Share to: share facebook share twitter share wa share telegram print page
Available for Advertising

Глізе 667 Cc

Gliese 667 Cc
Екзопланета Перелік екзопланет

Мистецьке бачення планети
Материнська зоря
ЗоряGliese 667C
Сузір'яСкорпіон
Пряме піднесення(α)17h 18m 57.16483s
Схилення(δ)−34° 59′ 23.1416″
Видима величина(mV)10.20
Маса(m)0.31 M
Радіус(r)0.42 R
Ефективна температура(T) 3700 K
Металічність[Fe/H]−0.59 ± 0.10
Вік2–10 109років
Елементи орбіти
Велика піввісь(a) 0.1251 ± 0.03 а.о.
Ексцентриситет орбіти (e)<0.27
Орбітальний період(P) 28.155 ± 0.017 діб
Нахил орбіти (i)>30°
Пів-амплітуда
варіацій швидкості
(K)1.5 м/сек
Фізичні характеристики планети
Маса(m)3.8[1] M
Радіус(r)1.54 R
Температура на поверхні (T) 277.4 K
Інформація про відкриття
Дата відкриття 2012
Відкривач(і)
Спосіб відкриття Радіальна швидкість
Місце відкриття Європейська південна обсерваторія
Статус відкриття Опубліковано
Імена в інших каталогах
Gliese 667 Cc, GJ 667 Cc, HR 6426Cc, HD 156384Cc

Ґлізе 667 Cc — екзопланета, виявлена 29 листопада 2011 на орбіті навколо червоного карлика Ґлізе 667 C, одного з компонентів потрійної зоряної системи Ґлізе 667, що перебуває в сузір'ї Скорпіона. Це друга екзопланета в системі GJ 667 C — перша екзопланета Ґлізе 667 Cb відкрита у 2010 році.

Надвечір'я на Ґлізе 667 Cc в уяві художника.

Характеристики

Маса планети — від 3,8[2] до 4,39 земних[3]. Рік триває 28 земних днів. З уваги на те, що радіус ефективної земної орбити в цій системі становить усього 0.114 а.о., температурний режим екзопланети можливо дуже близький до земного. Моделювання Лабораторії життєпридатності планет при Університеті Пуерто-Рико в Аресібо показує, що середня температура поверхні становитиме близько 300 К (27 °C) за наявності подібної до земної атмосфери з парниковим ефектом за рахунок вмісту 1 % СО2 й при альбедо 0,3. Це наштовхує на думку, що на ній може бути рідка вода (Див. також: Життєпридатність планети).

Див. також

Виноски

  1. PHL's Exoplanets Catalog - Planetary Habitability Laboratory @ UPR Arecibo. Архів оригіналу за 11 лютого 2018. Процитовано 9 січня 2014.
  2. PHL's Exoplanets Catalog — Planetary Habitability Laboratory @ UPR Arecibo. Архів оригіналу за 21 травня 2019. Процитовано 9 січня 2014.
  3. PHL's Exoplanets Catalog — Planetary Habitability Laboratory @ UPR Arecibo. Архів оригіналу за 21 травня 2019. Процитовано 9 січня 2014.

Посилання

Kembali kehalaman sebelumnya