Цю територію вважають[хто?] однією з найбільш екологічно чистих в Україні.
У селі розташована лінійна пасажирська залізнична станція Львівської залізниці «Вовчий», відкрита у 1886 році, на якій зупиняються лише приміські електропоїзди.
На околиці села розташований водоспад Вовчий (3 м), штучного походження (на основі водозабору колишнього рибгоспу).
Географія
Село Вовчий лежить за 6,4 км на північний схід від Сваляви, фізична відстань до Києва — 556,5 км[4].
На північний схід від села розташований лісовий заказник — Росішний. Площа 461 га, створений у 1974 році.
Заказник розташований у південно-західній частині гірського масиву Полонина Боржава, на західних схилах гори Стій. Охороняється ділянка корінних фітоценозів пралісового характеру. Тут простежуються смуги лісів двох типів — букових та буково-ялицевих. Основну площу займають бучини, що утворюють верхню межу лісу, знижену до 1080–1200 м через випас худоби на полонині. На кам'янистих схилах сформовані яворові субучини, а у середній частині схилів на багатіших ґрунтах — буково-ялицеві праліси.
У заказнику зростають рідкісні види рослин, занесені до Червоної книги України — підсніжник білосніжний, лілія лісова, шафран Гейфеля, зозулині сльози яйцеподібні, любка дволиста.
Тваринний світ характерний для лісової зони Карпат: олень благородний, сарна європейська, ведмідь бурий, свиня дика, лисиця руда, куниця лісова і куниця кам'яна, горностай, багато видів птахів.
Форельне господарство «ЖДИМИР»
комплекс з 18 ставків, у яких розводять ставкову форель. Відвідувачам пропонується рибалка з гарантованим уловом, оренда риболовних снастей, альтанки над озером
табір відпочинку «Ждимир».
Населення
Станом на 1989 рік у селі проживали 65 осіб, серед них — 33 чоловіки і 32 жінки[5].
Голова сільської ради — Мадяр Василь Васильович, 1963 року народження, вперше обраний у 2006 році. Інтереси громади представляють 25 депутатів сільської ради[8][9][10]:
