Ван Ї (політик)

Ван Ї (політик)
кит. 王毅
Ван Ї (політик)
Міністр закордонних справ КНР
Нині на посаді
На посаді з	25 липня 2023
Попередник	Цінь Ґан
16 березня 2013 — 30 грудня 2022
Попередник	Ян Цзєчи
Наступник	Цінь Ґан
Голова комісії з закордонних справ ЦК КПК
Нині на посаді
На посаді з	1 січня 2023
Попередник	Ян Цзєчи
Народився	19 жовтня 1953(1953-10-19) (71 рік) Пекін, КНР
Відомий як	політик, дипломат
Країна	КНР
Alma mater	Beijing International Studies University^d, Джорджтаунський університет і Китайський університет закордонних справ
Політична партія	КПК
У шлюбі з	Цянь Цзядун
Релігія	атеїзм
Нагороди
Підпис
gov.cn/guowuyuan/wangyi/index.htm
Медіафайли у Вікісховищі

У цьому китайському імені прізвище (Ван) стоїть перед особовим ім'ям.

Ван Ї (кит. 王毅, пін. Wáng Yì; нар. 19 жовтня 1953, Пекін, КНР) — китайський дипломат, міністр закордонних справ КНР з березня 2013 до грудня 2022 року та з липня 2023 року. З 1 січня 2023 року також обіймає посаду голови комісії з закордонних справ ЦК КПК, що в ієрархії вище голови МЗС Китаю.

Біографія

Народився 19 жовтня 1953 в Пекіні. Після закінчення школи, вісім років працював у Хейлунцзянському виробничо-будівельному корпусі.

У 1982 закінчив Факультет мов країн Азії та Африки Другого пекінського інституту іноземних мов, спеціалізувався на японській мові, бакалавр економіки.

З 1982 працює в Міністерстві закордонних справ КНР — референт, аташе, заступник начальника і начальник відділу Департаменту країн Азії МЗС^[1].

З 1989 по 1994 — радник і радник-посланник посольства КНР в Японії, в 1994—1995 — заступник директора Департаменту країн Азії МЗС, в 1995—1998 — директор Департаменту країн Азії МЗС. З серпня 1997 по лютий 1998 — запрошений вчений Інституту з вивчення дипломатії Джорджтаунського університету.

З вересня 1999 проходив підвищення кваліфікації в Китайського університету закордонних справ.

У 1998—2001 — помічник міністра закордонних справ і за сумісництвом — директор Департаменту політичного аналізу МЗС, у 2001 призначений заступником міністра закордонних справ, ставши наймолодшим заступником міністра закордонних справ в історії КНР. З вересня 2004 по вересень 2007 — посол КНР в Японії, у 2007—2008 роках — перший заступник міністра закордонних справ. У червні 2008 призначений керівником Канцелярії по роботі з Тайванем ЦК КПК і Управлінні у справах Тайваню при Держраді Китаю та обіймав цю посаду до 2013 року.

З 16 березня 2013 до 30 грудня 2022 — міністр закордонних справ КНР.

У жовтні 2022 отримав посаду в Політбюро Комуністичної партії Китаю, очікується, що він відіграватиме більшу роль у зовнішній політиці Китаю^[2].

Міжнародна діяльність

19 лютого 2022 року, під час свого виступу на Мюнхенській безпековій конференції, міністр закордонних справ Китаю Ван Ї висловив підтримку Україні. Він заявив про необхідність захисту її незалежності та територіальної цілісності. Також Ван Ї наголосив, що Україна має бути мостом, який сполучає Захід і Схід, а не лінією боротьби між великими державами^[3].

Примітки

1. Міністр МЗС. Архів оригіналу за 15 березня 2014. Процитовано 6 березня 2014.
2. China promotes its U.S. envoy Qin Gang to foreign minister. Reuters (англійською) . 30 грудня 2022. Процитовано 1 січня 2023.
3. На Мюнхенській конференції міністр закордонних справ Китаю підтримав Україну. 19.02.2022. Архів оригіналу за 19 лютого 2022. Процитовано 19 лютого 2022.

Посилання

• Біографія на офіційному сайті МЗС КНР [Архівовано 15 березня 2014 у Wayback Machine.]
• Китай вітає [Архівовано 21 січня 2022 у Wayback Machine.]
• Міністр закордонних справ України Леонід Кожара зустрівся з Міністром закордонних справ КНР Ван Ї [Архівовано 6 березня 2014 у Wayback Machine.]
• Ван Ї провів телефонну розмову з главою МЗС Польщі [Архівовано 6 березня 2014 у Wayback Machine.]