У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Демченко.
Демченко Григорій Васильович (серб. Grigorije Demčenko; 5 березня 1869, Київ — 1958, Суботиця) — історик і теоретик права українського походження, учений-криміналіст і процесуаліст, видатний юрист, син Василя Демченка.
Біографія
Вищу освіту здобув на юридичному факультеті Київського університету, за деякими даними належав під час навчання до опозиційного гуртку «нових політиків»[2]. Під час навчання почав писати наукові роботи, після закінчення навчання з відзнакою був залишений при університеті для подальшої освіти. Вивчав право спочатку в Києві та Москві, потім під час подорожі у Західну Європу, де мав змогу слухати лекції в університетах та працювати в бібліотеках Берліна, Лейпцига, Відня, Парижа, Ліона та Лондона, та особисто ознайомитися з практичними здобутками західноєвропейської юридичної системи. Захистив дисертацію у Харківському університеті. З 1907 року викладав карне право в Київському університеті. Автор численних робіт з теорії та історії права.
Батько громадського діяча Дмитра Демченка.
З 1920 р. на еміграції в Сербії (Югославії), викладав теорію права на юридичних факультетах в Белграді та Суботиці.
Праці
- Уголовный суд как особая ветвь юстиции (1899)
- Притомные люди и копная сторона (1899)
- Судебный прецедент (1903)
- Наказание по Литовскому статуту (1894)
- Из истории судопроизводства в древней России
Література
- И. Ф. Павловский Краткий биографический словарь учёных и писателей Полтавской губернии с половины XVIII века. Первое дополнение к краткому биографическому словарю учёных и писателей Полтавской губернии — Харьков, 2009; (рос.)
- Берзін П. С. Київська школа кримінального права (1834—1960 рр.): історико-правове дослідження: Монографія. — К.: КНТ, 2008. — 436 с.- С. 213—222.
Посилання
Примітки
- ↑ а б в г д Czech National Authority Database
- ↑ М. Беренштам-Кістяковська, Українські гуртки в Києві другій половині 1880-х роках та поч. 1890-х років. Сб. «За сто літ», III, 214