Гірські вершини Північної Македонії

Македонія — це переважно гірська країна, середня висота якої становить 832 метри^[1]. Гори на території країни можна поділити на дві групи: Шаррський гірський масив (Динарський масив) та Осогово-Беласичний гірський масив (Родопський масив). Гори гірського масиву Шара характеризуються тим, що це молоді гори з гострими вершинами, тоді як гори в хребті Осогово-Беласиця — це старе гніздо з округлими вершинами.

Царський гірський хребет починається на крайній північно-західній частині Македонії, продовжується по західній частині країни, а потім через західний Вардар і Пелагонію гірський хребет закінчується в південно-західній і південній частині країни. Серед цих гірських хребтів виділяються масиви Шара, Кораби, Бистра, Стогово, Сухий ліс, Вет, Галичиця, Ябланиця, Баба, Нідже та Кожуф. Найвища точка цього гірського масиву та в Македонії загалом — вершина Великого Кораба (2,753 м) масиву Кораб.

Гірський хребет Осогово-Беласик починається на північному сході країни і простягається вздовж східної частини країни, включаючи гори в групі східних Вардарів. Серед найбільш відомих масивів цього ареалу — Осогово, Плачковиця, Малешево — Власький масив, Огразден та Беласиця. Найвищою точкою цього гірського масиву є вершина Руен (2,225 м) на масиві Осоговська Планина.

Термінологія

У літературі терміни «гора», «гірський хребет», «гірська вершина» та «гірська система» часто ототожнюються як однакові.

Гора. Загальноприйнятого визначення терміна «гора» не існує, тому висоту, дальність, рельєф, схил, відокремленість та безперервність зазвичай приймають за критерії опису. В Оксфордському словнику англійської мови термін «гора» визначається як «природна висота поверхні Землі, яка круто піднімається над навколишньою територією і досягає висоти, яка панує по відношенню до навколишніх».^[2]
Гірський хребет. Термін «гірський хребет» означає місце на земній корі з помітними розломами чи складками. Водночас зі зміщенням земної кори масив зберігає свою внутрішню будову і рухається в цілому. Термін також належить до групи гір, що складається з такої форми. Крім того, термін часто визначають як основну масу окремої гори. Масив — це менший компонент кори тектонічної плити і вважається четвертою за величиною рушійною силою в геоморфології .^[3]
Гірський хребет. Термін «гірський хребет» означає географічну область, що складається з геологічно пов'язаних гір.
Гірська система . Термін «гірська система» визначається як сукупність гірських хребтів, що належать до певної місцевості.

Відповідно до наведених визначень, горами в Македонії можна вважати наступні: Кітка, Дешат і Баба Сах, гірські хребти Мокра, Осогово та Шар-Планина, гірський хребет Шара-Кораб-Дешат-Крчин-Стогово-Караорман та гірська система Цар-Піндо.

Список гір Македонії

У наступній таблиці наведено огляд гір Македонії відповідно до їх найвищої точки на території країни. Якщо гора є частиною більшого гірського масиву, вона записується у відповідну колонку.

	Гора	Найвища точка	Висота	Гірський хребет	Примітки
1	Кораб	Голем Кораб	2.753 м	Корабський Масив
2	Шар-гора	Тітов-Врх	2.747 м
3	Баба	Пелістер	2.601 м
4	Якубиця	Солунська Глава	2.540 м	Мокра
5	Нідже	Каймакчалан	2.521 м	Нідже Масив	центар
6	Карадзива	Карадзива	2.472 м	Мокра
7	Перчулица	Перчулица	2.423 м	Мокра
8	Дешат	Велівар	2.373 м	Корапськи Масив
9	Крчин	Голем Крчин	2.343 м	Корапски Масив
10	Стогово	Голем Рид	2.273 м	Стоговски Масив	центар
11	Галичиця	Кота^[а]	2.265 м
12	Ябланиця	Чорний камінь	2.258 м
13	Осогово	Руен	2.252 м	Осоговський Масив
14	Сува гора	Мирска Вода	2.179 м	Мокра	центар
15	Даутиця	Даутиця	2.178 м	Мокра
16	Кожуф	Зелен Брег	2.166 м^[б]
17	Бистра	Медениця	2.163 м	Бистрин Масив
18	Челоїца	Добра Вода	2.062 м	Добра Вода
19	Плакенська гора	Сталев Камен	1.998 м	Бигла
20	Голешниця	Лисець	1.935 м	Мокра
21	Влахіна	Кадиица	1.932 м	Малешево-влахінський Масив
22	Кудлата	Шошков Камен	1.917 м	Добра Вода
23	Илінськя гора	Лиска	1.908 м	Бигла
24	Беласиця	Тумба^[в]	1.881 м
25	Сува Гора	Дупен Камен	1.857 м	Сува Гора
26	Козяк	Балтова Чука	1.823 м	Ниџев Масив	центар
27	Малешево	Джеймі Тепе	1.801 м	Малешево-влахінський Масив
28	Караорман	Орлі	1.794 м	Стоговськи Масив
29	Бушева гора	Мусица	1.788 м	Бушевски Масив	центар
30	Дукат	Аниште^[г]	1.786 м
31	Лубен	Кафчал	1.762 м	Бушевський Масив
32	Лопушник	Стог	1.754 м	Бистрин Масив
32	Плачковиця	Лисец	1.754 м
34	Бабуна	Козяк	1.746 м	Бабуна	центар
35	Огражден	Огражденець	1.744 м
36	Соловей	Соловей	1.714 м	Стоговський Масив
37	Билино	Чупино Брдо	1.703 м	Билино
38	Баба Сач	Голем Сач	1.698 м	Бушевски Масив
39	Дрен	Ливада	1.663 м	Дрен
40	Бигла	Голем Камен	1.656 м	Бигла
41	Скопска Црна Гора	Рамно	1.651 м
42	Китка	Китка	1.588 м	Мокра
43	Вишешниця	Чаве	1.557 м	Дрен
44	Синковиця	Пасадзиковська Чука	1.544 м	Осоговський Масив
45	Голак	Чавка	1.538 м	Голак
46	Теля	Вели (вершина)	1.535 м	Бигла
47	Букович	Тепе	1.528 м
48	Древеник	Кале	1.494 м
49	Селечка гора	Висока	1.471 м		центар
50	Облаковська гора	Бел Камен	1.430 м
51	Злато	Злато (гірська вершина)	1.422 м	Бабуна
52	Готен	Грамадник	1.420 м
53	Осой	Крстец Тепе	1.401 м	Сува Гора
54	Герман	Модра Глава	1.390 м	Билино
55	Средна	Беяз Тепе	1.348 м
56	Козяк	Перен	1.326 м	Билино
57	Плавиця	Плавиця	1.297 м	Осоговський Масив
58	Пречна гора	Високи	1.293 м
59	Обозна	Ястреб	1.273 м	Голак
60	Жеден	Водени Камен	1.264 м		центар
61	Серта	Вовк	1.159 м	Серта
62	Клепа	Клепа	1.149 м
63	Водно	Крстовар	1.066 м
64	Градешка гора	Вершник	1.031 м	Серта
65	Плавуш	Кара Тепе	997 м	Серта
66	Смрдеш	Єлешниця	971 м		Файл:Смрдеш гора 01.JPG
67	Манговиця	Асаниця	874 м
68	Градиштанська гора	Градиште	861 м
69	Руен	Ланиште	775 м
70	Богословець	Іван-Хілл	755 м

Див. також

Географія Македонії

Примітки

↑ Милевски, И.. «Уште нешто интересно за географијата на Македонија [Архівовано 21 вересня 2019 у Wayback Machine.]». Идеографија. 11 март 2012.
↑ Gerrard, A.J. (1990). Mountain Environments: An Examination of the Physical Geography of Mountains. Cambridge, Mass: MIT Press. ISBN 978-0262071284. Архів оригіналу за 6 червня 2020. Процитовано 2 жовтня 2019.
↑ Allen, 2008, Time scales of tectonic landscapes and their sediment routing systems, Geol. Soc. Lon. Sp. Pub., v. 296, стр. 7–28.