Віллем (Вільгельм) I (нід. Willem I, нім. Wilhelm I., фр. Guillaume Ier; 1772, Гаага, Нідерланди — 12 грудня 1843, Берлін, Пруссія) — перший король Нідерландів (16 березня 1815 — 7 жовтня 1840), герцог Люксембурзький (16 березня — 9 липня 1815), з 9 червня 1815 по 7 жовтня 1840 перший великий герцог Люксембурзький; принц Оранський-Нассауський (як Вільгельм VI), герцог Лімбурзький.
Вигнання
Був старшим сином Вільгельма V, штатгальтера Нідерландів та його дружини Вільгельміни Прусської.
У 1793-1795 командував нідерландськими військами у війні з французами, що закінчилася у 1795 вступом військ Шарля Пішегрю в Амстердам і втечею Віллема разом з батьком з Нідерландів. Вільгельм V у 1802 відмовився на користь Віллема від призначеної йому імперським сеймом нагороди у Німеччині.
Після смерті батька в 1806 отримав у своє володіння нассауські спадкові землі (Нассау-Діц).
Наполеонівські війни
У війні 1806 служив у прусській армії, був захоплений у полон французами. Наполеон I оголосив його позбавленим земель.
У війну 1809 добровільно зголосився в армію ерцгерцога Карла та брав участь у битві при Ваграмі. Після поразки Наполеона у Битві народів при Лейпцизі (1813) він вирушив до Англії, звідки незабаром висадився у Схевенінгені, де його, як правителя усієї країни, привітав народ і тимчасовий уряд. Свої німецькі спадкові землі Віллем прийняв у свою власність ще раніше.
Утворення королівства Нідерланди. Відділення Бельгії
Віденський конгрес постановив об'єднати Бельгію із Нідерландами в одно королівство, яке отримало назву Сполученого Королівства Нідерландів, і 16 березня 1815 проголошений у Гаазі під ім'ям Віллема I королем Нідерландським і Великим князем Люксембурзьким. Також носив титул Король-Великий Князь. Свої спадкові землі у Німеччині та Нассау змушений був віддати Пруссії. Після цього Віллем жив позмінно у Брюсселі та Гаазі доти, доки Південні Нідерланди, сучасна Бельгія, не відділилися від Північних, сучасних Нідерландів, внаслідок Бельгійської революції 1830. Віллем вперто опирався визнанню незалежності Бельгії, але нарешті в 1839 змушений підкоритися Лондонській угоді 1839.
Відречення
Величезний державний борг, який виник через політику Віллема I, викликав непопулярність короля. Ще більше вона посилилася через його роман із католицькою графинею Ганрієттою д'Утремон. За таких обставин він вирішив 7 жовтня 1840 передати корону своєму старшому синові Віллему II. Прийнявши титул герцога Нассауського, він перебрався до Берліна, де одружився з графинею д'Утремон.
Помер 12 грудня 1843 у Берліні.
Особисте життя
Був одружений з Вільгельміною Прусською. Мав із нею шестеро дітей, з яких живими народились четверо:
Другою дружиною стала — Генріетта Адріана Луїза, графиня д'Утремон[en].
Цікаві факти
Віллем I єдиний монарх, на честь якого названий мінерал (Віллеміт)[9].
Примітки
Посилання
Генеалогічне древо (дерево предків і нащадків) |
---|
|
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво |
|
---|
| Генеалогія та некрополістика |
|
---|
| Література та бібліографія |
|
---|
| Тематичні сайти |
|
---|
| Словники та енциклопедії |
|
---|
| Довідкові видання |
|
---|
| Нормативний контроль |
|
---|
|