Гільда Манґольд (нім. Hilde Mangold-Pröscholdt; 20 жовтня 1898, Гота — 4 вересня 1924, Оберстенфельд)— німецька дослідниця в галузі ембріології. Відома спільними дослідженнями з Гансом Шпеманом, за які він отримав 1935 року Нобелівську премію з фізіології або медицини.
Біографія
Народилася у сім'ї працівника миловарного заводу Ернста Прошолдта. Мати Гертруда була дочкою власника заводу, освіченою та прогресивною жінкою. Гільду після закінчення середньої школи віддали до природничої Гімназії Готи[de], куди дівчат зазвичай в той час не брали.
Після отримання диплому батьки відправили доньку до жіночого інтернату, де вона мала набувати господарчих навичок та навчатися етикету. Проте Гільда довго не витримала і вступила до Єнського університету на хімічне відділення природничого факультету. Втім, провчившись там 6 місяців, перейшла на зоологічне відділення Франкфуртського університету.
Під час навчання відвідала лекцію Ганса Шпемана на тему ембріології, після чого поступила до його лабораторії у Фрайбурзькому університеті навесні 1920 року. Товаришувала з майбутнім ембріологом Віктором Гамбургером[en], працювала в лабораторії разом з Йоганнесом Голтфретером[en]. Відвідувала лекції з філософії Едмунда Гуссерля.[4]
У лабораторії Шпемана познайомилася з молодим біологом Отто Мангольдом, з яким одружилася в жовтні 1921 року.[4]
Пам'ять
На честь Гільди Манґольд під час щорічних з'їздів Товариства біології розвитку з 2011 року проводиться симпозіум пост-докторантських доповідей, найкраща з яких нагороджується грантом на участь у будь-якій конференції.[5]
Примітки
Джерела
Генеалогія та некрополістика | |
|---|
| Тематичні сайти | |
|---|
| Словники та енциклопедії | |
|---|
| Довідкові видання | |
|---|
| Нормативний контроль | |
|---|
.svg){kind=small}
