Онук руської князівни Предслави Святополківни, правнук Великого князя Київського Святополка ІІ, прапраправнук Великого князя Київського Ярослава Мудрого.
У 1146 році зупинив брата попереднього короля Іштвана ІІ, який хотів заволодіти Угорщиною та спирався на німців. Розраховував на хрестові походи французів (1147 року через Угорщину пройшов 2 хрестовий похід). Спираючись на Францію та норманські держави, успішно воював проти візантійського імператора Мануїла. Перебував у тісних зв'язках з Руссю (Ізяславом Мстиславичем), Сербією, яку заохочував до війни з Візантією, Чехією (Владиславом ІІ), Австрією, пізніше — німецьким імператором Фрідріхом І Барбароссою. Запросив саксонців з Рейнської області, яких поселив у Трансільванії та Закарпатті. У місті Лампертсасі (Берегове) німці вирощували виноград та добували в горах золото.
Діти
У Геза II та його дружини української князівни Єфросинії Мстиславівні було 8 дітей:
Стефан III (1147 – 4 березня 1172), король Угорщини;
Бела III (1148 – 23 квітня 1196), король Угорщини;
.svg){kind=small}
.svg)
.svg)
