В'юнище (колонія)

колонія В'юнище
Країна  УРСР
Область Житомирська область
Район/міськрада Новоград-Волинська міська рада
Громада Боголюбівська сільська рада
Основні дані
Населення 157 (1923)
Зняте з обліку до 1 жовтня 1941 року
Географічні дані
Географічні координати 50°40′30″ пн. ш. 27°32′57″ сх. д.H G O
Карта
В'юнище. Карта розташування: Україна
В'юнище
В'юнище
В'юнище. Карта розташування: Житомирська область
В'юнище
В'юнище
Мапа
Мапа

В'юнище (рос. Вьюнище, Юнище, пол. Wiuniszcze) — колишня колонія у Боголюбівській сільській раді Новоград-Волинської міської ради Житомирської області Української РСР.

Населення

Наприкінці 19 століття у поселенні налічувалося 228 жителів, дворів — 34[1][2], у 1906 році — 201 мешканець, дворів — 36[3], у 1923 році — 157 жителів, дворів — 31[4].

Історія

Колишнє лютеранське поселення, лежало північно-західніше Новограда-Волинського. Належало до лютеранської парафії у Новограді-Волинському[5].

Наприкінці 19 століття — колонія Романовецької волості Новоград-Волинського повіту, за 14 верст від повітового міста[1][2].

У 1906 році — колонія Піщівської волості (2-го стану) Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань до повітового центру, м. Новоград-Волинський, становила 19 верст, від волосного центру, с. Піщів — 17 верст. Найближче поштово-телеграфне відділення розміщувалося у Дідовичах[3].

У 1923 році включена до складу новоствореної Боголюбівської сільської ради, яка 7 березня 1923 року увійшла до складу новоутвореного Пищівського (згодом — Ярунський) району Житомирської округи[6]. Розміщувалася за 26 верст від районного центру с. Пищів та за 1,5 версти — від центру сільської ради, кол. Боголюбівка[4]. 28 вересня 1925 року, в складі сільської ради, передана до Новоград-Волинського району Волинської округи, 1 червня 1935 року — до складу приміської смуги Новоград-Волинської міської ради Київської області.

Знята з обліку населених пунктів до 1 жовтня 1941 року[6].

Примітки

  1. а б Wiuniszcze 1.) W., koł.… // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 693. (пол.)
  2. а б Цинкаловський О. Вунище // Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1984. — Т. 1 : А — К. — С. 266.
  3. а б Вьюнище // Списокъ населенныхъ мѣстъ Волынской губерніи (PDF) (рос. дореф.) (вид. Изданіе Волынскаго Губернскаго Статистическаго Комитета). Житомир: Волынская губернская типографія. 1906. с. 137. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 1 вересня 2024.
  4. а б Материалы по административно-территориальному делению Волынской губернии 1923 года (PDF) (рос.) (вид. Издание Волынского Губернского Отдела Управления). Житомир: Волынская губернская административно-территориальная комиссия. 1923. с. 188. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 1 вересня 2024.
  5. Дизендорф В. Вьюнище // Немцы России. Населенные пункты и места поселения (PDF). Wolgadeutsche (рос.). Москва:«ЭРН», 2006. с. 102. Архів оригіналу (PDF) за 23 січня 2022. Процитовано 1 вересня 2024.
  6. а б Кондратюк Р., Самолюк Д., Табачник Б. (2007). Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини: 1795—2006: Довідник (PDF) (вид. Житомирська обласна державна адміністрація; Державний архів Житомирської області). Житомир: Вид-во «Волинь». с. 238. ISBN 966-690-090-4. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2021. Процитовано 1 вересня 2024.

Посилання


Strategi Solo vs Squad di Free Fire: Cara Menang Mudah!