PROFILBARU.COM

Боно Георгій Петрович
Боно Георгій Петрович
Народження	21 січня 1900; Кременець, Волинська губернія, Російська імперія
Смерть	20 століття; Москва, Росія
Роки служби	1919—1945
Звання	бригадний генерал
Війни / битви	німецько-радянська війна
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Боно (значення).

Георгій Петрович Боно (нар. 21 січня 1900, Кременець, Волинська губернія, Російська імперія — пом. 1969) — радянський військовий діяч, генерал-майор інтендантської служби ЗС СРСР^[1], генерал бригади Народного Війська Польського.

Біографія

Син дворян Петра Боно й Олени Меєр^[2]. Закінчив Нижньгородський Кадетський корпус, із червня 1919 року — червоноармієць 27-го Західного стрілецького полку РСЧА, в січні 1920 року закінчив командні курси. Навесні 1921 року призначений офіцером штабу стрілецької бригади запасу, пізніше помічник начальника Казанського управління конвоїв. У травні 1923-червні 1929 років слухач Татаро-Башкирської військової школи. Офіцер фінансової служби, начальник фінансового відділу санаторію «Архангельське» з грудня 1936 року. Із липня 1938 року — викладач курсів військової економіки.

У роки Німецько-радянської війни займав пост начальника Головного фінансового відділення Головного комітету Оборони СРСР. Із листопада 1941 року — начальник фінансового відділу 20-ї армії Західного фронту (з 1 лютого 1943 року — Північно-Західного фронту), з січня 1944 року — начальник фінансового відділу Північно-Західного фронту, з травня 1944 року — начальник фінансового відділу 3-го Прибалтійського фронту^[3]^[1]. У березні 1945 року направлений на службу до Війська Польського у званні підполковника, начальник фінансового відділу інтендантської служби Війська Польського, з 1946 року — глава фінансового відділу Міністерства національної оборони Польщі. 14 грудня 1945 отримав звання бригадного генерала Війська Польського^[4] . Постановою Ради Міністрів СРСР № 1545 від 11 липня 1946 року присвоєно військове звання генерал-майора інтендантської служби.

Нагороджений радянськими орденами Леніна, Червоного Прапора, Червоної Зірки (двічі) та Вітчизняної війни II ступеня, радянськими медалями «За оборону Москви», «За визволення Варшави», «За взяття Берліна» і «За перемогу над Німеччиною». Також нагороджений польським орденом «Хрест Грюнвальда» III класу (1945), Золотим Хрестом Заслуг, медалями «За Варшаву 1939—1945» та «За Одру, Нису і Балтику»^[4].

Примітки

↑ ^а ^б ИНЭС, 2003, с. 208.
↑ Генеалогическое древо рода Богатовых. Георгий Боно [Архівовано 12 жовтня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
↑ Списки руководителей и начальников финансовой службы Красной Армии и флота (центр — дивизия), полевых контор и отделений Госбанка СССР [Архівовано 27 грудня 2017 у Wayback Machine.](рос.)
↑ ^а ^б Królikowski, 2010.

Література

Henryk Piotr Kosk. Generalicja polska. — Pruszków : Oficyna Wydawnicza «Ajaks», 1998. — Т. I.
Janusz Królikowski. Generałowie i admirałowie Wojska Polskiego 1943-1990. — Toruń, 2010. — Т. I: A-H.
Глава 3. Финансовое обеспечение Красной Армии и флота в годы Великой Отечественной войны // Военная финансово-экономическая служба России: история и современность. — М : ИНЭС, 2003. — 670 с.