізувався він лише у вересні 1943. Після цього родина Гальмів переселилася на Північний острів Нової Зеландії до селища Понгакава, що біля містечка Те Пуке. Там Гальм-старший придбав бізнес з автоперевезень.[11]Малий Денні вчився керувати автівкою, сидячи на колінах у батька.
Закінчивши школу, він пішов працювати до батьківського гаражу. Його першою автівкою стала MG TF 1500[en].
модель MG TF 1500
З 1956 року він почав брати на ній участь в перегонах на пагорб.
Гонки у Новій Зеландії
9 січня1960 року Гальм узяв участь у сьомому Гран-прі Нової Зеландії, незаліковій гонці чемпіонату світу. Його болідом був популярний тоді дволітровий Cooper-Climax T45. На такому самому виступав Брюс МакЛарен, місцевий автогонщик, який вже два роки брав участь у «королівських» автоперегонах. Досвід узяв своє: Брюс фінішував другим, Денні — десятим. Та сміливий стиль пілотування дебютанта Гальма був помічений. Його вже тоді назвали фантастичним.[12] Десятим Гальм був кваліфікований на наступних змаганнях — Lady Wigram Trophy[en], але дістатися фінішу не зміг, зійшовши на останніх колах через тиск масла.[13]
У травні він узяв участь у XII змаганні BRDC International Trophy, що проходив на колі Сільверстоун у Великій Британії, діставшись фінішу дванадцятим.[14] А у вересні на першому Lombank Trophy[en] у Норфолку став четвертим, стартувавши з восьмої позиції. Та цього разу його «залізним конем» був Cooper-Climax T51[14] На ньому ж Гальм став сьомим у незаліковому Гран-прі Нової Зеландії 1961.
1960-го Денні став переможцем за стипендію для водіїв, що відправляли до Європи.
Європейська доформульна кар'єра
Гальм виїхав до Британії, де працював у гаражі іншого легендарного гонщика Джека Бребгема у Чессінґтоні. 1961 на Cooper T56 за команду New Zealand Grand Prix Racing Team він узяв участь у заїздах європейської юніорської формули[15] у Копенгагені,[16] в Руані,[17] Казерті,[18]Реймсі,[19]. В Мессіні він став другим,[20] у Швеції, на трасі Карлскоґа,[21] та в Данії — четвертим.[22] Також був учасником кількох перегонів британської юніорської формули.
10—11 червня Хальм брав участь у 24 годинах Ле-Ману за команду Abarth разом із співвітчизником Анґусом Хайслопом на Fiat Abarth 850 S. У загальному заліку вони були 14-ми, виборовши перемогу у класі спортивних машин з об'ємом двигуна 701—850 см³.[23]
Наступного року Кен Тірелл, що вже був помітною фігурою у гоночному світі,[24] запросив Денні до своєї команди. У тому ж європейському юніорському чемпіонаті із Ken Tyrrell Racing на Cooper T59 Гальм став другим у Копенгагені, четвертим — у Реймсі та третім — на автодромі д'Альбі.[25]
Цікаві факти
На початку 2009 року у Новій Зеландії вийшла серія поштових марок, присвячена героям автоперегонів. Марка із зображенням Денні Галма коштує два долари.[26]
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
