Гербурти

Родовий герб Гербуртів

Ге́рбурти (пол. Herburtowie) — стародавній шляхетський рід , відомий з 1241 року. Першими Гербуртами, які перебралися з Нижньої Саксонії через Моравію до Польщі, були Вацлав, Фрідріх і Миколай Гербурти. Від князя Владислава Опольчика вони отримали поселення у Перемиському повіті^[1], зокрема, Добромиль, поблизу якого збудували замок Фульштин (Фельштин). Деякі представники роду жили на Поділлі. Відомі своїм містобудівництвом.

Представники роду Гербуртів

• Герборд (нім. Drost Herbrod von Fülme) — празький канонік, надвірний писар короля Вацлава 1249 р.
• N — писар оломоуцького єпископа Бруно фон Шауенбург 1243 р.
• N — може, син попереднього, стольник оломоуцького єпископа Бруно фон Шауенбург (1249—1288), від якого 1255-го отримав кілька сіл та половину замку Фулленштайн, мав 3 сини
  • Ян
  • Герборд, підкоморій (коморник) моравський 1288
  • Теодорик (Екрік), 1275-го набув другу половину замку Фулленштайн^[2]

Галицькі Гербурти

• Герборд^[2] Павч (Павеза) з Городович (Herbord Pawcz z Grodowicz, 1373—бл.1400^[3]), за Адамом Бонецьким, мав синів Миклаша (Miklasz), Фридруса (Frydrus), Герборда (Herbord)^[2]
  • Миколай (Миклаш)^[4] Гербуртович^[2] (?—не раніше 1447^[5]) — підписувався «з Фельштина» (його сини також), від 1423 отримав від короля Ягайла Колпець (Kołpiec) у Дрогобицькому повіті, 1436 продав Хлиплі^[2], ловчий львівський (1436) та перемиський (1437—1447)^[4], підписав берестейський мир^[2], сини (згідно запису Перемиських земських книг 1462 року) поділили спадок^[6]; дружина — Ельжбета^[2]
    • Ян, підписувався «з Городовичів і Хирова»^[7], після поділу з братами спадку отримав села Глибока (Głęboka), Букова, війтівство у Сусідовичах, Павлово, Станіно, пів'села П'ятниця^[6]
    • Якуб, підписувався «з Чаплі і Колпця», разом з братом Яном 1446 заставили Ляшки (Laski), його удова Гелена 1468 постійно «з Колпця»
    • Герборд (або Миклаш, ?—не раніше 1503), підписувався «з Лозова», іноді — «з Хирова», самбірський войський 1484; дружина — Дорота, 1467 зробила запис для чоловіка^[7]
    • Зофія, дружина Мартина з Загутина в 1442
    • Малгожата, дружина Миколи Куроша 1446
    • Катажина, дружина Олександра з Губичів 1446
    • N, дружина Івана (Яна) Ясенського^[2]
  • Фридрус (Фридерик) Гербуртович (?—до 1445) — 1436 набув дім у Львові, дружина — Гелена з Однова (Віднева)
    • Ян, дружина (1453) сяніцька хорунжанка Зузанна зі Збоїськ
      • Пйотр, підписувався «Одновський чи Фельштинський з Фельштина», у 1511 будучи бецьким старостою, став львівським підкоморієм, 1521 взяв у заставу Сандецьке староство; 1488 був одружений з львівською підчашанкою Беатою Романовською
        • Миколай^[7] (1482—1555), краківський воєвода, львівський староста^[8]
        • Ельжбета, дружина Якуба з Панева (Паньова), Анджея Бажого
        • Катажина, дружина Миколи Чурила
        • Анна, дружина люблінського воєводи Яна Олесницького з Бохотниці (Bochotnica)^[7]
      • Катажина, дружина Яна Куликівського
      • Барбара, дружина Якуба Клюса з Вижнян, правдоподібно, вдруге вийшла за Яна Журавинського, втретє за Станіслава Рея з Нагловиць
    • Якуб (1460—1498^[9]) (помер до 1494^[10]) — підписувався з братом з «Віднева чи Фельштина»^[7] (також був дідичем Руданців, також так підписувався), галицький войський^[10], 1464 разом з братом Яном отримали Нове Село (Nowesioło)^[7], дружина — Анна Влодкович (Яричівська^[9]) з Княгиничів, може, його другим сином був Ян, дідич Кукезова (?—до 1556)^[10]
      • Фридерик (?—1519)^[9], дружина Анна з Олеська (Олеська, 1511—1531), дочка Пйотра Олеського та його дружини Катажини Бучацької,^[11], яка привнесла йому маєтності в Олеську та Підкамені як посаг
        • Ельжбета — дружина: 1) берестейського старости Івана (Яна) Ілінича^[9] (удова з 1536); 2) Яна Радзивілла (1515—1561), крайчого литовського, тикоцинського старости^[12], шлюб бл. 1547 року^[13]
        • Ян Фредруш^[9]; 1531 року за погодженням з ним, уже повнолітнім, матір стала опікункою його молодших неповнолітніх братів Кшиштофа і Станіслава^[10]
        • Кшиштоф
        • Станіслав Фредруш^[9].
    • Ядвіга, дружина львівського войського (у 1460) Пйотра Фаля з Пелнятичів (Pełniatycze^[14])^[7]
  • Герборд^[2] (Гербурт^[3], бл. 1390 — після 1469^{[джерело?]}) з Фельштина і Прилбичів (підписувався також «з Брухналя»}), перемиський хорунжий 1437
    • Миклаш (Миколай) — перемиський стольник 1480, дружина Анна з Дідилова
      • Анджей, підписувався «з Дідилова і Добромиля», студент Краківського університету 1477, львівський поборця, войський самбірський 1504^[10], львівський 1520
        • Ян з Добромиля^[15] (з Фульштина, дідич Нізинця (Низинця) та Брухналя)^[16], самбірський войський 1515, війт Перемишля 1531 (через кілька місяців поміняв на самбірське Дершняка), перемиський підкоморій 1538, 1518 отримав дозвіл короля щодо надання прав міста Брухналю; дружина Ядвіга Хватувна (Chwatówna)
          • Станіслав^[15] (до 1524—1584), львівський каштелян, самбірський староста, дружина (перед 13 січня 1557) Катажина, дочка медицького войського Анджея Бажого
            • Пйотр Ян (бл. 1550—1586 чи 1588) — навчався в Інґольштадті, 1574 р. був у Римі, де ним опікувався Станіслав Гоз'юш; 1580 р. отримав у Моґунції ступінь філософський, 1581 р. був у Парижі; не брав активної участі в політичному житті, у грудні 1584 р. не хотів бути послом на сейм від сеймику у Вишні (переконували прихильники канцлера, також Зборовського), знав кілька мов
            • Еразм — навчався у Кракові (1580 р.), Інгольштадті 1581 р., Діллінґені 1582
              • Еразм Войцех — улюбленець Яна Щасного Гербурта, якому віддав у безплатну оренду Фельштин, Глибоке, Сусідовичі, що викликало протест опікунів
            • Станіслав — навчався з братом Еразмом, у дідичному Добромилі заклав друкарню; був одружений з каштелянкою равською Тшцінською, яку по його смерті 1601 р. прогнав з маєтків добромильських спадкоємець Ян Шасний
            • Анна Катажина — 1571 вийшла за белзького воєводу Павела Уханського (братанок примаса Якуба Уханьського)
            • Дорота — дружина: земського галицького судді Яна Сенявського (невістка гетьмана великого коронного Миколая Сенявського^[17]); коронного підчашого Анджея Зебжидовського
            • Катажина, чоловік — Миколай Язловецький^[18]
          • Валенти (1524—1572^[19]) — перемишльський єпископ РКЦ
          • Марцін (не жив 1551), королівський придворний^[15]
          • Ян (після 1524—1577), правник, дружина — Катерина Дрогойовська^[20], дочка Христофора^[21] сестра Івана-Томаша^{[джерело?]}. Шлюб — 1553. Відомі діти:
            • Кшиштоф — помер дитиною 1558 року
            • Ян Щасний (1567—1616^[22]) — політичний і літературний діяч, дипломат, староста вишенський, мостиський; власник міста Добромиля і Добромильського замку, дружина — княжна Єлизавета Заславська^[23]
              • Ян Лев (1631) — син Яна Щасного Гербурта^[24]
              • Александра — дружина Самуеля Конецпольського
              • Катерина^[23]
            • Шимон Каспер — латинський канонік краківський, познанський
            • Ядвіга
            • Ельжбета^[20] — дружина галицького каштеляна Станіслава Лянцкороньського^[25]
            • Барбара^[20]
          • Миколай (після 1524—1593) — галицький і перемиський каштелян
            • Войцех, підписувався як «зі Збоїськ»^[26]
          • Барбара (†1579^{[джерело?]}), 1-й чоловік — маршалок великий коронний, краківський воєвода Пйотр Кміта, 2-й — Анджей Ґурка, каштелян мендзижецький^[16], староста яворівський^{[джерело?]}
      • Ян, студент Краківського університету 1486
      • Миколай (?—не раніше 1558^[27]), підписувався «з Дідилова»^[10], 1505-го Шаравський подав у відставку з посади кам'янецького каштеляна на його користь, однак король її не прийняв, кам'янецький войський 1513, набув Бердехів 1501^[28], 1518 отримав право на проведення ярмарків у дідичному місті Кудринці (Kudyrnice); дружина Ельжбета Ходоровська, удова
        • Ян (Дідилівський) (?—1553) — барський староста (див. Подільські Гербурти)
        • Марцін (?-1570) — кам'янецький войський, барський староста 1553^[27], стрийко Миколая^[29] дружина Катажина Кротоська (Krotoska)
          • Миколай — львівський хорунжий 1578, галицький підкоморій 1582
          • Ельжбета — дружина Станіслава Лянцкоронського
          • Зофія — дружина Яна Дульського
        • Анна, дружина Станіслава Чурила^[27]
      • Анна
      • N, др. Яна Пуківського
    • Ян, не мав потомства
    • Зебжид (Северин) з Добромиля, Брухналя^[10], Фельштина (?1453-1497) — львівський хорунжий з 1477^[30]
      • Барбара, дружина Яна Сенявського чи Березівського, або з Вовкова, потім Владислава Яричовського
      • Станіслав — студ Краківського ун-ту 1488
      • Северин (Зебжид) — львівський канонік 1511
      • Ян «з Брухналя», перемиський земський суддя 1507, дружина Анна Фредро, дідич села Міженець (Mieżyniec)
        • Ян (?—бл.1570^[31]), белзький каштелян 1564, дружини Анна Домбровська, Зофія Магерувна^[32]
          • Ян — дідич Веремина, Модерівка у 1590
          • Валентій^[33]
          • Войцех, дідич Збоїщ, дружина Анна Белжецька, з нею отримали у доживоття Prosiek (Руське воєводство), вже як удова засуджена до баніції
            • Каспер, дружина Софія Подолецька, дочка самбірського войського, дідичка Хишевичів, убила чоловіка після повернення додому з табору після тривалої відсутності
            • Анджей
          • Зофія
          • Малгожата
        • Валентій
        • Якуб (?—1549), дідич с. Міженець, дружини Єлизавета Чурило (дочка Миколая), Катажина Ваповська
          • Ян (бл.1540-по 1607^[34]), син першої дружини, 1549 неповнолітній, 1587 львівський хорунжий,
          • Абрагам (син другої дружини), чоловік Софії Корнякт, дочки Костянтина Корнякта
          • Дорота, дружина коронного підчашого Анджея Зебжидовського (Міколая Зебжидовського^{[джерело?]})
          • Регіна, дружина гетьмана Станіслава Жолкевського (обидві дочки другої)^[33]
        • Анна, дружина^[32] Ліпського, потім^[35] Станіслава Замойського^[32] (перша дружина Станіслава^[36], матір канцлера Яна Замойського^[35])
        • N, дружина Якуба Снопковського^[32]
• Фридруш (Frydrusz), 1374-го разом з братом Гербордом отримав надання від князя Владислава Опольського^[2]

Ольга Лащинська (Olga Łaszczyńska) вважала, що Фридруш Павч з Хлиплів і Фельштина (1374—1440), який 1374 отримав надання від князя Владислава Опольського, був:

• батьком Яна з Віднева (Однова, 1437—1487)^[37] та Якуба (1460—1498)^[38]
• дідом Пйотра (1485—1532, львівський підкоморій, староста бєцький та сандецький; дружина — Беатою з Романовських)^[37] та Фридерика (?—1519, львівський хорунжий)^[9] відповідно.

---

• Северин — за Несецьким, син Яна з Фульштина, дідича Нізинця (Низинця) та Брухналя, брат Валентія, Яна, Якуба, загинув під Обертином 1531^[16]

Подільські Гербурти

• Ян (Jan Herburt Dziedziłowski, ?—1553) — кам'янецький підкоморій (1540—1552^[39]), барський староста (з 1552), дружина — Зофія Домбровська (Zofia Dąbrowska)
  • Миколай з Дідилова^[32] (бл. 1544—1602^[40]) — львівський хорунжий 1578, галицький підкоморій 1581, подільський^[27] до 1589, руський воєвода; староста тлумацький, львівський. Засновник міста Фельштина (тепер с. Гвардійське) на Поділлі.
    • Ян з Фельштина^{[джерело?]} (1568—1626^[41]) — кам'янецький каштелян, староста скальський^[42]
      • Миколай (?—1639) — кам'янецький каштелян з 1635, чоловік Анни Жолкевської, разом з якою 1629 отримав від своєї матері Констанції Уланівці (Ułanowce) з Барського староства
        • Констанція (Анна^{[джерело?]}) — дружина польного коронного писаря Яна Сапіги
        • Зузанна — дружина Франциска Стадницького, Константія Ободенського^[32].
      • Геронім — 1635 посідав Уланівці, чоловік Кристини Каліновської, швагро Калиновського Адама^[43]
        • Гелена, дружина Константія Щавінського
        • Констанція (або Кристина), дружина Яна Стшижевського, Лукаша Казімежа Прусіновського^[32]
      • Зофія — дружина Самуеля Коссовського
      • Анна Констанція — монахиня-норбертянка^[44].
    • Миколай (?—наприкінці 1610) — ротмістр, 1600 р. брав участь у молдавській виправі, був придворним короля; 1601 р. став старостою тлумацьким (передав батько); 1609 р. був звільнений від обов'язку постання перед трибуналом як королівський ротмістр, товаришив С. Жолкєвському під час походу на Москву. Помер невдовзі після прибуття під Смоленськ.^[45]
  • Ельжбета  (жила 26 жовтня 1596^[46]) — дружина городельського старости (1574) Яна Пілецького^[27], друга дружина підскарбія великого коронного Бальцера Станіславського.^[47]

Гербурти з невідомим родоводом

• Герборд (Herbord) — брат Миклаша, згаданий у львівських земських книгах 1432
• Миколай, разом з братом Зебжидом (Северином, за Несецьким — львівський хорунжий 1471) після поділу спадку з братом Яном (за Несецьким, усі — сини Миклаша) отримали, зокрема, поселення Добромиль, Прилбичі, Княжополе, Папоротне (Paprotno), Воля, Мужиловичі, Підлуби, Вербляни
• Єнджей, Клеменс, Францішек, Ян, Марцін — дідичі на Ляшках 1536 року^[6]

Миколай Гербурт Одновский

Шляхтянки з Гербуртів невстановленого походження

• Ганна з Гербуртів Збаразька — дружина князя Андрія Семеновича Збаразького^[48][49]
• Анна Собеська з Гербуртів — прабаба короля Яна III Собєського,^[50] дружина його діда Марека, за Несецьким, дочка Абрагама^[51]
• Катажина Гербурт Одновська — перша дружина львівського хорунжого Яна Тарла (†1571/1572)^[52]
• Констанція з Гербуртів Сапєга — дружина Миколая Леона Сапеги.^[53]
• Зофія (бл. 1570—1631) — дружина опікуна Анни Острозької Яна Костки^[54], Яна Чарнковського^[55]
• Ядвіга — дружина Марціна Оссолінського (†1580)^[56]

Маєтності, посідання

Галичина

Городовичі, Хирів, Колпець, Прилбичі, Брухналь, Ляшки, Лозів, Чаплі, Віднів, Куликів, Руданці, Олесько, Підкамінь, Княгиничі, Кукезів, Миклашів, Букова тощо

Поділля

Дунаївці, Фельштин

Вшанування

• Вулиця у Львові (тепер вулиця Глінки).^[57]

Примітки

1. районі Львова, Перемишля та Сяноку
2. Boniecki A. Herbarz polski [Архівовано 22 червня 2018 у Wayback Machine.]… — Cz. 1. — T. 2. — S. 256.
3. Łaszczyńska O. Herburt (Herbord Herbordowicz z Felsztyna, Przyłbic i Bruchnalia), (poł. XV w.) // Polski Słownik Biograficzny. — T. IX/3. — S. 439.
4. Urzędnicy województwa ruskiego XIV—XVIII ww. / opracował Prszyboś K. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź, 1987. — S. 337. (пол.)
5. за Бонецьким, помер 1439
6. Niesiecki К. Korona polska… [Архівовано 13 жовтня 2018 у Wayback Machine.] — T. 2. — S. 357.
7. Boniecki A. Herbarz polski [Архівовано 22 червня 2018 у Wayback Machine.]… — Cz. 1. — T. 2. — S. 257.
8. Cynarski S. Herburt Odnowski Mikołaj h. własnego (zm. 1555) // Polski Słownik Biograficzny. — T. IX/3. — S. 446—447.
9. Łaszczyńska O. Herburt Fryderyk (Frydrusz, Fredrusz) // Polski Słownik Biograficzny. — T. IX/3. — S. 439.
10. Boniecki A. Herbarz polski [Архівовано 25 вересня 2020 у Wayback Machine.]… — Cz. 1. — T. 2. — S. 258.
11. Oleśniccy (01) [Архівовано 11 листопада 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
12. Michalewiczowa M. Radziwiłł Jan h. Trąby (1515—1561) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1987. — T. XXX/1, zeszyt 124. — S. 195—197. (пол.)
13. Radziwiłłowie (01) [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
14. нині Pełnatycze
15. Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 2. — S. 259.
16. Niesiecki К. Korona polska… [Архівовано 17 лютого 2019 у Wayback Machine.] — T. 2. — S. 358.
17. Sieniawscy (01) [Архівовано 6 січня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
18. Żelewski R. Herburt Stanisław h. własnego (przed 1524—1584) // Polski Słownik Biograficzny. — T. IX/3. — S. 450—453.
19. Cynarski S. Herburt Walenty h. własnego (1524—1572) // Polski Słownik Biograficzny. — T. IX/3. — S. 453—455.
20. Żelewski R. Herburt Jan h. własnego (po 1524—1577) // Polski Słownik Biograficzny. — T. IX/3. — S. 441.
21. Niesiecki K. Korona Polska… [Архівовано 14 липня 2014 у Wayback Machine.] — T. 2. — S. 84.
22. Cynarski S. Herburt Jan Szczęsny h. własnego (1567—1616) // Polski Słownik Biograficzny. — T. IX/3. — S. 443.
23. Cynarski S. Herburt Jan Szczęsny h. własnego (1567—1616) // Polski Słownik Biograficzny. — T. IX/3. — S. 444.
24. Cynarski S. Herburt Jan Lew z h. Pawęża (ok. 1603-ok. 1631) // Polski Słownik Biograficzny. — T. IX/3. — S. 446.
25. Kotarski H. Lanckoroński Stanisław z Brzezia h. Zadora (zm. 1592) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1970. — T. XVI/3. — Zeszyt 70. — S. 452—453. (пол.)
26. Żelewski R. Herburt Mikołaj h. własnego (рo 1524—1593) // Polski Słownik Biograficzny. — T. IX/3. — S. 447—449.
27. Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 2. — S. 261.
28. Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 2. — S. 260.
29. Żelewski R. Herburt Mikołaj z Dziedziłowa, h. własnego (ok 1544—1602) // Polski Słownik Biograficzny. — T. IX/3. — S. 449.
30. Łaszczyńska O. Herburt Seweryn (Zebrzyd) z Felsztyna, Dobromilia i Bruchnalia h. Pawęża albo Herburtowa (zm. 1497) // Polski Słownik Biograficzny. — T. IX/3. — S. 450.
31. Małecki J. Herburt Jan h. własnego (zm. ok. 1570) // Polski Słownik Biograficzny. — T. IX/3. — S. 439.
32. Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 2. — S. 262.
33. Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 2. — S. 263.
34. Małecki J. Herburt Jan h. własnego (ur. ok. 1540, zm. po 1607) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1960—1961. — T. IX/3. — Zeszyt 42. — S. 442—443.
35. Wasil M. Jan Sariusz Zamoyski [Архівовано 20 травня 2014 у Wayback Machine.]. — S. 1. (пол.)
36. Niesiecki K. Korona Polska… [Архівовано 9 серпня 2014 у Wayback Machine.] — T. 4. — S. 666.
37. Łaszczyńska O. Herburt Piotr z Felsztyna, Boisk, odnowa, zwany Odnowskim, h. Pawęża albo Herburtowa (1485—1532)… — S. 450.
38. Łaszyńska O. Herburt Fryderyk (Frydrusz, Fredrusz) // Polski Słownik Biograficzny. — T. IX/3. — S. 439.
39. Urzędnicy podolscy XIV—XVIII wieku… — S. 95.
40. Żelewski R. Herburt Mikołaj z Dziedziłowa, h. własnego (ok 1544—1602)… — S. 449.
41. Cynarski S. Herburt Jan z Fulsztyna h. własnego (1568—1626) // Polski Słownik Biograficzny. — T. IX/3. — S. 445.
42. Urzędnicy podolscy XIV—XVIII wieków / opracowali Janas E., Kłaczewski W., Kurtyka J., Sochacka A. — Kórnik, 1998. — S. 67. — ISBN 83-85213-00-7 całość, ISBN 83-85213-22-8. (пол.)
43. Kalinowski [Архівовано 26 лютого 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
44. Cynarski S. Herburt Jan z Fulsztyna h. własnego (1568—1626)… — S. 445.
45. Żelewski R. Herburt Mikołaj z Dziedziłowa, h. własnego (ok 1544—1602)… — S. 449—450.
46. Chłapowski K. Stanisławski Baltazar (Bakcer) h. Pilawa (zm. 1610) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk. — T. XLII/1, zeszyt 172. — S. 112.
47. Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [Архівовано 7 червня 2014 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — S. 184. (пол.)
48. Niesiecki K. Korona Polska… — T. 4. — S. 705—706.
49. Książęta Zbarascy (01) [Архівовано 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
50. Sobiescy (01) [Архівовано 21 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
51. Niesiecki K. Korona Polska… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — S. 144.
52. Tarłowie (01) [Архівовано 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
53. Sapiehowie (05) [Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
54. Kostkowie (01) [Архівовано 19 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
55. Czarnkowscy 01 [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
56. Ossolińscy (01) [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
57. Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie z planem miasta // Wydanie drugie. — Lwów—Warszawa : Ksiąźnica Atlas, 1925. — mapa. (пол.)

Джерела

• Любченко В. Ф. Львівська скульптура XVI—XVII століть. — К. : Наукова думка, 1981.
• Семенюк С. Історія Українського народу. — Львів : Апріорі, 2010. — 608 с. — ISBN 978-966-2154-14-6.
• Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich [Архівовано 22 червня 2018 у Wayback Machine.]. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1904. — Cz. 1. — T. 7. — S. 256—264. (пол.)
• Niesiecki К. Korona polska przy złotej wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [Архівовано 13 жовтня 2018 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738. — T. 2. — 761 s. — S. 355—360. (пол.)
• Sperka J. Początki osadnictwa rycerstwa śląskiego na Rusi Czerwonej [Архівовано 9 квітня 2016 у Wayback Machine.] — S. 291—292. (пол.)

Посилання

• Osoby o nazwisku «Herburt» w Genealogii Potomków Sejmu Wielkiego [Архівовано 11 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)