Воздвиженське укріплення — розташовувалося на лівому фланзі Кавказької укріпленої лінії та входило до складу так званої передової Чеченської лінії. Закладено російськими військами в 1844 році[1]. Основним його призначенням було блокування Аргунської ущелини.
Воздвиженське укріплення розташовувалося на лівому березі річки Аргун і було засноване командувачем 5-го піхотного корпусу генералом від інфантерії О. Лідерсом[2]. Воно знаходилося за 7 км від Аргунської ущелини і за 26 км на південь від Грозного[3]. Укріплення було побудовано загоном генерал-лейтенанта В. Гурка; при цьому знайдено великий кам'яний хрест, схожий формою на древній грузинський, через що воно отримало назву Воздвиженське[4][5]. Воно стало першим у так званій передовій Чеченській лінії. Раніше на цьому місці знаходилося село Чахкері, зруйноване генералом А. Єрмоловим у 1826 році[6].
Складові: оборонна казарма на 1 батальйон і «зимовий табір» на 6 батальйонів, обнесений з боку рівнини чотирма земляними бастіонними фронтами «надійного профілю», а з боку річки кремальєр, фронтом. На озброєнні укріплення знаходилося 34 гармати фортечної та польової артилерії[7]. Фортеця являла собою квадрат обнесений кам'яною стіною, всередині розташовувалися казарми. Одночасно зі зведенням фортеці було збудовано чотири вежі. Вежі цегляні круглі, верхній поверх їх мав більший діаметр ніж нижній. З середини 1847 року в Воздвиженському укріпленні розташовувався головний штаб Куринського полку[8]. Воздвиженське часто служило вихідним пунктом та базою для експедицій усередину Чечні. У другій половині XIX століття укріплення втратило своє військово-стратегічне призначення і було ліквідоване[9]. Пізніше на місці фортеці виникло село Воздвиженська слобода[10].
Одна з вулиць Грозного в селищі Мічуріна названа Воздвиженською на згадку про фортецю та слободу[19].