Воро (футболіст)

Воро
Воро
Особисті дані
Повне ім'я	Сальвадор Гонсалес Марко
Народження	9 жовтня 1963(1963-10-09) (61 рік)
	Валенсія, Іспанія
Зріст	182 см
Громадянство	Іспанія
Позиція	захисник
Юнацькі клуби
	«Валенсія»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1983–1984 «Валенсія Месталья»  ? (?) 1984–1985 →  «Тенерифе» 43 (2) 1985–1993 «Валенсія» 216 (8) 1993–1996 «Депортіво» 102 (1) 1996–1998 «КД Логроньєс» 45 (1)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 1993–1995 Іспанія 9 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 2002–2004 «Валенсія Месталья» 2008 «Валенсія» (в. о.) 2012 «Валенсія» (в. о.) 2015 «Валенсія» (в. о.) 2016–2017 «Валенсія» 2017– «Валенсія» (асистент)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Сальвадор Гонсалес Марко (ісп. Salvador González Marco), більш відомий як Воро (ісп. Voro, нар. 9 жовтня 1963, Валенсія, Іспанія) — іспанський футболіст, що грав на позиції захисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. Входить до тренерського штабу «Валенсії».

Як гравець виступав, зокрема, за «Валенсію» та «Депортіво», а також національну збірну Іспанії, у складі якої став учасником чемпіонату світу.

Як тренер розпочав роботу у штабі «Валенсії», в якій доріс від роботи з другою командою, до посади головної команди «кажанів»^[1] .

Клубна кар'єра

Вихованець футбольної школи клубу «Валенсія».

Розпочав грати у футбол в дублі «кажанів», клубі «Валенсія Месталья», після чого 1984 року для отримання ігрової практики на правах оренди перейшов в «Тенерифе» з Сегунди.

Влітку 1985 року повернувся до рідного клубу і 31 серпня 1985 року в матчі проти клубу «Реал Вальядолід» він дебютував у Ла Лізі. У 1989 році Воро допоміг команді зайняти третє місце в чемпіонаті, а через рік завоював срібні медалі. Всього відіграв за валенсійський клуб вісім сезонів своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Валенсії», був основним гравцем захисту команди.

Влітку 1993 року він перейшов в «Депортіво». 5 вересня в поєдинку проти «Сельти» Воро дебютував за новий клуб. У першому сезоні він став віце-чемпіоном Іспанії, упустивши перемогу в останньому турі. У 1994 році Воро з клубом завоював Кубок і Суперкубок Іспанії.

Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «КД Логроньєс», за який виступав протягом 1996—1998 років і в першому ж сезоні вилетів з ним у Сегунду.

Виступи за збірну

13 жовтня 1993 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Іспанії в товариському матчі проти збірної Ірландії^[2].

У наступному році Воро потрапив в заявку національної команди на чемпіонат світу 1994 року у США^[3]. На турнірі він зіграв в одному поєдинку проти збірної Болівії (3:1)^[4].

Всього протягом кар'єри у національній команді, яка тривала усього 3 роки, провів у формі головної команди країни 9 матчів.

Кар'єра тренера

Розпочав тренерську кар'єру невдовзі по завершенні кар'єри гравця, 2002 року, очоливши тренерський штаб клубу «Валенсія Месталья»^[5], де пропрацював з 2002 по 2004 рік.

В подальшому входив до тренерського штабу «Валенсії». 21 квітня 2008 року головний тренер «кажанів» Рональд Куман був звільнний з посади^[6] і на 5 останніх матчів сезону Воро став виконувачем головного тренера^[7]. В цих матчах «Валенсія» здобула чотири перемоги, проте п'яту гру розгромно програла «Барселоні» (6:0). По завершенні сезону новим головним тренером став Унаї Емері, а Воро повернувся до своєї колишньої посади^[8][9] .

У сезоні 2012/13 Воро знову змушений був стати виконувачем обов'язків головного тренера «Валенсії» після раптового звільнення Маурісіо Пеллегріно^[10]. Під керівництвом Воро «кажани» провели лише один матч — 5 грудня в 2012 році проти французького «Лілля» в останньому матчі групового етапу Ліги чемпіонів. Матч не мав турнірного значення оскільки на цей момент іспанський клуб вже забезпечив собі місце у плей-оф, а французи залишались на останньому місці, тим не менш Валенсія виграла 1:0. Наступна зустріч вже розпочалась з новим тренером команди, яким став Ернесто Вальверде^[11].

30 листопада 2015 року Воро втретє був призначений тимчасовим тренером «Валенсії» після відходу Нуну Ешпіріту Санту^[12][13]. Цього разу під керівництвом Воро клуб виграв матч на Кубок Іспанії проти нижчолігового «Баракальдо» (3:1), а також зіграв у нічию з «Барселоною» (1:1) на «Местальї»^[14] . Після цього головним тренером став Гарі Невілл^[15][16].

20 вересня 2016 року Воро прийняв тимчасовий пост головного тренера «Валенсії» вчетверте після відставки Пако Айєстарана^[17][18]. Цього разу він у перших двох матчах з однаковим рахунком 2:1 переміг «Алавес» та «Леганес», але в третьому на домашній арені поступився столичному «Атлетіко»^[19]. Незважаючи на це публіка на Местальї вітала роботу Воро на всіх етапах як тренера^[20], повертаючи його до основної роботи в структурі клубу. Наступна гра «Валенсії» вже розпочалась на чолі з італійським тренером Чезаре Пранделлі.

В передостанній день 2016 року, після відставки Чезаре Пранделлі^[21], Воро вп'яте був призначений виконувачем обов'язків головного тренера «Валенсії»^[22]. Під його керівництвом валенсійці розгромно поступились у кубку «Сельті» (1:4), а також зіграли внічию з «Осасуною» (3:3). Незважаючи на невдалі результати, 11 січня 2017 року Воро був затверджений на своїй посаді до кінця сезону^[23] і вперше став повноцінним головним тренером «Валенсії»^[24]. Під його керівництвом команда завершила сезон 2016/17 на посередньому для себе 12 місці чемпіонату, і влітку Воро повернувся до роботи асистента головного тренера «Валенсії», яким було призначено Марселіно Гарсію Тораля.

Досягнення

Як гравця

• Володар кубка Іспанії:

«Депортіво» : 1994—95

• Володар Суперкубка Іспанії:

«Депортіво» : 1995

Примітки

1. Voro, entrenador y hombre de club [Voro, manager and club man] (Spanish) . Las Provincias. 20 вересня 2016. Архів оригіналу за 4 січня 2017. Процитовано 4 січня 2017.
2. España acaba con un mito (Spain ends myth) [Архівовано 27 січня 2018 у Wayback Machine.]; Mundo Deportivo, 14 October 1993
3. World Cup '94; Bolivia scores, but will still go home [Архівовано 2 вересня 2017 у Wayback Machine.]; The New York Times, 28 June 1994
4. Болівія VS. Іспанія 1:3 (рос.). soccerway.com. 27 червня 1994. Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 19 березня 2017.
5. Voro: «El filial está al servicio del primer equipo». Архів оригіналу за 22 серпня 2016. Процитовано 19 березня 2017.
6. Voro determined to rescue Valencia [Архівовано 18 жовтня 2017 у Wayback Machine.]; UEFA.com, 22 April 2008
7. El Valencia destituye a Ronald Koeman y nombra entrenador a Voro. Архів оригіналу за 31 жовтня 2016. Процитовано 19 березня 2017.
8. Voro, elegido el mejor delegado de la Liga BBVA 2010/11 [Voro, chosen best delegate of 2010/11's BBVA League] (Spanish) . Valencia CF. 23 травня 2011. Архів оригіналу за 9 серпня 2016. Процитовано 15 червня 2016.
9. La leyenda de Voro en el Valencia [Voro's legend in Valencia] (Spanish) . Marca. 2 грудня 2015. Архів оригіналу за 12 червня 2016. Процитовано 15 червня 2016.
10. Pellegrino, destituido como entrenador del Valencia. Архів оригіналу за 31 грудня 2016. Процитовано 19 березня 2017.
11. Entre Voro y Valverde. Архів оригіналу за 13 січня 2017. Процитовано 19 березня 2017.
12. Valencia: Voro assisted by Phil Neville at La Liga side. BBC Sport. 30 листопада 2015. Архів оригіналу за 30 листопада 2015. Процитовано 30 листопада 2015.
13. El Valencia anuncia que Voro sustituirá a Nuno. Архів оригіналу за 13 червня 2016. Процитовано 19 березня 2017.
14. Santi Mina anima la Liga [Santi Mina livens League] (Spanish) . Marca. 5 грудня 2015. Архів оригіналу за 5 грудня 2015. Процитовано 5 грудня 2015.
15. Gary Neville takes charge of Valencia. Goal.com. 2 грудня 2015. Архів оригіналу за 5 грудня 2015. Процитовано 2 грудня 2015.
16. Gary Neville, nuevo entrenador del Valencia CF. Архів оригіналу за 13 січня 2017. Процитовано 19 березня 2017.
17. Valencia sack Pako Ayestaran after losing start. BBC Sport. 20 вересня 2016. Архів оригіналу за 24 вересня 2016. Процитовано 20 вересня 2016.
18. El Valencia destituye a Pako Ayestaran. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 19 березня 2017.
19. Voro seguirá en el banquillo ante el Atlético a la espera del nuevo relevo. Архів оригіналу за 31 жовтня 2016. Процитовано 19 березня 2017.
20. Voro, ovacionado y querido para siempre. Архів оригіналу за 31 жовтня 2016. Процитовано 19 березня 2017.
21. Voro takes Valencia helm again after Cesare Prandelli resigns. La Liga. 30 грудня 2016. Архів оригіналу за 4 січня 2017. Процитовано 4 січня 2017.
22. Voro vuelve a tomar el mando del Valencia. Архів оригіналу за 6 січня 2017. Процитовано 19 березня 2017.
23. Voro, ratificado hasta final de temporada. Архів оригіналу за 13 січня 2017. Процитовано 19 березня 2017.
24. Voro sigue hasta final de temporada [Voro remains until the end of the season] (ісп.). Superdeporte. 10 січня 2017. Архів оригіналу за 11 січня 2017. Процитовано 11 січня 2017.

Посилання

• Воро на сайті BDFutbol.com (англ.)
• Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
• Воро на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
• Воро (футболіст) на сайті ФІФА (англ.)

Портал «Біографії»   Портал «Футбол»