Гадюка перська (Pseudocerastes persicus) — отруйна змія з роду Несправжня рогата гадюка родини Гадюкові.
Опис
Загальна довжина сягає 80—90 см, врай рідко 100 см. Голова широка, спереду закруглена з чітким шийним перехопленням. Тулуб щільний, не дуже товстий. Над очима є по одному невеликому м'якому виросту. Ці вирости вкриті дрібною лускою й спрямовані вгору та трохи назад. Іноді самі «ріжки» не виражені, а тільки 1—2 лусочки над очима стоять вертикально. Ніздрі наділені внутрішнім клапаном, який захищає носову порожнину від попадання піску, коли змія заривається у ґрунт.
Забарвлення бурувато-сіре з поздовжніми рядками темних плям, які іноді утворюють поперечні смуги.
Спосіб життя
Полюбляє піщану місцину. При русі часто застосовує «бічний хід», розвиваючи швидкість до 37 см/сек. Нерідко риє пісок бічними рухами голови, розширюючи нори гризунів. Хоча вона і живе на піщаному ґрунті, але не вміє «потопати» у піску за допомогою бічних рухів тулуба. Активна вночі. Харчується гризунами, птахами та ящірками.
Це яйцекладна змія. Самиця відкладає 11—21 яєць. Через місяць з'являються молоді гадюки довжиною 15 см.
Розповсюдження
Мешкає від Пакистану до Туреччини, від Азербайджану до Ізраїлю та Йорданії. зустрічається у Саудівській Аравії, Омані та Об'єднаних Арабських Еміратах.
Джерела
- Nilson, G., Andren, C., & Flärdh, B. 1988. Die Vipern der Türkei. Salamandra 24 (4): 215-247.
- Словник-довідник із зоології. – К., 2002.
