Орден святої великомучениці Варвари
|Громадська організація=
Валенти́на Андрі́ївна Гошо́вська — український політик, громадський діяч, народний депутат України кількох скликань, голова Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці, заступник Секретаря РНБО України, перша жінка в історії України, що займала посаду першого заступника Міністра оборони України, кандидат філологічних наук, доктор політичних наук, професор, Заслужений професор Національної академії державного управління при Президентові України, президент громадської організації "Академія парламентаризму", почесний доктор та почесний професор кількох університетів, заслужений працівник народної освіти України, повний кавалер ордена княгині Ольги.
Валентина Гошовська народилася 19 січня 1949 року на Хорольщині Полтавської області,[3] де споконвіку проживав її рід: батьківський — Микитенків та материнський — Ватулів.
1966 року з золотою медаллю закінчила Хорольську середню школу № 3.[4]
1972 року з відзнакою закінчила Київський університет ім. Т. Шевченка (кваліфікація «Філолог. Викладач української мови і літератури, фахівець з польської мови і літератури»), 1996 року також з відзнакою Національну юридичну академію імені Ярослава Мудрого (кваліфікація «Правознавець»).
У 1972—1980 рр. працювала вчителем української мови та літератури, заступником директора в Стрийській середній школі № 2 Львівської області.
Працюючи в школі на матеріалах львівських і польських архівів та відділу рукописів бібліотеки ім. В. Стефаника написала й захистила у 1983 р. кандидатську дисертацію «Історія зародження преси в Східній Галичині».
З 1984 року Валентина Гошовська викладає українську літературу у Дрогобицькому педагогічному університеті імені І. Я. Франка, з 1990 року — у Харківському національному педагогічному університеті ім. Г. С. Сковороди, з 1997 по 2001 роки — в Університеті внутрішніх справ.
В 1993 році Валентині Гошовській присвоєно вчене звання професора.
У 1997 році отримує науковий ступінь доктора політичних наук, захистивши дисертацію на тему «Процес становлення української соціал-демократії (остання третина XIX століття)».[5]
Валентина Гошовська — першопроходець по життю: першою взялася за дослідження проблем становлення української соціал-демократичної думки (кінця XIX — початку XX століття) на архівних матеріалах України та Польщі; першою дослідила роль польськомовних газет «Rękodzielnik»[pl] (укр. «Ремісник»), «Czcionka» (укр. «Літера»), «Praca»[pl] (укр. «Праця») та участь у них І. Франка, М. Павлика, У. Кравченко, Й. Данилюка, довівши їх авторство на сторінках цих газет; відкрила читачеві невідомі твори Лесі України, які до того ніколи не публікувалися; повернула з небуття репресованого письменника Миколу Дукіна, життя і творчість якого дослідила.
З 1995 по 2002 рік Валентина Гошовська співзасновник та головний редактор літературно-художнього, суспільно-політичного журналу «Слобожанщина».
Вона є автором кількох книг про місто Балаклію Харківської області, де з 1990-х рр. неодноразово обиралася депутатом районної та обласної рад. Зокрема з 1990 р. по 1994 р. Валентина Гошовська була 1-м заступником голови Балаклійської райради та 1-м заступником голови Балаклійської райдержадміністрації.
За її ініціативи та безпосередньої участі було газифіковано більше десяти сіл Балаклійщини, створено музей Оксани Петрусенко, краєзнавчий музей, побудовано школи та засновано ліцей,[6] медичне училище й коледж в м. Балаклія. Валентина Гошовська є Почесним громадянином міста Балаклія.
Загалом саме в Балаклійському окрузі Валентину Гошовську неодноразово обирають народним депутатом України. В 1990 році, під час парламентських виборів, більше 48 % жителів Балаклійського округу віддали свої голоси за Валентину Гошовську. 1994 року, з перевагою понад в 20 % голосів, жителі Балаклійського округу обирають її народним представником у Верховній Раді України. 1998 року, у цьому ж виборчому окрузі, за неї проголосувала найбільша кількість виборців серед усіх кандидатів у народні депутати по Харківській області: майже 70 тисяч жителів Балаклійщини виявили їй довіру, а по кількості голосів Валентина Гошовська зайняла 2-е місце в Україні.
З 1994 по 1998 рік Валентина Гошовська член Комітету науки та освіти Верховної Ради України.
У 1994—1998 рр. — член постійної Комісії з питань науки та народної освіти Верховної Ради України. Входила до складу делегацій Верховної Ради України на пленарні засідання Генеральної Асамблеї Парламентської асамблеї Чорноморського економічного співробітництва (ПАЧЕС).[7] Постійний член, а згодом віце-президент Комітету ПАЧЕС з культури, освіти і соціальних питань. Член Національної комісії України у Справах ЮНЕСКО, член Європейської мережі національних інформаційних центрів з академічного визнання та мобільності Ради Європи й ЮНЕСКО.
1996 року губернатором штату Кентуккі Сполучених Штатів Америки Полом Едвардом Паттоном[en] удостоєна почесного звання Полковника штату Кентуккі.
З 1998 р. по 2000 р. — секретар Комітету у закордонних справах і зв'язках з СНД Верховної Ради України.
З 1998 р. по 2000 р. очолює депутатську групу «Незалежні»
У 2000—2002 рр. — голова Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та праці.[3]
За її ініціативи та безпосередньої участі було створено наукову установу Центр перспективних соціальних досліджень Міністерства соціальної політики України та НАН України.
У 2002—2003 рр. та 2005 р. — заступник Секретаря Ради національної безпеки і оборони України.
У 2003—2005 рр. — перший заступник Міністра оборони України з гуманітарної політики та у зв'язках з Верховною Радою України (перша жінка в історії України, що займала цю посаду).[8]
У 2004—2005 рр. — член Координаційного комітету боротьби з корупцією та організованою злочинністю при Президентові України.
З 1995 р. — голова Всеукраїнського жіночого об'єднання «Солідарність»,[9] а з 1999 р. голова першої в Україні жіночої партії «Солідарність жінок України».
З 2016 р. — президент громадської організації «Академія парламентаризму».
З ім'ям Валентини Гошовської пов'язане становлення в Україні наукової школи вітчизняного парламентаризму. В 2009 році вона ініціює створення першої і допоки єдиної в Україні кафедри парламентаризму та політичного менеджменту,[10] яку нині й очолює. У зв'язку із реорганізацією Національної академії державного управління при Президентові України, кафедра парламентаризму продовжила свою діяльність у структурі Навчально-наукового інституту пубілчного управління та державної служби Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Наукову школу вітчизняного парламентаризму було зареєстровано Вченою радою Київського національного університету імені Тараса Шевченка (протокол № 11 від 17 січня 2022 року).
Загалом, за 7 років існування кафедри, її випускниками стали більш ніж 200 магістрів державного управління спеціальності «Парламентаризм та парламентська діяльність», серед яких і народні депутати України VIII скликання.
За її редакцією вийшов перший в Україні підручник для вищих навчальних закладів «Основи вітчизняного парламентаризму».[11]
Сьогодні Валентина Гошовська — директор Інституту підвищення кваліфікації керівних кадрів,[12] завідувач кафедри парламентаризму та політичного менеджменту Національної академії державного управління при Президентові України.[13]
У червні 2018 року Національною агенцією академічного обміну (Narodowa Agencja Wymiany Akademickiej (NAWA)) Республіки Польща визнано Диплом доктора політичних наук Валентини Гошовської як Диплом доктора суспільних наук та Диплом професора філологічних наук Валентини Гошовської як Диплом професора гуманітарних наук
Валентина Гошовська автор близько 70 законопроєктів та постанов Верховної Ради України, у тому числі розробник Закону України «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей». За час її роботи вперше в Україні унормовано питання гуманітарної та соціальної політики держави у Збройних Силах України.
Автор більше 300 наукових праць, монографій, присвячених соціальній безпеці, історії зародження й розвитку соціал-демократії в Україні, вітчизняному парламентаризму, політичному менеджменту, політичній та адміністративно-управлінській еліті.
Член Науково-експертної ради з питань державного управління та розвитку державної служби при Національному агентстві України з питань державної служби.
Має багаторічний досвід роботи членом експертної ради Вищої атестаційної комісії України з філософії, соціології та політології.
Член спеціалізованої вченої ради Національної академії державного управління при Президентові України Д.26.810.02 за спеціальністю 25.00.02 — механізми державного управління.
Значну увагу професор Гошовська приділяє підготовці кваліфікованих наукових кадрів: під її керівництвом підготовлено 6 дисертації на здобуття наукового ступеня доктора наук з державного управління та 12 кандидатських дисертацій.
Член науково-експертної та науково-методичної рад Національної академії державного управління при Президентові України. Заступник голови Координаційної ради з надання методичної допомоги регіональним та галузевим закладам підвищення кваліфікації і перепідготовки кадрів Національної академії державного управління при Президентові України.
Член Національної спілки журналістів України. Входить до складу редакційних колегій низки наукових фахових видань з політичних наук та у галузі науки державного управління, зокрема до редколегії журналу «Вісник Національної академії державного управління при Президентові України»[14] та його серії «Політичні науки», електронного видання «Державне управління: теорія та практика», журналу «Держслужбовець», журналу «Політичні інститути та процеси» та ін.
Проходила стажування в низці закордонних вищих навчальних закладах, зокрема в рамках програми «Національна безпека України» Школи державного управління ім. Джона Ф. Кеннеді Гарвардського університету.[15]
Підтримує освітні проєкти, зокрема проведення «Форуму освітніх можливостей», організатором якого виступає Європейський Рух в Україні.[16]
Повний кавалер Ордену княгині Ольги (1998 р. — III ступеня, 2004 р. — ІІ ступеня, 2008 р. — І ступеня).
1989 р. нагороджена медаллю «Ветеран праці» та «За трудову відзнаку».
2000 р. за заслуги в розбудові економіки України та вагомий внесок у створення гідного міжнародного іміджу нашої Держави нагороджена дипломом «Золота книга ділової еліти України» та пам'ятною медаллю.
Нагороджена Почесною Грамотою Верховної Ради України (2002 р. за заслуги перед Українським народом у сприянню становлення правової держави, розвитку демократії та вагомий особистий внесок у законотворчу роботу парламенту України), Почесною Грамотою Кабінету Міністрів (2004 р. за вагомий особистий внесок у виконання програм соціального захисту материнства, дитинства, молоді й сім'ї та за багаторічну сумлінну працю).
2004 р.:
2005 р. за вагомі трудові здобутки та активну громадську діяльність нагороджена Почесною грамотою Київського міського голови.
Лауреат Всеукраїнської премії «Жінка III тисячоліття» в номінації «Рейтинг» (2008).
Має низку відомчих відзнак, зокрема:
Крім того, 2011 р. нагороджена Національною службою посередництва і примирення відомчою відзнакою — нагрудним знаком «За заслуги».
Цього ж року нагороджена медаллю «Трудова слава» в номінації «За вагомий внесок у справу розбудови України та високий професіоналізм» Міжнародного Академічного Рейтингу популярності «Золота Фортуна», володар Всеукраїнської Премії «Жінка III тисячоліття».
У жовтні 2020 року присвоєно почесне звання - Заслужений професор Національної академії державного управління при Президентові України.
Постановою від 23 жовтня 2024 року Президія Національної академії наук України - нагородила Гошовську Валентину Андріївну відзнакою НАН України ЗА ПІДГОТОВКУ НАУКОВОЇ ЗМІНИ.
Гошовська Валентина Андріївна // Верховна Рада України. — Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radan_gs09/d_ank_arh?kod=230603 [Архівовано 7 березня 2016 у Wayback Machine.]
Гошовська Валентина Андріївна // Всеукраїнське жіноче об'єднання «Солідарність» — [Режим доступу] : https://web.archive.org/web/20160303173833/http://www.solidarity-ngo.org.ua/2012/06/blog-post_12.html