Одне за іншим схиляються руські князівства перед полчищами монголо-татар. На західних Галицько-Волинських землях осіли тисячі людей, що рятуються від жорстокості завойовників. На деякий час князю Данилу вдається зберігати відносну незалежність. Але Батий закликає Данила в Орду.
Гордістю, сміливістю суджень князь справляє на хана велике враження, і той відпускає його з миром, даруючи ярлик на княжіння в Галичі. Повернувшись на батьківщину, Данило починає готуватися до війни з Ордою: укладає союз з угорським королем, залучає на свою сторону литовців, поляків і німецьких хрестоносців. Але Папа Римський забороняє західним державам воювати з Батиєм. А у Данила часу на роздуми вже немає: татари вторгаються на Галичину. Дружинна князя приймає бій.