Генрі Девід Торо

Генрі Девід Торо
англ. Henry David Thoreau
Західна філософія
Народження12 липня 1817(1817-07-12)
Конкорд, Массачусетс, США
Смерть6 травня 1862(1862-05-06) (44 роки)
Конкорд, Массачусетс
туберкульоз
ПохованняSleepy Hollow Cemeteryd
Громадянство (підданство) США
Знання мов
  • англійська[1][2]
  • Ім'я при народженніангл. David Henry Thoreau
    Діяльність
  • поет, есеїст, автобіограф, автор щоденника, перекладач, письменник, аболіціоніст, натураліст, еколог, захисник довкілля
  • Школа / ТрадиціяТрансцендентна філософія
    Основні інтересинатурфілософія
    Значні ідеїаболіціонізм, непокора податкам, громадянська непокора, пряма дія, охорона довкілля, ненасильницький опір, просте життя
    Alma materГарвардський коледж і Гарвардський університет
    Літературний напрямзахідна філософія
    Зазнав впливу
  • Ральф Волдо Емерсон, квакерство, кініки, Арістотель, Гомер, Піндар, Есхіл, Марк Порцій Катон Старший, Бгаґавад-Ґіта, Чарлз Дарвін, Томас Карлайл і Александер фон Гумбольдт
  • Визначний твір
  • Уолден і Про обов'язок не коритися державі
  • Історичний періодФілософія XIX століття
    КонфесіяУнітаріанство
    БатькоJohn Thoreaud[3]
    МатиCynthia Dunbard[3]
    Брати, сестриSophia Elizabeth Thoreaud, Helen Thoreaud і John Thoreau Jr.d
    Автограф
    Нагороди

    CMNS: Генрі Девід Торо у Вікісховищі
    Q:  Висловлювання у Вікіцитатах
    S:  Роботи у  Вікіджерелах

    Генрі Девід Торо (англ. Henry David Thoreau, 12 липня 1817 — 6 травня 1862) — американський письменник, мислитель, натураліст, суспільний діяч, попередник зеленого анархізму.

    Генрі Торо народився в місті Конкорд у штаті Массачусетс і в 1837 році закінчив Гарвардський університет. Під впливом Ральфа Волдо Емерсона він став послідовником трансценденталізму.

    У 18451847 роках Торо жив у лісі, на березі Волденського ставу (недалеко від Конкорду) у хатині, яку сам собі побудував. Він самостійно забезпечував себе всім потрібним для життя. Цей експеримент з виживання він описав у книзі «Волден, або Життя в лісах» (1854).

    Громадський діяч, Торо протестував проти того в політиці США, що вважав неправильним. У 1846 році, протестуючи проти війни США та Мексики, він демонстративно відмовився платити податки, за що ненадовго потрапив до в'язниці. Торо активно боровся за права афроамериканців. Як засіб боротьби він пропонував індивідуальну ненасильницьку непокору. Його памфлет «Про громадянську непокору» (1849) мав вплив на Лева Толстого, Магатму Ґанді та Мартіна Лютера Кінга.

    Був натуралістом, боровся за охорону природи. Окрім того, він став одним із перших у США, хто підтримав еволюційну теорію Чарлза Дарвіна.

    Генрі Девід Торо помер від туберкульозу в рідному місті Конкорд.

    Генрі Торо як ідеолог охорони природи

    Вплив Генрі Торо на розвиток ідеї охорони природи, особливо в США і Канаді, величезний. Власне кажучи, він першим у західній культурній традиції став говорити про дику природу, як про моральну і вільну сутність, яку саме за це і потрібно цінувати. Найважливішими його працями для природоохоронців є «Щоденник», есе «Прогулянки», «Волден, або Життя в лісах» й «Чорниця»[5].

    Слід зазначити, що за життя Торо не зрозуміли сучасники. Перше видання «Волдена» не розкуповували. 1906 року, коли було видано його повне зібрання творів, про Торо ніхто нічого не чув. Генрі Торо став популярний у США лише через понад століття після своєї смерті. Зараз він, нарівні з Джоном М'юром і Олдо Леопольдом, найцитованіший автор в екофілософських працях Заходу[5].

    Торо був трансценденталістом і тому вірив в існування «наддуші» або божественної моральної сили, яка керує всім творінням. Він також вивчав буддійську релігію і був першим перекладачем буддійської «Лотус Сутри» англійською мовою. Все це значно вплинуло на розвиток його природоохоронних поглядів.

    В одній зі своїх праць він пише: «Ліс наповнений таким же живим духом, як і людина»[6][7]. Концепція Торо про дику природу була революційна тим, що виявилася позбавленою будь-якої дискримінації дикої природи. На його думку, дика природа — ні що інше, як цивілізація, але інша, ніж наша[6][7]. Ці думки чудові тим, що їх не існувало в колишніх західних культурних поглядах. Хоча Торо і не використовував термін «екоетика», він, по суті, був її ідеологічним засновником. Усе починалося з його тези, що «краще дарувати життя, ніж смерть». Краще кредо природоохоронному руху годі знайти.

    «Чому ми засуджуємо тих, хто знущається над дітьми, і заохочуємо тих, хто робить це з природою?», — запитував екофілософ[6][7]. Тут Торо зупинявся на тому, що природу варто наділити такими ж моральними правами, що і людину. Поступово у своїх роботах Торо робить дедалі більший акцент на природі: «Здоров'я ви знайдете не в суспільстві, а в природі, — пише він. — Суспільство завжди хворе, і навіть найкраще суспільство — найболючіше». І далі: «Повзик і червона білка — компанія, що надихає більше, ніж суспільство державних мужів і філософів»[8]. Торо говорив, що коли рубають живе дерево, в цьому є щось майже трагічне, бо воно стає «лише деревиною». На його думку, робити з сосни дошки і хати не менш справедливо, ніж убивати людину і «робити» з неї гній.

    Торо обурювався, що законодавство захищає птахів не тому, що вони красиві, а тому, що ловлять комах. Це все одно, що оцінювати співака не по тому, як він співає, а по тому, що у нього в шлунку. Дика природа, за Торо, — це не чужинець, якого треба підкорити, не ресурс для експлуатації, а «вічне джерело життя». Торо один з перших оголосив, що свобода — одна з головних цінностей природи: «Природа навколо мене незвично вільна, і ця свобода — її частина», — пише він[8]. І далі: «Кожна соснова голка наповнена співчуттям і допомогою. Я чітко відчував присутність чогось спорідненого, навіть у сценах, які ми звикли називати дикими і страшними, і те, що найближчою мені по крові й самим гуманним була зовсім не людина, і що ніяке місце не буде для мене чужим»[8].

    Торо писав, що треба дозволити Богові діяти через природу, дозволити людям відправляти культ у гаях, в той час як християнські вандали переводять даремно ліс, щоб будувати церкви. Для нього хати, церкви та інші будівлі, які будувалися, були жалюгідними проти величі знищуваних первозданних лісів. Торо був одним з перших, хто став закликати до екосаботажу (екотажу). Зокрема, він пропонував ламати греблі на річках, що заважають рибі нереститися. За Торо, всі хороші речі — дикі й вільні. Філософ вважав, що закон природи потрібно ставити вище юридичного. Іншими словами, не можна національним законом заборонити моральне право будь-якого організму на існування. Він неодноразово заявляв, що жодна гуманна людина, яка вийшла з бездумного хлоп'ячого віку, не стане даремно вбивати живу істоту, якій даровано те ж життя, що і йому самому. Торо закликав людей порушувати закон, якщо він змушує людей порушувати справедливість.

    Велику увагу Торо приділяв практиці заповідання. В одній зі своїх статей він запитував: «Чому ми не можемо мати національні заповідні зони, де можуть існувати ведмідь і пантера …»[6][7]. На його думку, біля кожного міста «має бути парк або первозданний ліс в 500 або 1000 акрів. Ці місця повинні належати громадськості, і до них вона повинна ставитися з повагою»[6][7].

    Геніальність Торо в тому, що він пішов далі Адама Сміта і Карла Маркса, які зводять дику природу лише до цінності використання. Недарма одна з відомих тез Торо звучить так: «Саме у дикості є збереження миру». На противагу християнам і юдеям, що знецінили природу, Торо хотів відновити в природі святість, створити міфологію нової дикої природи: «Іноді я заходив у соснові гаї, що стоять подібно храмам, або флотам у морі з повною оснасткою, хвилястими сучками і струмливим світлом, настільки м'яким, зеленим і тінистим, що друїди могли б покинути свої дуби, щоб почати поклонятися цим соснам…»[8].

    В іншій главі «Волдена» він заявляє дуже важливе: «Я люблю дике не менше, аніж моральне»[9]. На відміну від більшості людей, які схвалюють лише хороше, але не помічають дике, або взагалі до нього погано ставляться, Торо проголошує важливу ідею про те, що цінність дикої природи лежить в її нетрадиційності, а не в ринковій корисності. «Життя — це дике середовище. Найживіше є найдикішим», — заявив екофілософ. Недаремно у Торо поряд зі словом «красивий» часто вживається слово «дикий», а наближення до дикої природи він розумів як наближення до духовного початку. Світ дикої природи непорочний — ось один з головних висновків Торо. Цей світ гарний і морально досконалий. І тільки людина своєю присутністю і своєю діяльністю вносить до нього порок і неподобство.

    У Торо незайманість, дикість, первозданність природи виявляються критеріями гармонійності. Для нього, як і для Гете, природа завжди права[10]. Звідси випливав висновок — природа вимагає до себе дбайливого і навіть побожного ставлення; порушення її гармонії згубно відбивається на моральності людей. Дика природа допускає лише «споглядальне» освоєння; людина не повинна ні підкоряти, ні змінювати дику природу.

    Практично у всіх своїх роботах, але насамперед у «Щоденниках», «Чорниці», «Волдені» і «Прогулянках» Торо вихваляє «дикість» дикої природи. Нічого такого до цього люди не читали. Усі суперечки про дику природу велися з використанням романтичних або патріотичних аргументів. У «Волдені» він писав: «Споглядання дикої природи стало дивно звичайним. Я відчував і донині відчуваю, як і більшість людей, прагнення до вищого, або, як його називають, духовного життя і одночасно тягу до первісного, і я шаную обидва ці прагнення»[11].

    У «Прогулянках» Торо продовжував[11]:

    Мені б хотілося сказати кілька слів на захист недоторканої Природи і абсолютної свободи, які настільки відмінні від природи, освоєної людиною, і від свободи цивільного стану (...). Дайте мені жити там, де мені хочеться. Нехай з одного боку буде місто, а з іншого - дика природа. Я все частіше йду з міста і прямую на природу (...).

    Коли я кажу «Захід», я маю на увазі дику природу. А тепер я підійшов нарешті до своєї головної думки: збереження нашого світу залежить від того, чи збережемо ми дику природу. Кожне дерево посилає свої живі тканини в пошуках цієї природи. Міста ввозять її і платять за неї будь-яку ціну. У пошуках її люди борознять океани. У лісах, в диких місцях добувають ліки і трави, які підвищують наш тонус. Наші предки були дикунами. Історія про Ромула і Рема, вигодуваних вовчицею - не просто фантастична легенда. Засновники кожної держави, яка досягла могутності, вбирали цілющу силу з подібного джерела, близького до дикої природи. Сини імперії були підкорені і розсіяні по світу синами північних лісів саме тому, що на відміну від них не були вигодувані вовчицею. Я вірю в ліси, в луки, в ніч, коли росте хліб. Нам необхідно додавати в чай хвою тсуги і ялини (...). Я стою за дикість, перед якою блідне будь-яке цивілізоване суспільство (...). У лісі є місця, куди з різних сторін доноситься спів дроздів. Ось куди я хотів би перебратися. Це дика місцевість, не зайнята ще ніякими переселенцями (...).
    Бен Джонсон вигукував: «Все те добро, що істинно прекрасно!». Я ж скажу так: «Все те добро, що істинно природно. Життя і дика природа невіддільні одне від одного. Саме життєве і є саме нездоланне, яке ще не підкорилось людині, що дає йому нові сили (...).
    Надія і майбутнє асоціюються для мене не з обробленими полями і галявинами, не з містами, а з непрохідними топямі і болотами. Коли я замислююся над тим, що мені подобалося в фермі, яку збирався купити, я виявляв, що кожен раз мене приваблювало лише одне - кілька квадратних метрів непрохідного болота, того природного стоку, який знаходився на краю ділянки. Воно-то і було тим самим алмазом, який засліплював мене. Я отримую більше засобів до існування від боліт, оточуючих моє рідне місто, ніж від садів, що ростуть в селищі. Для мене немає багатшого квітника, ніж густі зарості карликової андромеди, які покривають ці ніжні місця на поверхні землі (...).
    Звичайно, ви можете вирішити, що я ненормальний упертюх, але все-таки, якби мені запропонували жити по сусідству з найпрекраснішим у світі садом, коли-небудь створеним людським мистецтвом, або ж поруч зі згубним болотом, я напевно вибрав би болото. А значить, і всі труди ваші, дорогі співгромадяни, видаються мені абсолютно марними!
    Мій настрій незмінно піднімається відповідно до зовнішньої похмурості. Мені б жити поруч з океаном, пустелею або дикою природою. У пустелі чисте повітря і безлюддя компенсують нестачу вологи і безпліддя ґрунту. Бертон у подорожніх записках зазначає: «Ваш моральний дух підвищується, ви стаєте відвертіше і сердечніше, привітніше і цілеспрямованим ... У пустелі спиртне викликає лише огиду. Найпростіше тваринне існування доставляє невимовну радість» (...).
    Коли я хочу відпочити, я йду в найтемніший і труднопрохідний ліс або на яке-небудь болото, що має дурну славу. Я ступаю на нього з благоговінням, як ніби потрапляю в святе місце, «святая святих». У ньому міститься сила, мозок Природи. Незайманий ґрунт заріс хащами. На ньому добре себе почувають як люди, так і дерева (...).
    Порятунок міста не в його праведниках, а в оточуючих його лісах і болотах. У таких місцях, де один первісний ліс розкинув свої гілки вгорі, а інший первісний ліс гниє внизу, народжуються не тільки хліб і картопля, але поети і філософи прийдешніх століть. Такий ґрунт дав світові Гомера і Конфуція та інших філософів і поетів; така місцевість була притулком реформатора, що харчується акридами і диким медом (...). Цивілізовані країни - Греція, Рим, Англія - трималися тим, що на їхніх територіях колись росли праліси.

    В есе «Чорниця» Торо пише[11]:

    Річки та водоспади, луки й озера, пагорби і скелі, гори, ліси і древні дерева - всі вони прекрасні. Вони дуже цінні, і ні долари, ні центи не варті їх ... Вони вчать людей більше, ніж вищі школи, проповідники або будь-яка сучасна система освіти. Я не думаю, що той, хто не може передбачити цінності природи, може стояти на чолі штату або навіть міста ... Якщо є якийсь унікальний величезний валун, він не повинен належати комусь індивідуально. У деяких країнах рідкісні метали належать тільки короні - унікальні об'єкти природи повинні бути надбанням народу (...).

    Ми зрубали кілька старих дубів, які були свідками історії міста від індіанців до білих, а в музеях зберігаємо сумку для патронів британського солдата 1755 року. Як мало ми турбуємося про дійсно цінні принади природи! Ми будемо знаходитися серед прекрасного ландшафту ... - але не оцінюємо і не розповімо про це іншим, але якби хтось знайшов би там злиток золота, або у воді перли - весь штат відразу дізнався про це.
    Я знаходжу, що молоді городяни погано розуміють, у чому цінність дубів і сосен, крім чисто зовнішнього враження. Може нам запросити людину з лекцією з ботаніки про дуби, наприклад, замість того, щоб вирішувати їх рубати. Це рівносильно тому, щоб навчати дітей латині і грецькій мові, спалюючи книги, написані на цих мовах (...). Часто буває, що основна цінність міста - це міський ліс, який потрібно зберігати в його первозданному стані.

    Ще одна важлива цитата з творів цього основоположника американської ідеології охорони дикої природи. Цього разу — з «Щоденників»[11]:

    Я люблю Природу почасти тому, що вона - протилежність людині, притулок, де можна від неї сховатися. Жоден з її інститутів не проникає сюди і не має над нею сили. Тут панує інше право. Серед природи я можу дихати на повні груди. Якби світ був тільки царством людини, я не зміг би випростатися на повний зріст і втратив би будь-яку надію. Світ людини для мене - окови; світ природи - свобода. Людина змушує мене прагнути в інший світ, вона примиряє мене з цим. Жодна радість, яку дає нам природа, непідвладна її (людини) законам і порядкам. До чого б людина не доторкнулася, на всьому залишається її брудний слід (...). Щастя, яке дарує нам Природа, порівняти лише з тим, яке дарують щирі слова коханої людини.

    У творах Торо міститься чимало прямих закликів до охорони природи. У «Прогулянках» він заявляє, що найкраща частина землі не є приватною власністю, ландшафтом не володіє ніхто[11]. 1861 року, ближче до кінця свого життя, він писав в есе «Чорниця», що «більшість людей не дбає про природу і проміняло б свою частку її краси за певну суму, якщо це хоч якось поліпшить їхнє життя, а багато хто навіть за келих рому. Слава Богу, люди не можуть літати і знищувати небо так само, як і землю! На даний момент ми можемо за це бути спокійні. Саме через те, що декому на це начхати, ми повинні продовжувати все захищати від вандалізму небагатьох»[8].

    Див. також

    Переклади українською мовою

    Джерела та література

    • В. Пономарьов. Торо Генрі Девід // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — С. 716 ISBN 978-966-611-818-2
    • Борейко В. Е. Эссе о дикой природе. — К.: Киев. эколого-культурный центр, 2000. — 143 с. (рос.)
    • Борейко В. Е. Философы зоозащиты и природоохраны. — К.: КЭКЦ, 2012. — 179 с. (рос.)
    • Покровский Н. Е. Генри Торо. — М.: Мысль, 1983. — 187 с. (рос.)
    • Callicott B., Nelson M. / Ed. The great new wilderness debate. — Athen and London: Univ. Georgia Press, 1998. — 697 p.
    • Nash R. Wilderness and the american mind. — New Haven and London: Yale Univ. Press, 1982. — P. 84—96.
    • Nash R. The rights of nature. A history of environmental ethics. — Madison: Univ. Wisconsin Press, 1989. — 290 p.
    • Oelschlaeger M. The idea of wilderness. — New Haven and London: Yale Univ. Press, 1991. — P. 133—172.

    Посилання

    Виноски

    1. а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    2. CONOR.Sl
    3. а б Pas L. v. Genealogics — 2003.
    4. а б Catalog of the German National Library
    5. а б Борейко В. Е. Философы зоозащиты и природоохраны. — К.: КЭКЦ, 2012. — 179 с.
    6. а б в г д Nash R. Wilderness and the american mind. — New Haven and London: Yale Univ. Press, 1982. — P. 84—96.
    7. а б в г д Nash R. The rights of nature. A history of environmental ethics. — Madison: Univ. Wisconsin Press, 1989. — 290 p.
    8. а б в г д Oelschlaeger M. The idea of wilderness. — New Haven and London: Yale Univ. Press, 1991. — P. 133—172.
    9. Торо Г. Уолден, или жизнь в лесу // Ралф Эмерсон. Эссе. Генри Торо. Уолден, или жизнь в лесу. — М.: Худ. лит-ра, 1986. — С. 385—614.
    10. Покровский Н. Е. Генри Торо. — М.: Мысль, 1983. — 187 с.
    11. а б в г д Торо Г. Дневники. Прогулки // Сделать прекрасным наш день. — М.: Прогресс, 1990. — С. 117—225; — С. 250—285.
    12. База даних малих космічних тіл JPL: Генрі Девід Торо (англ.) .

    Read other articles:

    Williams Arena is the home of Minnesota Golden Gophers men's basketball. The University of Minnesota basketball scandal involved National Collegiate Athletic Association (NCAA) rules violations, most notably academic dishonesty, committed by the University of Minnesota men's basketball program. The story broke the day before the 1999 NCAA Tournament, when the St. Paul Pioneer Press reported that Minnesota academic counseling office manager Jan Gangelhoff had done coursework for at least 20 Mi...

     

    كاستلداتشا     الإحداثيات 38°03′00″N 13°32′00″E / 38.05°N 13.533333333333°E / 38.05; 13.533333333333  [1] تقسيم إداري  البلد إيطاليا[2][3]  التقسيم الأعلى مدينة باليرمو العاصمة (4 يناير 2016–)  خصائص جغرافية  المساحة 33.92 كيلومتر مربع (9 أكتوبر 2011)[4]  ارتفاع 79 م

     

      هذه المقالة عن العالم غاليليو غاليلي. لالمركبة الفضائية غاليليو، طالع غاليليو (مركبة فضائية). غاليليو غاليلي (بالإيطالية: Galileo Galilei)‏    معلومات شخصية اسم الولادة (بالإيطالية: Galileo di Vincenzo Bonaiuti de' Galilei)‏  الميلاد 15 فبراير 1564[1][2][3]  بيزا[1][4]...

    Опис файлу Опис обкладинка диску відеогри Final Fantasy X Джерело http://www.giantbomb.com/final-fantasy-x/3030-11237/images/?tag=Box%20Art Автор зображення права належать Square Enix Ліцензія див. нижче Обґрунтування добропорядного використання для статті «Final Fantasy X» [?] Мета використання в якості основного

     

    綾川 五郎次(初代) 基礎情報四股名 綾川 五郎次本名 同じ[1]生年月日 1703年没年月日 1765年3月14日出身 下野国(栃木県)[注 1]身長 200cm[1]体重 150kg[1]所属部屋 不明得意技 不明成績現在の番付 引退最高位 第2代横綱生涯戦歴 不明幕内戦歴 不明優勝 不明賞 不明データ初土俵 不明入幕 不明引退 不明引退後 不明他の活動 不明趣味 不明備考 1717年に大

     

    American college basketball season 1976–77 Wake Forest Demon Deacons men's basketballNCAA Tournament, Elite EightConferenceAtlantic Coast ConferenceRankingAPNo. 9Record22–8 (8–4 ACC)Head coachCarl Tacy (5th season)Home arenaWinston-Salem Memorial ColiseumSeasons← 1975–761977–78 → 1976–77 ACC men's basketball standings vte Conf Overall Team W   L   PCT W   L   PCT No. 5 North Carolina† 9 – 3   .750 28 – 5 &...

    ſ ſ Langes s in verschiedenen Schriften Das lange s (auch Lang-s[1]) „ſ“ ist eine grafische Variante des Buchstabens „s“ oder, sprachwissenschaftlich, eine stellungsbedingte allographische Variante des Graphems „s“. Das „ſ“ ist durch seinen vertikalen Schaft charakterisiert und bildet den ersten Bestandteil der beiden Ligaturen „ſʒ“ („ſz“) und „ſs“, die als Ursprung des in den meisten deutschsprachigen Ländern verwendeten Buchstabens ß angesehen w...

     

    Anis Turdidae Groundscraper thrush (Turdus litsitsirupa)Rekaman TaksonomiKerajaanAnimaliaFilumChordataKelasAvesOrdoPasseriformesUpaordoPasseriSuperfamiliMuscicapoideaFamiliTurdidae Rafinesque, 1815 Subfamilies Myadestinae Turdinae lbs Anis merupakan salah satu famili burung pengicau, Turdidae, yang tersebar di seluruh dunia. Keluarga ini dulunya jauh lebih besar sebelum para ahli biologi mengklasifikasi ulang subfamili Saxicolinae sebelumnya, yang mencakup burung chat dan robin Eropa, sebagai...

     

    |Зображення_підпис= École Internationale de Genève Міжнародна школа в Женеві Тип міжнародна школаКраїна  Швейцарія 46°11′55″ пн. ш. 6°10′21″ сх. д. / 46.19861111113877428° пн. ш. 6.17250000002777810° сх. д. / 46.19861111113877428; 6.17250000002777810Координати: 46°11′55″ пн. ш. 6°10′21″ сх....

    1987 film by Sam Raimi Evil Dead IITheatrical release posterDirected bySam RaimiWritten by Sam Raimi Scott Spiegel Produced byRobert TapertStarring Bruce Campbell Sarah Berry Dan Hicks Kassie Wesley Richard Domeier CinematographyPeter DemingEdited byKaye DavisMusic byJoseph LoDucaProductioncompanyRenaissance Pictures[1]Distributed byRosebud Releasing Corporation[1]Release date March 13, 1987 (1987-03-13) (United States) Running time84 minutes[2]Count...

     

    باراكواتParaquat باراكوات باراكوات الاسم النظامي (IUPAC) 1,1′-Dimethyl-4,4′-bipyridinium dichloride أسماء أخرى Paraquat dichloride; Methyl viologen dichloride; Crisquat; Dexuron; Esgram; Gramuron; Ortho Paraquat CL; Para-col; Pillarxone; Tota-col; Toxer Total; PP148; Cyclone; Gramixel; Gramoxone; Pathclear; AH 501. المعرفات رقم CAS 1910-42-5 بوب كيم 15938  مواصفات الإدخال النصي المبسط للجزيئ...

     

    Dalam artikel ini, nama keluarganya adalah Valcheva. Maria BakalovaBakalova di Paris Fashion Week 2021Nama asalМария БакаловаLahirMaria Valcheva Bakalova4 Juni 1996 (umur 27)Burgas, BulgariaAlmamaterNational Academy for Theatre and Film Arts (BA)PekerjaanAktrisTahun aktif2017–sekarang Maria Valcheva Bakalova[a] (/bəˈkɑːlɒvə/ BƏ-kah-LO-və;[1] lahir 4 Juni 1996) adalah seorang aktris asal Bulgaria. Dia terkenal setelah membintangi Borat Subs...

    Railway station in Mississauga, Ontario, Canada This article needs additional citations for verification. Please help improve this article by adding citations to reliable sources. Unsourced material may be challenged and removed.Find sources: Meadowvale GO Station – news · newspapers · books · scholar · JSTOR (February 2019) (Learn how and when to remove this template message) MeadowvaleGeneral informationLocation6845 Millcreek DriveMississauga, Ontari...

     

    Not to be confused with Empire (2006 TV series), an Al Jazeera English documentary series and other series and films. This article does not cite any sources. Please help improve this article by adding citations to reliable sources. Unsourced material may be challenged and removed.Find sources: Empire 2005 TV series – news · newspapers · books · scholar · JSTOR (May 2018) (Learn how and when to remove this template message) American TV series ...

     

    BRP Bagong Silang (PG-104) on station in Manila Bay during the APEC Summit in 2015. History Philippines NameBagong Silang NamesakeBagong Silang means New Born in English OperatorPhilippine Navy Ordered1978 BuilderCavite Naval Shipyard, Cavite City, Philippines CommissionedJune 1983 Recommissioned1994 Decommissioned1992 ReclassifiedApril 2016 to PB-104 Statusin active service General characteristics Class and typeKagitingan class TypeCoastal Patrol Interdiction Craft Displacement160 tons full ...

    Music festival in Ireland Macroom Mountain Dew FestivalMacroom Castle, site of most of the Mountain Dew festivalsGenreRockDatesTypically late June or JulyLocation(s)Macroom Castle, Macroom, County Cork, IrelandCoordinates51°54′19″N 8°57′44″W / 51.90517°N 8.96229°W / 51.90517; -8.96229Years active1976–1982AttendanceUp to 20,000 Macroom Mountain Dew Festival was a music festival in Ireland, which was held between 1976 and 1982. Taking place in the grounds o...

     

    American libertarian thinker (1887–1966) Frank ChodorovBornFishel ChodorowskyFebruary 15, 1887Lower West Side, Manhattan, New York City, United StatesDiedDecember 28, 1966(1966-12-28) (aged 79)United StatesAlma materColumbia University (BA)OccupationWriter This article is part of a series onLibertarianismin the United States Schools Agorism Anarcho-capitalism Austro Autarchism Bleeding-heart Christian Consequentialist Feminist Fusionism Geo Green Left-wing market anarchism Minarch...

     

      Mutillidae Dasymutilla sp.TaxonomíaReino: AnimaliaFilo: ArthropodaClase: InsectaOrden: HymenopteraSuborden: ApocritaSuperfamilia: PompiloideaFamilia: MutillidaeSubfamilias Mutillinae Myrmillinae Pseudophotopsidinae Rhopalomutillinae Sphaeropthalminae Ticoplinae [editar datos en Wikidata] Este artículo o sección tiene referencias, pero necesita más para complementar su verificabilidad.Este aviso fue puesto el 10 de febrero de 2023. Los mutílidos (Mutillidae) son una famil...

    American politician (born 1986) Sara InnamoratoExecutive-elect of Allegheny CountyAssuming officeJanuary 2, 2024SucceedingRich FitzgeraldMember of the Pennsylvania House of Representativesfrom the 21st districtIn officeJanuary 1, 2019 – July 19, 2023Preceded byDom CostaSucceeded byLindsay Powell Personal detailsBorn (1986-04-24) April 24, 1986 (age 37)Political partyDemocraticEducationUniversity of Pittsburgh (BS)WebsiteCampaign website Sara G. Innamorato is an Ame...

     

    Dimitrios ItsiosPhotograph of Dimitrios ItsiosNative nameΔημήτριος ΊτσιοςBorn1906Ano Poroia, Salonica Vilayet, Ottoman Empire (now Greece)DiedApril 1941Metaxas Line, Kingdom of GreeceAllegiance Kingdom of GreeceRank Master sergeantBattles/warsWorld War II Greco-Italian War German invasion of Greece Battle of the Metaxas Line † Spouse(s)Anna NanopoulouChildrenMariaAnastasios Dimitrios Itsios (Greek: Δημήτριος Ίτσιος; 5 April 1906 – 6 April 19...

     

    Strategi Solo vs Squad di Free Fire: Cara Menang Mudah!