почесний громадянин Тбілісі[d] (1985)
Кінопремія «Ніка»: «Честь і гідність»d (2007)
Ніка (1992)
Золотий Остапd (1997)
Премія «ТрІумф» (2002)
Золотий орел (2005)
Золотий овенd (1995)
урядові нагороди Російської Федераціїd (2014)
Ніка (2008)
Ніка (2014)
Мандрівник (2002)
Золотий орел (2013)
Кришталевий глобус
Golden Shelld
Q126918344?
Дане́лія Гео́ргій Микола́йович (груз. გიორგი დანელია; 25 серпня 1930(19300825), Тбілісі — 4 квітня 2019, Москва) — радянський кінорежисер і сценарист, заслужений діяч мистецтв РРФСР (1965). Народний артист СРСР (1989). Премія «Золотий Овен» (1994).
Народився 25 серпня 1930 року.
Батько — Данелія Микола Дмитрович (1902–1981), інженер, був бригадиром, начальником шахти, головним інженером Метробуду Москви та СРСР. Мати — Анджапарідзе Мері Івліанівна (1905—1980), працювала на «Мосфільмі» асистентом, другим режисером, зняла кілька короткометражних фільмів. Дружина — Данелія Галина Іванівна, режисер-постановник, зняла фільми «Француз», «Божа твар», а також короткометражні картини «Жарт?!» та «Поточний день». Діти: Данелія Микола Георгійович (1959–1985), режисер, поет, художник; Данелія Світлана, юрист; Данелія Кирило, художник. Онуки: Ірина, Маргарита, Олена, Саша, Денис, Петро. Правнучка — Олександра.
1955 року закінчив Московський архітектурний інститут, 1956 року — Вищі режисерські курси. Уже перший фільм Данелії «Сергій» (спільно з Ігорем Таланкіним) привернув до себе увагу критиків і глядачів. Програмною роботою Данелія став фільм «Я простую Москвою» (1963), який став культурною подією хрущовської відлиги.
Починаючи з картини «Тридцять три» (1965) режисер звернувся до жанру сатири і став визнаним майстром комедії. Творчість Данелії вирізняє справді глибока сатира, продуманий гротеск, тонкий ліризм і розкриття психологічного образу героїв. Уміння створити злагоджений ансамбль з акторів різних шкіл — особливий дар Данелії як режисера.
У 1967—1970 створив кілька мініатюр для сатиричного журналу «Фітіль» (Ґніт).
Велику популярність принесли Георгію Данелії такі картини, як «Афоня», «Міміно», «Осінній марафон», «Кін-Дза-Дза».
У 1980-х роках запрошувався в журі Найвищої ліги КВК.
Георгій Миколайович захоплювався живописом, графікою, музикою, вдома зібрав колекцію барабанів. Улюблені режисери — Федеріко Фелліні (особливо фільм «Вісім з половиною»), Микита Михалков.
Мешкав і працював у Москві. Помер 4 квітня 2019 року в Москві на 89-му році життя. Похований 9 квітня на Новодівочому цвинтарі.
Портал «Біографії» Портал «Кінематограф»