Ганс-Йоахім Ябс (нім. Hans-Joachim Jabs; 14 листопада 1917, Любек — 26 жовтня 2003, Люденшайд) — німецький льотчик-ас нічної винищувальної авіації, оберстлейтенант люфтваффе. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.
Біографія
В грудні 1936 року вступив в люфтваффе. Після завершення льотної підготовки в березні 1938 року зарахований в 1-ї групи 253-ї бомбардувальної ескадри. 1 листопада 1938 року переведений в 1-у групу 144-ї винищувальної ескадри, а потім — в 6-у ескадрилью 76-ї ескадри важких винищувачів. Учасник Французької кампанії. Першу перемогу здобув 12 травня 1940 року, збивши «Гок». 29 травня у бою над Дюнкерком здобув свої 5-ту та 6-ту перемоги. Загалом у боях над Францією здобув 7 перемог, збивши 5 французьких літаків та 2 британські «Спітфайри». З 14 серпня 1940 року виконував обов'язки командира своєї ескадрильї. 4 вересня в районі Гастінгса збив «Спітфайр» і «Гаррікейн». Загалом у ході битви за Британію (до 15 вересня 1940) збив 8 «Спітфайрів» та 4 «Гаррікейни». 1 листопада 1941 року переведений в 9-у ескадрилью 3-ї ескадри нічних винищувачів. Першу нічну перемогу здобув в ніч на 26 серпня 1942 року, збивши під час нальоту на Бремен «Стірлінг». З листопада 1942 року — командир 11-ї ескадрильї, з 1 серпня 1943 року — 4-ї групи 1-ї ескадри нічних винищувачів. 3 серпня 1943 року здобув свою 40-у перемогу, а 3 листопада збив «Галіфакс» та «Ланкастер». В січні 1944 року рахунок перемог Ябса досяг 45. З 1 березня 1944 року — командир 1-ї ескадри нічних винищувачів. Одночасно здійснював і денні вильоти проти винищувачів супротивника: в тому числі 19 квітня 1944 року збив 2 «Спітфайри» і, хоча сам був підбитий, зміг дотягнути до свого аеродрому. В ніч на 22 лютого 1945 року збив останні літаки (це були «Ланкастери»).
Всього за час бойових дій здійснив 710 бойових вильотів та збив 50 літаків супротивника, з них 28 вночі. На рахунку Ябса 29 бомбардувальників і 21 винищувач, в тому числі 12 «Спітфайрів» та 4 «Гаррікейни».
Після закінчення війни спочатку займався бізнесом, а потім працював радником муніципалітету в Райнфельді.
Звання
Нагороди
Література
- Залесский К. А. Железный крест. Самая известная военная награда Второй мировой войны. — М.: Яуза-пресс, 2007. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
- Залесский К. А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. — М.: Яуза-Пресс, 2005. ISBN 5699137688
- Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
- Fellgiebel W.P. Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
- Patzwall K., Scherzer V. Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
- Kwasny A., Kwasny G., Die Eichenlaubträger 1940-1945 (CD), Deutsches Wehrkundearchiv, Lage-Waddenhausen, 2001
- OBERMAIER, E., Die Ritterkreuzträger der Luftwaffe, Hoffmann, 1989
Примітки
- ↑ а б в TracesOfWar
