Василікі Калогера

Василікі Калогера
грец. Βίκυ Καλογερά
Народилася	1975 Серрес
Країна	Греція  США
Діяльність	астрофізикиня, фізикиня, астрономка
Alma mater	Університет Аристотеля Університет Іллінойсу в Урбана-Шампейн (1997)
Галузь	астрофізика
Заклад	Північно-Західний університет[1][2]
Науковий керівник	Ronald F. Webbink^d[3]
Аспіранти, докторанти	Chunglee Kim^d[3] Vivien Raymond^d[3]
Членство	Національна академія наук США Американська академія мистецтв і наук
Нагороди	премія Енні Кеннон з астрономії (2002) Hans A. Bethe Prize^d (2016) Maria Goeppert-Mayer Award^d (2008) член Американської асоціації сприяння розвитку науки^d (2019) Грант Ґуґґенгайма (2021) Packard Fellowship for Science and Engineering^d (2002) премія Денні Гайнемана з астрофізики (2018)
Особ. сторінка	physics.northwestern.edu/people/faculty/core-faculty/vicky-kalogera.html
Василікі Калогера у Вікісховищі

Василікі «Вікі» Калогера (грец. Βασιλική «Βίκυ» Καλογερά, англ. Vassiliki «Vicky» Kalogera; нар. 1971, Серрес, Центральна Македонія, Греція) — грецький і американський вчений-астрофізик, один з провідних у світі фахівців у галузі вивчення астрофізичних компактних об'єктів (білі карлики, нейтронні зорі, чорні діри)^[4][5]. Відіграла ключову роль у відкритті гравітаційних хвиль, передбачених Альбертом Ейнштейном^[6][7][8].

Професор і заступник завідувача кафедри фізики і астрономії Коледжу мистецтв і наук імені Вайнберг Північно-Західного університету (NU)^[9], співзасновник і директор Центру міждисциплінарних досліджень в астрофізиці (CIERA) при NU^[10], а також провідний член міжнародного наукового співтовариства LIGO, що займається пошуком гравітаційних хвиль, і член ради директорів Великого синоптичного оглядового телескопа.

В 2008 році журнал «Astronomy» помістив ім'я Калогери в список «Топ-10 висхідних зірок у галузі астрономії»^[11][12].

Біографія

Народилася в 1971 році в Серрес (Центральна Македонія, Греція)^[4].

В 1992 році закінчила Університет імені Арістотеля в Салоніках зі ступенем бакалавра наук у галузі фізики.

Після закінчення докторантури була постдокторанткою в Гарвард-Смітсонівському центрі астрофізики^[13].

З 2001 року працює на кафедрі фізики і астрономії Коледжу мистецтв і наук імені Вайнбергів Північно-Західного університету (NU), послідовно займаючи посади асистент-професора (2001—2005), асоційованого професора (2005-2009), професора (з 2009 року) ^[4] і заступника завідувача кафедри (з 2015 року), а також директора Центру міждисциплінарних досліджень в астрофізиці (C IERA) при NU (з 2012 року, в 2009-2012 — співдиректор)^[14].

Дослідження Калогери фінансуються Національним науковим фондом, Національним управлінням з аеронавтики і дослідженню космічного простору (NASA), а також Північно-Західним університетом^[15].

Наукові досягнення

Калогера — старший співробітник міжнародної команди, яка отримала перші прямі свідоцтва існування гравітаційних хвиль^[4].

Нагороди та визнання

• Член Американського астрономічного товариства
• Член Американського фізичного товариства^[16]
• 2002: Премія імені Енні Джамп Кеннон в галузі астрономії^[17]
• 2002: Стипендія Девіда і Люсіль Паккардів^[en]у галузі науки та Інжинірингу^[18]
• 2004: Стипендія Коттрелла у галузі астрономії^[19]
• Премія «CAREER^[en]» у галузі астрономії від Національного наукового фонду^[20]
• 2008: Премія Марії Гепперт-Майер^[en][21]
• 2012: Стипендія Саймонса^[en] у галузі теоретичної фізики^[22]
• 2016: Премія Ганса Бете^[en][23]
• 2017: Премія Мартіна Е. і Гертруди Дж. Вальдерыв за передові наукові дослідження^[4]
• 2018: член Національної академії наук США^[24].
• 2018: Премія Денні Гайнемана з астрофізики Американського інституту фізики^[25][26]

Доробок

• D. W. Kim, G. Fabbiano, V. Kalogera, et al., Probing the Low-Luminosity X-Ray Luminosity Function in Normal Elliptical Galaxies, Astrophysical Journal 652, 1090 (2006).
• Eccentricities of Double Neutron Star Binaries, Astrophysical Journal 652, 540 (2006).
• M. Freitag, P. Amaro-Seoane, and V. Kalogera, Stellar Remnants in Galactic Nuclei: Mass Segregation, Astrophysical Journal 649, 91 (2006)
• J. Sepinsky, V. Kalogera, and K. Belczynski, Are Supernova Kicks Responsible for X-ray Binary Ejection from Young Clusters?, Astrophysical Journal 621, L37 (2005).
• B. Willems, V. Kalogera, and M. Henninger, Pulsar Kicks and Spin Tilts in the Close Double Neutron Stars PSR J0737-3039, PSR B1534+12, and PSR B1913+16, Astrophysical Journal 616, 414 (2004).
• V. Kalogera, et al., The Cosmic Coalescence Rate for Double Neutron Star Binaries, Astrophys. J. Lett. 601, Issue 2, L179 (2004).
• V. Kalogera, M. Henninger, N. Ivanova, and A. R. King, An Observational Diagnostic for Ultraluminous X-Ray Sources, Astrophys. J. Lett. 603, Issue 1, L41 (2004).^[5][27]

Посилання

• Gravitational Waves Exist: The Inside Story of How Scientists Finally Found Them [Архівовано 11 лютого 2016 у Archive.is]
• Gravitational Waves Detected, Confirming Einstein’s Theory [Архівовано 11 лютого 2016 у Wayback Machine.]
• Model explains evolution of unusual binary system [Архівовано 30 листопада 2018 у Wayback Machine.]
• Pulsars could help unravel space-time [Архівовано 30 листопада 2018 у Wayback Machine.]
• Group News [Архівовано 21 квітня 2017 у Wayback Machine.]

Примітки

1. http://orcid.org/0000-0001-9236-5469
2. https://physics.northwestern.edu/people/faculty/core-faculty/vicky-kalogera.html
3. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
   d:Track:Q829984
4. Great distinction for Greek astrophysicist. Ellines.com. Архів оригіналу за 24 червня 2018. Процитовано 29 листопада 2018.
5. Vassiliki Kalogera. Коледж мистецтв і наук імені Вайнберг. Архів оригіналу за 29 квітня 2018. Процитовано 29 листопада 2018.
6. Fellman, Megan (1 травня 2017). Vicky Kalogera receives Walder Research Award. Північно-Західний університет. Архів оригіналу за 29 квітня 2018. Процитовано 29 листопада 2018.
7. Scialog:TDA 2016. Research Corporation for Science Advancement. 20 жовтня 2016. Архів оригіналу за 24 червня 2018. Процитовано 29 листопада 2018.
8. The Greek scientists in the team that made first direct detection of gravitational waves. Ellines.com. Архів оригіналу за 24 червня 2018. Процитовано 29 листопада 2018.
9. Faculty. Кафедра фізики і астрономії Коледжу мистецтв і наук імені Вайнбергів Північно-Західного університету. Архів оригіналу за 29 листопада 2018. Процитовано 29 листопада 2018.
10. Associate Members. CIERA. Архів оригіналу за 6 вересня 2018. Процитовано 29 листопада 2018.
11. Fellman, Megan (24 серпня 2009). Kalogera Named Haven Professor in Physics and Astronomy. Північно-Західний університет. Архів оригіналу за 29 листопада 2018. Процитовано 29 листопада 2018.
12. Fellman, Megan (24 серпня 2009). Kalogera Named Haven Professor in Physics and Astronomy. Північно-Західний університет. Архів оригіналу за 29 листопада 2018. Процитовано 29 листопада 2018.
13. 2008 Maria Goeppert Mayer Award Recipient. Американське фізичне товариство. Архів оригіналу за 29 листопада 2018. Процитовано 29 листопада 2018.
14. Vicky Kalogera. LinkedIn.
15. Fellman, Megan (8 листопада 2007). Kalogera Receives Maria Goeppert-Mayer Award. Північно-Західний університет. Архів оригіналу за 29 листопада 2018. Процитовано 29 листопада 2018.
16. Greek astrophysicist awarded with the Hans Bethe Prize. Ellines.com. Архів оригіналу за 29 червня 2018. Процитовано 29 листопада 2018.
17. Annie Jump Cannon Award in Astronomy. Американське астрономічне товариство. Архів оригіналу за 12 квітня 2020. Процитовано 29 листопада 2018.
18. Vassiliki Kalogera. Фонд Девіда і Люсіль Паккардів. Архів оригіналу за 15 травня 2017. Процитовано 29 листопада 2018.
19. Awards Database. Research Corporation for Science Advancement. Архів оригіналу за 29 листопада 2018. Процитовано 29 листопада 2018.
20. Архівована копія. Архів оригіналу за 29 листопада 2018. Процитовано 29 листопада 2018.
21. https://www.northwestern.edu/newscenter/stories/2007/11/kalogera.htm^{[недоступне посилання з червня 2019]}
22. 2012 Simons Fellows Awardees: Theoretical Physics. Фонд Саймонса. Архів оригіналу за 6 січня 2015.
23. Fellman, Megan (21 жовтня 2015). Vicky Kalogera Honored For Astrophysics Work. Північно-Західний університет. Архів оригіналу за 10 липня 2019. Процитовано 29 листопада 2018.
24. National Academy of Sciences Members and Foreign Associates Elected. NAS. 1 травня 2018. Архів оригіналу за 16 червня 2019. Процитовано 29 листопада 2018.
25. Dannie Heineman Prize for Astrophysics. aas.org. Архів оригіналу за 22 листопада 2021. Процитовано 29 листопада 2018.
26. Yates, Jon (10 січня 2018). Vicky Kalogera wins 2018 Dannie Heineman Prize for Astrophysics. Northwestern. Архів оригіналу за 30 листопада 2018. Процитовано 29 листопада 2018.
27. Vicky Kalogera. Північно-Західний університет. Архів оригіналу за 30 листопада 2018. Процитовано 29 листопада 2018.