Париж, середина 1980-х років. Досвідченому поліцейському Рене Буарону (Філіпп Нуаре) дають в напарники новачка-провінціала Франсуа Лебюша Тьєррі Лермітт.
З першого дня Рене починає навчати новачка-ідеаліста хитрощам поліцейського шахрайства. Інспектор не бере хабарів, але в районі, який він патрулює, йому усі винні. Тому він може обідати безкоштовно в ресторані і, купуючи товар у вуличного торговця, отримувати решту з 1000 франків, заплативши 100. При цьому у Буарона порядок на вулицях і розумний баланс злочинів і покарань, високий відсоток розкриваності і певна пошана. Єдиною, але дуже сильною пристрастю Рене є кінні перегони, на яких він часто виграє за 10 хвилин місячну платню комісара поліції.
Франсуа не відразу розуміє і приймає стиль роботи Рене. Щоб до нього швидше дійшло, Рене удається до шантажу. Незабаром новачок перевершує учителя, і Рене доводиться стримувати його запал.
Втім, незважаючи на ці дрібні зловживання, Рене Буарон — професіонал своєї справи. Протягом досить довго часу інспектор стежить за наркоторговцем, проте для проведення майбутньої операції із захоплення запрошені «фахівці» з Маямі. Їх глузливе ставлення до немолодого, повного Рене і чепуристого Франсуа дуже б'є по самолюбству старого поліцейського і він вирішує не ділитися з американцями важливою інформацією, отриманою ними нещодавно, — в будівлі, де повинна проводитися угода між торговцями наркотиками, існує ще один вихід. Очевидно, що у разі небезпеки наркобарон скористається ним. Франсуа вирішує перехопити злочинців і забрати усі їхні гроші. Він пропонує Рене співучасть у розробленій ним «операції».
Буарон розуміє, що так він може одразу забезпечити себе на старість, але ризик дуже великий. У результаті їхній план спрацьовує, але не цілком. Залишки банди на чолі з наркобароном переслідують «Рено» інспектора, на якій намагаються сховатися Франсуа і Рене, злочинці відкривають вогонь. Зрозуміло, гонитва за поліцейською машиною негайно помічена і поліція кидає на допомогу декілька патрульних автомобілів. Це не в інтересах Франсуа і Рене — у них в машині вкрадені гроші, і учень пропонує метрові відсидіти рік-два у в'язниці, обіцяючи йому віддати його частину після виходу на свободу. Оскільки вибору у старого інспектора немає, він вимушений погодитися і Франсуа, переконавшись, що переслідувачі дещо відстали, вистрибує з машини на ходу разом з вкраденими грошима. Рене приводить злочинців до свого будинку, і, заманивши всередину, висаджує в повітря балон з газом. Суд упевнений, що разом із загиблими злочинцями згоріли і гроші. Інспекторові Буарону доведеться відсидіти у в'язниці два роки.
Час, проведений у в'язниці, пройшов для Рене не так вже й погано. Проте його не покидає думка про те, що Франсуа безслідно зник разом з грішми. Спустошений і постарілий, він виходить на свободу через два роки, і ледве встигнувши пройти кілька кроків, чує ззаду цокіт копит і Франсуа, який віддає йому скакуна, що належить віднині Рене, і повідомляє, що купив для нього маленьке кафе, як і мріяв Рене Буарон.
У Франції фільм вийшов у прокат 19 вересня 1984 року. В СРСР фільм було дубльовано московською кіностудією імені М. Горького та випущено у прокат у 1986 році.
Визнання
Нагороди та номінації фільму «Відчиніть, поліція!»[2]
В оригінальному фіналі фільму Рене сидить два роки у в'язниці без єдиної звісточки від Франсуа, що втік з грошима. Він виходить з в'язниці, його несподівано зустрічає Франсуа. Він дарує Рене скакового коня, про якого той мріяв і проводжає до ресторану, який тепер йому належить. У кінцівці, яку показували в кінотеатрах СРСР, цей сюжетний хід було обрізано — Рене виходить з воріт в'язниці раннього туманного ранку і фільм на тому закінчується. Інтернет-публіцист Алекс Екслер стверджує, що зміна декількох хвилин змінювала сенс фільму на протилежний.[3]