Грузинська мрія

Грузинська мрія-
Демократична Грузія

ქართული ოცნება-დემოკრატიული საქართველო
Країна Грузія
Голова партіїІраклі Кобахідзе
Ген. секретарКаха Каладзе
ЗасновникБідзіна Іванішвілі
Дата заснування19 квітня 2012
Штаб-квартираТбілісі Грузія Грузія
Ідеологіябагатовекторність
русофільство
пан'європеїзм[1]
центризм
Фракції
консерватизм
лібералізм[2]
популізм
путінізм
трампізм
Союзники та блокиСила народу
Консервативна партія Грузії
Промисловість врятує Грузію
Республіканська партія Грузії
Наша Грузія — Вільні демократи
Національний форум
Кількість членів 84/150
Друкований органПарламент Грузії
Офіційний сайтgd.ge

Грузинська мрія — Демократична Грузія (груз. ქართული ოცნება-დემოკრატიული საქართველო, читається як «Картулі оцнеба — Демократіулі Сакартвело») — проросійська[3][4] політична партія Грузії, заснована 19 квітня 2012 року російським олігархом Бідзіною Іванішвілі, на той час — опозиційна.

Була основною суперницею керівної партії «Єдиний національний рух» на парламентських виборах 2012 року. Деякі джерела називають партію проросійською[5][6][7][4], в той час як деякі західні спостерігачі характеризують політичну силу як помірковано проєвропейську[1][8][9] лівоцентристську партію[10], тим не менш відзначаючи зростання економічної залежності Грузії від Росії за часів правління «Грузинської мрії»[11][4]. Згідно з опитуванням, проведеним організацією Caucasus ReResource Center (CRRC) в Грузії на початку 2019 року, 27 % опитаних назвали «Грузинську мрію» прозахідною; 16 % вважають її проросійською; 41 % вважають що партія хоче «усидіти на двох стільцях», утримуючи добрі стосунки як із Заходом, так і з Росією[12].

Основою для створення партії став політичний рух «Грузинська мрія», створений у грудні 2011 року Іванішвілі як платформа для політичної діяльності. У зв'язку з позбавленням Іванішвілі грузинського громадянства партію формально очолила Манана Кобахідзе. До складу «Грузинської мрії» увійшли такі знаменитості, як політик Созар Субарі, ексдипломат Тедо Джапарідзе, гросмейстер Азмайпарашвілі Зураб Олексійович та футболіст Каха Каладзе.

За попередніми результатами, на Парламентських виборах партія набрала найбільше голосів за списками. Так за результатами 15,35 % бюлетенів, оброблених ЦВК Грузії «Грузинська мрія» набирає 52,77 %, на другому місці керівна коаліція «Єдиний національний рух» президента Михаїла Саакашвілі — 42,08 %. Сам Президент Грузії Михеїл Саакашвілі визнав програш своєї партії за списками, натомість провладна партія, за його словами, має першість в одномандатних округах.[13]

На думку керівника партії Іванішвілі, його опозиційний блок міг отримати 110 зі 150 місць у парламенті й уперше за історію Грузії народу вдалося змінити владу шляхом виборів.[13]

Історія

Громадський рух

Грузинський проросійський олігарх Бідзіна Іванішвілі у жовтні 2011 року оголосив про початок політичної кар'єри, згодом його було позбавлено грузинського громадянства на законних підставах, оскільки Іванішвілі, окрім російського громадянства, отримав ще й французьке, що за чинним на той момент законом автоматично призводило до позбавлення грузинського. Також, відповідно до закону, особа без грузинського громадянства не мала права на участь у виборах у Грузії, тому Іванішвілі знайшов вихід у створенні громадського руху[14]. На початку листопада того ж року було оголошено про створення нового громадського руху «Грузинська мрія». За попередньою інформацією, очолити рух повинен був сам Іванішвілі, а презентація руху була запланована на 25 листопада в Тбіліському великому концертному залі[15]. Проте незадовго до призначеної дати заходу оголосили про перенесення проведення презентації «через штучно створені перешкоди». Офіційною причиною назвали неможливість отримання відповідного майданчика для проведення заходу[16]. Урешті презентація «Грузинської мрії» відбулася 11 грудня 2011 року в залі Тбіліської державної філармонії. Як повідомляли ЗМІ, презентацію відвідали декілька тисяч осіб. На заході Каха Каладзе оголосив про те, що залишає посаду капітана грузинської збірної та приєднується до нового руху[14].

Головний офіс нового руху спочатку планувалося відкрити у «Палаці царя Ростома», розташованому в центрі Тбілісі, але оскільки будівлю не встигли ввести в експлуатацію, то офіс відкрили в колишньому Будинку журналістів, розташованому на площі Ерекле Другого[17][18]. Регіональні офіси планувалося почати відкривати одразу після проведення презентації руху[19].

У січні 2012 року рух потрапив під спостереження Служби фінансового моніторингу політичних партій при Контрольній палаті Грузії (створеній напередодні запиту фінансового звіту) оскільки, за словами голови служби моніторингу Натіі Могеладзе, «Грузинська мрія» спочатку декларувалася як політично активна громадська організація, тож її діяльність потрапила під дію закону «Про політичні об'єднання громадян». Відповідно до закону, руху, як і 210 іншим політичними партіям Грузії, пропонувалося надати фінансовий звіт[20]. Однак наступного дня координатор руху Мая Панджікідзе оголосила про те, що, по-перше, «Грузинська мрія» ще не отримувала листа від Контрольної палати, а, по-друге, про свої політичні цілі оголосив Іванішвілі, а не сам рух. Проте вона оголосила про готовність руху співпрацювати з Контрольною палатою[21]. Через кілька днів рух зажадав від Служби фінансового моніторингу політичних партій при Контрольній палаті Грузії оприлюднити всі документи та акти, які підтверджують, що рух публічно заявляв про політичні цілі й завдання, на основі чого його зобов'язали подати фінансову декларацію[22].

У відповідь Могеладзе пояснила, що підвідомча їй служба моніторингу фінансування політичних партій самостійно визнала «Грузинську мрію» як «організацію з політичними цілями та завданнями». Це викликало обурення представників руху. Разом з фінансовим звітом адвокати руху відправили лист із запитом офіційних роз'яснень щодо поточної ситуації та повноважень служби моніторингу. Також невдоволення представників руху викликала публікація на офіційному сайті служби моніторингу інформації про фінансову діяльність руху, що була «отримана з альтернативних джерел», а власне була інформацією про зарплати експертів та політиків, які співпрацювали з «Грузинською мрією»[23].

Опитування, проведене в листопаді 2019 року показало, що найбільшу підтримку серед членів партії мав мер Тбілісі та колишній футболіст Каха Каладзе (49 % підтримки), а неформального лідера партії та країни Бідзіну Іванішвілі оцінили позитивно 32 % опитаних, негативно — 57 %. Найбільшу довіру виявили до лідера партії «Європейська Грузія» Давида Бакрадзе (57 % позитивних та 36 % негативних відгуків)[24]. Аналітики кажуть, що хоча «Грузинська мрія» втратила популярність після протестів 2019 року, пандемія COVID-19 призвела до підвищення популярності, що допомогло їй здобути перемогу на парламентських виборах 2020 року. Грузинська опозиція звинуватила уряд у фальсифікації виборів.

Станом на квітень 2023 року, рейтинг партії знизився майже вдвічі за рік[3]. У вересні 2023 року члени партії подали до Конституційного суду подання, намагаючись оголосити імпічмент президенту Саломе Зурабішвілі[25].

Участь у виборах

Вибори Лідер Голоси % Місця +/– Місце Уряд
2012 Бідзіна Іванішвілі 1,184,612 54.97
85 / 150
1-ше Так
2016 Георгій Квірікашвілі 857,394 48.65
115 / 150
30 1-ше Так
2020 Георгій Гахарія 928,004 48.22
90 / 150
25 1-ше Так

Ідеологія

На презентації «Грузинської мрії» як громадського руху Іванішвілі оголосив, що «громадський рух стане силою, яка буде контролювати владу», проте позиція з багатьох питань збігалася з позицією керівної на той момент партії «Єдиний Національний Рух»: зокрема, «відновлення територіальної цілісності», «впровадження західних цінностей», а також входження до складу ЄС та НАТО. Соціальна складова програми руху концентрувалася навколо таких проблем, як боротьба з безробіттям та підвищення добробуту населення Грузії[14].

Наприкінці 2020 року парламент Грузії, майже повністю утворений з представників «Грузинської мрії», прийняв резолюцію, що декларує інтеграцію в ЄС та НАТО безальтернативними пріоритетами Грузії. Також там йдеться про зміцнення партнерства з Британією, Францією, країнами Балтії і Вишеградської групи та продовження «прагматичної та принципової» політики щодо Росії[26].

Скандали

У вересні 2024 року у містах Грузії з'явилися передвиборчі банери на яких зображені з одного боку розбомблені російськими військами українські міста, а з іншого збудовані мільярдером Бідзіною Іванішвілі сучасні будинки та мости, плакати пропагують російські наративи, що в разі приходу до влади опозиції на країну чекає війна. Та закликають вибрати «мир», а не «війну»

Президент Грузії Саломе Зурабішвілі, назвала їх «ганебними та образливими для культури, традицій, історії та віри»[27].

Примітки

  1. а б Georgia: political parties and the EU (PDF). European Parliamentary Research Service. Архів оригіналу (PDF) за 20 січня 2021. Процитовано 16 квітня 2020.
  2. Kakachia, Kornely (2017). The First 100 Days of The Georgian Dream Government: A Reality Check (PDF). Tbilisi, Georgia: Georgian Institute of Politics. Архів оригіналу (PDF) за 25 березня 2020. Процитовано 16 квітня 2020. One should not forget that, despite having a strong liberal wing, GD views itself as a center-left party and is an observer member of the Party of European Socialists (PES) in the European Parliament.
  3. а б У Грузії впала підтримка проросійської правлячої партії. РБК-Украина (укр.). Процитовано 3 травня 2023.
  4. а б в Ползучая Россия. Как Кремль тихой сапой захватил Грузию. Продолжение следует (рос.). Процитовано 28 листопада 2024.
  5. У другому турі виборів у Грузії перемогу здобула проросійська “Грузинська мрія”. Новинарня (укр.). 31 жовтня 2016. Архів оригіналу за 12 серпня 2019. Процитовано 12 серпня 2019.
  6. Вибори в Грузії як неформальна боротьба Саакашвілі та олігарха Іванішвілі. Переміг другий. hromadske.ua (укр.). Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 12 серпня 2019.
  7. Газета «День»: Чи зазнає краху «Грузинська мрія»? (24.06.2019). Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 8 травня 2020.
  8. Free and fair elections show Georgia is still a shining light. New Europe. Архів оригіналу за 11 січня 2021. Процитовано 22 січня 2021.
  9. Georgia's ruling party wins parliamentary vote, opposition calls for protests. EuroNews. Архів оригіналу за 7 березня 2021. Процитовано 22 січня 2021.
  10. October 2020 Parliamentary Elections: Georgia at the Crossroads. PONARS Eurasia. Архів оригіналу за 29 листопада 2020. Процитовано 22 січня 2021.
  11. Georgia’s Economic Dependence on Russia: Trends and Threats. Transparency International Georgia. Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 22 січня 2021.
  12. Public Attitudes in TI Georgia’s Opinion Survey. civil.ge. Архів оригіналу за 3 лютого 2021. Процитовано 22 січня 2021.
  13. а б Саакашвілі визнав, що його партія програє за списками. «Українська правда». 1 жовтня 2012. Архів оригіналу за 2 жовтня 2012. Процитовано 1 жовтня 2012.
  14. а б в Нонна Суварян (11 грудня 2011). Іванішвілі презентував «Грузинську мрію» (російською) . «Эхо Кавказа». Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 4 жовтня 2012.
  15. Іванішвілі створює громадський рух " Грузинська мрія " (російською) . «Эхо Кавказа». 3 листопада 2011. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 4 жовтня 2012.
  16. Презентація руху " Грузинська мрія " відкладена на невизначений термін (російською) . «Эхо Кавказа». 21 листопада 2011. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 4 жовтня 2012.
  17. Офіс руху " Грузинська мрія " відкриється в "Палаці царя Ростома " в Тбілісі (російською) . «Ехо Кавказу». 24 листопада 2011. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 4 жовтня 2012.
  18. Головний офіс «Грузинської мрії» почав функціонувати в колишньому Будинку журналістів (російською) . «Эхо Кавказа». 12 грудня 2011. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 4 жовтня 2012.
  19. Іванішвілі почне відкривати офіси «Грузинської мрії» з 11 грудня (російською) . «Эхо Кавказа». 5 грудня 2011. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 4 жовтня 2012.
  20. "Грузинська мрія " повинна представити фінансовий звіт в Контрольну палату (російською) . «Эхо Кавказа». 5 січня 2012. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 4 жовтня 2012.
  21. «Грузинська мрія» збирається співпрацювати з контрольною палатою (російською) . «Эхо Кавказа». 6 січня 2012. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 4 жовтня 2012.
  22. "Грузинська мрія " вимагає роз'яснень від Контрольної палати (російською) . «Эхо Кавказа». 10 січня 2012. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 4 жовтня 2012.
  23. Нонна Суварян (11 січня 2012). Контрольний запит призвів до конфлікту (російською) . «Эхо Кавказа». Архів оригіналу за 8 жовтня 2012. Процитовано 4 жовтня 2012.
  24. Survey in Georgia: 41% support opposition, 23% ruling party Georgian Dream. Other stats. jam-news.net. 19 листопаду 2019. Архів оригіналу за 13 листопада 2020. Процитовано 22 січня 2021.
  25. У Грузії проросійська партія хоче імпічменту президента: подання передали до КС. РБК-Украина (укр.). Процитовано 19 вересня 2023.
  26. Парламент Грузії проголосував за безальтернативність інтеграції в ЄС і НАТО. Українська правда. Архів оригіналу за 26 грудня 2020. Процитовано 21 січня 2020.
  27. У Грузії з явилися банери, які спекулюють на темі війни в Україні. ua.korrespondent.net (рос.). Процитовано 26 вересня 2024.

Посилання

Read other articles:

Untuk tokoh pendiri Budi Utomo, lihat Soetomo. Untuk kelompok sekolah di Kota Medan, lihat Perguruan Sutomo. Sutomo(Bung Tomo)Menteri Negara Urusan Bekas Pejuang Indonesia ke-1Masa jabatan12 Agustus 1955 – 24 Maret 1956PresidenSoekarnoPerdana MenteriBurhanuddin HarahapPenggantiDahlan IbrahimMenteri Sosial Indonesia(ad-interim)Masa jabatan18 Januari 1956 – 24 Maret 1956PresidenSoekarnoPerdana MenteriBurhanuddin HarahapPendahuluSoedibjoPenggantiFatah Jasin Informasi pr...

 

Military equipment list This article has multiple issues. Please help improve it or discuss these issues on the talk page. (Learn how and when to remove these template messages) This article needs additional citations for verification. Please help improve this article by adding citations to reliable sources. Unsourced material may be challenged and removed.Find sources: List of equipment of the Polish Land Forces – news · newspapers · books · scholar ·...

 

ФГУП «Национальный научный центр горного производства - Институт горного дела им. А.А. Скочинского» Основні дані Засновано 1927 Приналежність Міністерство промисловості і енергетики РФРосійська академія наук Контакт Ключові особи В. о. ген. дир. Шумков Сергій ІвановичКра...

2006 World Cup of SoftballTournament detailsHost country United StatesCityOklahoma City, OklahomaDates July 13 - July 17 Teams6 (from 4 continents)Defending champions Japan (2005)Final positionsChampions United States (1st title)Runner-up JapanThird place CanadaFourth place Australia← 2005 2007 → The second World Cup of Softball was held in Oklahoma City, Oklahoma USA between July 16 and July 20, 2010. USA won their third World Cup by defeating A...

 

رباح زيتوني بالغ يعتني بصغيره الاستمالة الاجتماعية، سلوك تمارسه الحيوانات الاجتماعية، متضمنة البشر أيضًا، وذلك بتنظيف أجساد بعضها البعض أو الاعتناء بمظهرهم. يشير مصطلح الاستمالة النوعية، إلى الاستمالة الاجتماعية بين أعضاء النوع نفسه. تعدّ الاستمالة نشاطًا اجتماعيًا رئي

 

Robotnicy w drukarni przy prasie drukarskiej, ok. 1918 Drukarz – zawód polegający na drukowaniu książek lub gazet. Dawniej odciskali oni czcionki na papierze. Do najsłynniejszych drukarzy należeli m.in.: Jan Gutenberg i Łazarz Andrysowicz. Potocznie każdy wykwalifikowany pracownik przemysłu poligraficznego. Inaczej poligraf, maszynista[1]. Zobacz też Zobacz hasło drukarz w Wikisłowniku drukarnia Przypisy ↑ Drukarz [W:] J. Maślanka (red.), Encyklopedia wiedzy o prasie, Wroc

Este artigo não cita fontes confiáveis. Ajude a inserir referências. Conteúdo não verificável pode ser removido.—Encontre fontes: ABW  • CAPES  • Google (N • L • A) (Novembro de 2020) Coordenadas: 49° 50' 08.60 N 24° 01' 56.83 E A Cafeteria Escocesa Kawiarnia Szkocka (Cafeteria Escocesa) foi uma cafeteria em Lviv, onde nas décadas de 1920 e 1930 a Escola de Matemática de Lviv se reunia, a fim de discutir...

 

Zawiyatul Huffazh adalah pondok pesantren yang terletak di Kecamatan Medan Labuhan. Kota Medan, Provinsi Sumatera Utara.[1] di Pesantren ini santri mendaatkan pendidikan berkurikulum nasional dan kepesantrenan, Pesantren ini juga memiliki kekhasan pendidikan Islam dalam bidang penghafalan Al-Qur'an.Dibidang Tahfizhil Qur'an, pesantren ini mengirim santrinya mengikuti even MTQ tingkat Kab/Kota, Provinsi bahkan beberapa kali mewakili Sumatera Utara di MTQ Tingk. Nasional. Pesantren ini ...

 

主要地方道(東京都道)・一般県道(千葉県道) 東京都道501号王子金町市川線千葉県道501号王子金町市川線主要地方道王子金町江戸川線 地図 制定年 2022年(令和4年) 起点 東京都北区王子一丁目王子駅前交差点 主な経由都市 足立区、葛飾区、江戸川区 終点 千葉県市川市押切行徳駅入口交差点 接続する主な道路(記法) 国道122号国道6号国道14号 ■テンプレート(■...

Commune in Auvergne-Rhône-Alpes, FranceAssieuCommuneThe road into Assieu Coat of armsLocation of Assieu AssieuShow map of FranceAssieuShow map of Auvergne-Rhône-AlpesCoordinates: 45°24′29″N 4°52′07″E / 45.4081°N 4.8686°E / 45.4081; 4.8686CountryFranceRegionAuvergne-Rhône-AlpesDepartmentIsèreArrondissementVienneCantonVienne-2IntercommunalityEntre Bièvre et RhôneGovernment • Mayor (2020–2026) Jean-Michel Ségui[1]Area112.34...

 

Надання Томосу про автокефалію Православної церкви України УкраїнаНомінал 5 гривеньМаса 16,54 гДіаметр 35,0 ммГурт рифленийМетал нейзильберРоки карбування 2019Аверс Реверс «Надання́ То́мосу про автокефа́лію Правосла́вної це́ркви Украї́ни» — пам'ятна монета ном...

 

Canadian submarine CH-14 (left) and CH-15 (right) in drydock. History United Kingdom NameH14 OrderedDecember 1914 Launched3 July 1915 Fatetransferred to Canada 1919 Canada NameCH-14 AcquiredJune 1919 Commissioned1 April 1921 Decommissioned30 June 1922 FateScrapped in 1927 General characteristics Class and typeH-class submarine Displacement 364 long tons (370 t) (surfaced) 434 long tons (441 t) (submerged) Length45.8 m (150 ft 3 in) o/a Beam4.6 m (15 ft 1...

Israeli cantor and performer Dudu Fischer David Dudu Fisher (born 18 November 1951; Hebrew: דודו פישר) is an Israeli cantor and performer, best known for his Broadway performance as Jean Valjean in the musical Les Misérables. Biography The son of a Holocaust survivor, Fisher was born in Petah Tikva, Israel. Fisher had a son in June 2016. His second wife Tali is his promoter and his agent. Cantorial career Fisher began cantorial studies at age 22, after his discharge from the army fol...

 

Говард Пайл, Засуджений йде по дошці Прогулянка по дошці — вид страти, що застосовувався до піратів, бунтівників та інших злочинців. Засуджений йшов по дошці, один кінець якої був направлений у море. Впавши, він тонув, або з'їдався акулами. Найперша згадка фрази ся...

 

English collector of natural objects (1729–1788) SirAshton LeverFRSBorn(1729-03-05)5 March 1729Alkrington Hall, England, Kingdom of Great BritainDied28 January 1788(1788-01-28) (aged 58)Kingdom of Great BritainOccupationBritish antiquarian Sir Ashton Lever FRS (5 March 1729 – 28 January 1788) was an English collector of natural objects, in particular the Leverian collection.[1] Biography Lever was born in 1729 at Alkrington Hall. In 1735 Sir James Darcy Lever, his father, ser...

2005 film by Angela Robinson For the video game, see Disney's Herbie: Fully Loaded. Herbie: Fully LoadedTheatrical release posterDirected byAngela RobinsonScreenplay by Thomas Lennon Robert Ben Garant Alfred Gough Miles Millar Story by Thomas Lennon Robert Ben Garant Mark Perez Based onCharactersby Gordon BufordProduced byRobert SimondsStarring Lindsay Lohan Justin Long Breckin Meyer Matt Dillon Michael Keaton CinematographyGreg GardinerEdited byWendy Greene BricmontMusic byMark MothersbaughP...

 

The Signpost: 29 September 2016 News, reports and features from the English Wikipedia's weekly journal about Wikipedia and Wikimedia News and notes: Case study of Wikimedia Education Program published; remembrance of departed colleague Ray Saintonge (Eclecticology) In the media: This edition's roundup of media coverage Featured content: Three weeks in the land of featured content Arbitration report: Arbcom looking for new checkusers and oversight appointees while another case opens Traffic re...

 

Seno Joko SuyonoLahir(1970-02-18)18 Februari 1970Malang, Jawa Timur PekerjaanBudayawan, pewarta, akademikusTahun aktif1990 - sekarang Seno Joko Suyono (lahir 18 Februari 1970) adalah pewarta, akademikus, dan budayawan berkebangsaan Indonesia. Namanya dikenal sebagai jurnalis Majalah Tempo dan salah satu pendiri Borobudur Writers and Cultural Festival bersama Mudji Sutrisno sejak 2012. Dia juga dikenal sebagai penyair yang memublikasikan puisi-nya di sejumlah surat kabar. Beberapa buku ya...

British musician This article has multiple issues. Please help improve it or discuss these issues on the talk page. (Learn how and when to remove these template messages) The topic of this article may not meet Wikipedia's notability guideline for music. Please help to demonstrate the notability of the topic by citing reliable secondary sources that are independent of the topic and provide significant coverage of it beyond a mere trivial mention. If notability cannot be shown, the article is l...

 

British gunmaker in London (1814–) James Purdey & SonsPurdey Gun & Rifle Makers signCompany typePrivateIndustryGun manufacturingClothing retailingFoundedLondon (1814; 210 years ago (1814))FounderJames PurdeyHeadquartersLondon, EnglandArea servedWorldwideKey peopleDan Jago, ChairmanProductsSide-by-side shotgunsOver-and-under shotgunsDouble riflesBolt-action riflesServicesRepairStorageNumber of employees59ParentRichemontWebsitepurdey.com James Purdey & Sons, or s...

 

Strategi Solo vs Squad di Free Fire: Cara Menang Mudah!