Волинський Леонід Наумович

Леонід Наумович Рабинович
ПсевдонімЛеонід Наумович Волинський
Народився1 січня 1913(1913-01-01)
Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія
Помер28 серпня 1969(1969-08-28) (56 років)
Москва, СРСР
ПохованняВведенське кладовище
Громадянство Російська імперіяСРСР СРСР
Діяльністьписьменник, новеліст
Alma materКиївський художній інститут
Мова творівросійська
Роки активностіз 1940
Жанроповідання
ЧленствоСП СРСР
Учасникнімецько-радянська війна
Нагороди
медаль «За бойові заслуги» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

CMNS: Волинський Леонід Наумович у Вікісховищі

Леоні́д Нау́мович Воли́нський (справжнє прізвище Рабинович; нар. 1 січня 1913, Одеса — пом. 28 серпня 1969, Москва) — український радянський художник театру, графік, письменник; член Спілки письменників СРСР.

Життєпис

Народився 19 грудня 1912 [1 січня 1913](19130101) року в Одесі. У 19301934 роках навчався в Київському художньому інституті, після закінчення якого працював театральним художником — спочатку в філії Київського театру Червоної армії, згодом перейшов на роботу до Київського театру опери та балету.

Брав участь у Другій світовій війні. Потрапив у полон, втік, дійшов до Німеччини і в квітні 1945 року в званні лейтенанта опинився у Дрездені. З групою з 5 солдатів розшукав місце зберігання картин Дрезденської галереї і організував їх евакуацію. Після війни повернувся до Києва.

З 1968 року у Москві. Помер в Москві 28 серпня 1969 року. Похований на Введенському кладовищі (ділянка № 7).

Творчість

Серед кращик оформлень до вистав:

Оформив:

Під псевдонімом Леонід Волинський опублікував ряд книг для юнацтва:

  • «Сім днів» (1958) (автобіографічна повість про те, як він, лейтенант Радянської армії, рятував шедеври Дрезденської галереї в 1945 році);
  • «Дім на осонні» (про життя і творчість Ван Гога);
  • «Обличчя часу» (1962);
  • «Зелене дерево життя» (1964);
  • «Сторінки кам'яного літопису» (1967).

Джерела

Література

Strategi Solo vs Squad di Free Fire: Cara Menang Mudah!