Боровик Євген Станіславович

Боровик Євген Станіславович
Народився	11 (24) квітня 1915  Петроград, Російська імперія
Помер	7 лютого 1966(1966-02-07) (50 років)  Харків, Українська РСР, СРСР
Поховання	Міське кладовище № 2
Країна	Російська імперія  СРСР
Діяльність	фізик, викладач університету
Галузь	фізика
Alma mater	Ленінградський індустріальний інститут (1937)
Науковий ступінь	доктор фізико-математичних наук (1955)
Вчене звання	професор^[d]
Науковий керівник	Лазарєв Борис Георгійович
Заклад	ХНУ ім. В. Н. Каразіна і ННЦ ХФТІ
Членство	АН УРСР

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Боровик.

Євге́н Станісла́вович Боровик (24 квітня 1915, Петроград — 7 лютого 1966, Харків) — український фізик, доктор фізико-математичних наук, професор, член-кореспондент АН УРСР.

Біографія

Народився в Петрограді, де 1937 закінчив Ленінградський політехнічний інститут. З 1945 — старший науковий співробітник Фізико-технічного інституту АН УРСР (Харків) і одночасно професор Харківського державного університету. 1961 — член-кореспондент АН УРСР^[1][2]. Учень професора Бориса Лазарєва.

Раптово помер у 50-річному віці 7 лютого 1966 року. Похований на харківському міському кладовищі № 2.

Родина

• Батько — фізик, доктор фізико-математичних наук Станіслав Боровик (1882—1958).
• Мати — фізик, хімік, біохімік, кандидат хімічних наук Тетяна Боровик-Романова (1896—1981).
• Єдинокровний брат — фізик, доктор фізико-математичних наук Віктор-Андрій Боровик-Романов (1920—1997)
• Син — фізик, доктор фізико-математичних наук Андрій Боровик (1941—2009).
• Пасинок — фізик, доктор фізико-математичних наук Віктор Єременко (1932—2017)^[3].

Наукова діяльність

Досліджував теплопровідність зріджених газів у широкому інтервалі температур і тисків, поведінку електронів у металах під впливом потужних електричних і магнітних полів.

Джерела

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• Боровик [Архівовано 27 серпня 2016 у Wayback Machine.]
• В. В. Еременко, В. С. Боровиков. Евгений Станиславович Боровик. К девяностолетию со дня рождения. Физика низких температур. Том 31, Випуск 3-4, 2005 с. 247—248
• ЕВГЕНИЙ СТАНИСЛАВОВИЧ БОРОВИК [Архівовано 4 січня 2022 у Wayback Machine.] Глава I. Ответственный редактор С. Л. ГНАТЧЕНКО (2010). 50-лет ФТИНТ. Киев: НПП Издательство «Наукова думка».
• В. Б. Юферов. Евгений Станиславович Боровик. Вторая криогенная лаборатория УФТИ [Архівовано 4 січня 2022 у Wayback Machine.] / Вопросы атомной науки и техники, 2004, № 6

Примітки

1. Б. Г. Лазарев (2004). Боровик Євген Станіславович. Енциклопедія Сучасної України. Архів оригіналу за 14 серпня 2020.
2. Боровик Євген Станіславович (24.04.1915 - 7.02.1966). Національна академія наук України. Архів оригіналу за 13 червня 2021.
3. БОРОВИК Евгений Станиславович. Объединение учителей Санкт-Петербурга. Архів оригіналу за 29 листопада 2020.

Біографії   Фізика   Харків