Народилася у Баку. У 1990 році поступила до магістратури Київського відділенняМосковського фізико-технічного інституту на спеціальність «біофізика». Потім закінчила аспірантуру Інституту фізіології імені О. О. Богомольця НАН України. У 1995 році захистила дисертацію на ступінь кандидата біологічних наук на тему «Механізми генерації кальцієвих сигналів у гранулярних нейронах мозочка мишей та їх зміни у постнатальному онтогенезі».[2]
У 1997-99 роках працювала у лабораторії професора Рандич (Mirjana Jović-Randić) в університеті штату Айова (США). У період з 1997 по 2003 роки працювала над науковими проєктами разом з біофізиком Бертілом Гіллє[en] у США.[2]
У 2004 році захистила докторську дисертацію на тему «Кальцієва сигналізація у спінальних нейронах соматосенсорної системи при наявності ноцицептивних синдромів».
У 2010—2016 роках — заступник директора Інституту фізіології імені О. О. Богомольця НАН України.
З 2008 — заступник завідувача кафедри молекулярної фізіології і біофізики Фізико-технічного навчально-наукового центру НАН України (колишнє Київське відділення МФТІ), а з 2018 — Київського академічного університету.[3]
З 2011 року член експертної ради з питань проведення експертизи дисертаційних робіт МОН України з біологічних наук.[6]
2012 та 2014 року вигравала гранти Президента України для докторів наук.[7][8]
У 2019-му виграла проєкт програми HORIZON 2020 NEUROTWIN "Запровадження загальноєвропейського досвіду для відновлення Центру нейронаук світового рівня у Києві". Її проєкт має на меті відновлення репутації Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України як провідного міжнародного центру передових технологій в галузі клітинної та молекулярної нейрофізіології. Проєкт спрямований на підвищення якості наукових досліджень та інноваційного потенціалу в області нейронаук в Україні, а також на зміцнення наукового співробітництва між партнерами проєкту. (Серед партнерів університети й інституції Швеції, Португалії, Німеччини, Австрії і Великої Британії)[9]
Наукова діяльність
Нана Войтенко вивчає периферичні та центральні механізми виникнення й поширення болю. Вивчає роль низькопорогових кальцієвих каналів і AMPA-глутаматних рецепторів у передачі больового сигналу в спинному мозку. Також є спеціалістом з внутрішньоклітинної кальцієвої сигналізації.[10] Вивчає внутрішньо-клітинні механізми гомеостазу кальцію, що відповідають за порушення передачі ноцицептивного сигналу; нейропатичні ускладнення при цукровому діабеті.
В лабораторії Войтенко досліджують патологічні зміни нервової системи за умов експериментального цукрового діабету, особливу увагу звертаючи на молекулярні та клітинні механізми пошкодження нервових клітин. З 1999 року ці дослідження підтримувалися грантами американського фонду CRDF.[11]
Індекс Гірша Войтенко за базою даних Scopus станом на листопад 2021 року дорівнює 21 (63 публікації були процитовані понад 750 разів у 1994—2021 роках).[12]
ТОП-10 успішних українських науковиць (2020), за версією Інституту розвитку громадянського суспільства імені Голди Меїр[16]
Зайняла 55-ту позицію серед 100 найвпливовіших жінок України 2021 року за версією журналу «Фокус»[17]
Одна з 12 видатних українських жінок-вчених, героїнь освітнього арт-проєкту «STEM is FEM» («Наука – це вона») за підтримки міжнародних організацій ООН "Жінки в Україні" та Дитячого фонду ООН в Україні (ЮНІСЕФ)[18]
Наукові праці
Авторка та співаврка понад 100 наукових публікацій.
Voitenko, N.V.; Kruglikov, I.A.; Kostyuk, E.P.; Kostyuk, P.G. (1999). Effect of streptozotocin-induced diabetes on the activity of calcium channels in rat dorsal horn neurons. Neuroscience. 95 (2): 519—524. doi:10.1016/S0306-4522(99)00453-4. ISSN0306-4522.
Voitenko, N; Gerber, G; Youn, D; Randic, M (2004). Peripheral inflammation-induced increase of AMPA-mediated currents and Ca2+ transients in the presence of cyclothiazide in the rat substantia gelatinosa neurons. Cell Calcium. 35 (5): 461—469. doi:10.1016/j.ceca.2003.11.002. ISSN0143-4160.
Park, J.-S.; Voitenko, N.; Petralia, R. S.; Guan, X.; Xu, J.-T.; Steinberg, J. P.; Takamiya, K.; Sotnik, A.; Kopach, O.; Huganir, R. L.; Tao, Y.-X. (2009). Persistent Inflammation Induces GluR2 Internalization via NMDA Receptor-Triggered PKC Activation in Dorsal Horn Neurons. Journal of Neuroscience. 29 (10): 3206—3219. doi:10.1523/JNEUROSCI.4514-08.2009. ISSN0270-6474.
Kopach, Olga; Kao, Sheng-Chin; Petralia, Ronald S.; Belan, Pavel; Tao, Yuan-Xiang; Voitenko, Nana (2011). Inflammation alters trafficking of extrasynaptic AMPA receptors in tonically firing lamina II neurons of the rat spinal dorsal horn. Pain. 152 (4): 912—923. doi:10.1016/j.pain.2011.01.016. ISSN0304-3959.