PROFILBARU.COM

Гюнтер Папе
Гюнтер Папе
нім. Günther Pape
Народився	14 липня 1907; Дюссельдорф, Рейнська провінція, Королівство Пруссія, Німецька імперія
Помер	21 січня 1986 (78 років); Дюссельдорф, ФРН
Країна	Німеччина
Діяльність	офіцер
Знання мов	німецька
Учасник	Друга світова війна
Військове звання	Генерал-майор
Нагороди
Нагрудний знак «За поранення» в золоті	Командор ордена За заслуги перед ФРН
Нагрудний знак «За танкову атаку»	Почесна застібка на орденську стрічку для Сухопутних військ
	; ; Медіафайли у Вікісховищі;

Гюнтер Папе (нім. Günther Pape; 15 липня 1907, Дюссельдорф — 21 січня 1986, Дюссельдорф) — німецький воєначальник, генерал-майор вермахту (1 грудня 1944) і бундесверу (1 липня 1962). Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.

Біографія

В 1927 році поступив у 15-й кавалерійський полк, в 1932 році переведений в 16-й кавалерійський (пізніше мотопіхотний) полк. З 1935 року — ад'ютант 3-го мотоциклетного батальйону 3-ї танкової дивізії. З 1 січня 1938 року — командир 2-ї роти свого батальйону, на чолі якого брав участь в Польській і Французькій кампаніях, а також Німецько-радянській війні. В 1941 році очолив свій батальйон. З 1942 року — командир командир 394-го полку своєї дивізії. Після закінчення курсів дивізійних командирів 1 вересня 1944 року очолив елітну панцергренадерську дивізію «Фельдгеррнгалле» (з 27 листопада — танкова дивізія «Фельдгеррнгалле 1»). На початку 1945 року його дивізія зазнала важких втрат під Будапештом, після чого відступила в Австрію, да в травні здалась радянським військам. Сам Папе згодом був переданий американцям. В 1947 році звільнений. При створенні бундесверу 1 листопада 1956 році зарахований в його ряди у званні бригадного генерала, був начальником танкового училища в Мюнстері, один із творців танкових війську бундесверу, потім командував 5-ю танковою дивізією. З 1 липня 1962 року — командувач військами 3-го військового округу в Дюссельдорфі. У вересня 1966 року вийшов у відставку.

Нагороди

Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го і 3-го класу (12 років)
Залізний хрест
- 2-го класу (20 вересня 1939)
- 1-го класу (21 травня 1940)
Нагрудний знак «За танкову атаку» в сріблі
Німецький хрест в золоті (23 січня 1942)
Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям
- лицарський хрест (10 лютого 1942) — вручений особисто Адольфом Гітлером.
- дубове листя (№301; 15 вересня 1943)
Почесна застібка на орденську стрічку для Сухопутних військ (5 грудня 1944)
Відзначений у Вермахтберіхт (20 грудня 1944)
Нагрудний знак «За поранення» в золоті
Орден «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина», командорський хрест (1967)

Література

Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — с.217-218 — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
Veit Scherzer: Die Ritterkreuzträger 1939-1945, Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena 2007, ISBN 978-3-938845-17-2, S.583