У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Генін (значення).
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Атур (значення).
Гені́н, ені́н, ене́н (фр.hennin) — складний жіночий головний убір на каркасі з китового вусу, металу, накрохмаленого полотна чи твердого паперу, що був поширеним у XV столітті в період «бургундської моди» і був улюбленим головним убором знаті.
Французьке hennin, ймовірно, походить від нід.henninck — «півень».
Інша назва цього головного убору — ату́р (від фр.atour — «накручений», «навернений»; у сучасній мові atours означає «жіноче вбрання, шати»).
Найпоширеніші варіанти геніна виконувалися у вигляді конуса, зрізаного конуса чи труби. Генін «подвійна цукрова голова» мав вигляд роздвоєного конуса, «рогатий» генін облягав зачіску з валиками з волосся по боках голови[1]. Волосся, що вибивалося з-під геніна, виголювали, залишаючи лише маленький трикутник на лобі[2].
Виготовляли генін з жорсткого паперу чи накрохмаленого льону, поверх натягували шовк чи іншу коштовну тканину і прикріплювали довгу вуаль. Іноді замість вуалі застосовували невеликий тканинний шлейф. Популярним було й повне драпірування геніна вуаллю. Вуаль прикріплювали навіть у форму складених крил метелика за допомогою вусиків і шпильок. Висота геніна залежала від ступеня знатності жінки. Принцеси носили геніни метрової висоти, придворні панянки — до 50—60 см. Водночас діаметр геніна диктувала мода, він міг бути великим чи дуже малим. При вході у приміщення панянка в геніні присідала. Чоловіки, щоб не здаватися нижчими зростом, надівали капелюхи у вигляді «цукрових голів».
Маргарета ван Ейк. Портрет роботи Яна ван Ейка. 1439. 32,6×25,8 см, Муніципальна художня галерея, Брюгге
Ганс Мемлінг Фрагмент картини Алегорія істинної любові, 1485–90.
Примітки
↑Хёйзинга Йохан. Осень Средневековья: Исследование форм жизненного уклада и форм мышления в XIV и XV веках во Франции и Нидерландах // Сочинения: В 3 томах = Herfsttij der Middeleeuwen / Пер. с нидерл. Сост. и пер. Сильверстов Д. В.; Вступ. ст. и общ. ред. Уколовой В. И.; Заключ. ст. и науч. коммент. Харитоновича Д. Э. — М. : Прогресс-Культура, 1995. — Т. 1. — С. 379. — (Памятники исторической мысли) — ISBN 5-01-004467-6.