PROFILBARU.COM

Бондарович Анатолій Мартинович
Бондарович Анатолій Мартинович
Народження	15 липня 1892; Рогізне, Сумський повіт, Харківська губернія, Російська імперія
Смерть	19 січня 1975 (82 роки)
	Київ, Українська РСР, СРСР
Країна	Російська імперія; УНР; СРСР
Жанр	пейзаж
Навчання	Харківське державне художнє училище
Діяльність	художник
Вчитель	Федоров Митрофан Семенович, Пестриков Михайло Родіонович і Беркос Михайло Андрійович
Член	Спілка радянських художників України

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Бондарович.

Анато́лій Марти́нович Бондаро́вич (15 липня 1892, Рогізне — 19 січня 1975, Київ) — український радянський художник; член художнього об'єднання «ІзоГарт» у 1922—1923 роках; Асоціації художників Червоної України з 1928 року, Спілки радянських художників Узбекистану у 1933—1945 роках та Спілки радянських художників України з 1945 року. Онук художника-кріпака О. Полив'яного.

Життєпис

Народився 3 [15] липня 1892(18920715) року в селі Рогізному Сумського повіту Харківської губернії Російської імперії (нині селище Сумського району Сумської області України). 1910 року закінчив комерційне училище у Харкові. Протягом 1911—1914 років навчався в Харківському художньому училищі, був учнем Михайла Беркоса, Михайла Пестрикова, Митрофана Федорова, Костянтина Пинеєва. Одночасно, у 1912—1913 роках, вчився у художній студії Е. Штейнбернга і М. Загогнова у Харкові. Під час першої світової війни та громадянської війни був військовим топографом.

У 1918—1919 роках навчався в художньому цеху «Союз мистецтв», а у 1920 році у студії Головполітосвіти Наркомату освіти УСРР у Харкові. Творчу діяльність розпочав у Першому радянському театрі (малював плакати) та Будинку актора у Харкові. У 1920-х роках працював у майстерні художньої агітації Головполітосвіти Наркомату освіти УСРР (оформлював радянські свята та республіканські з'їзди), ілюстрував книжкові видавництва «Молодий більшовик», «Книгоспілка», «Рух», Державне видавництво України, Державне видавниче об'єднання України та інші, а також журнали «Червоний перець», «Всесвіт», «Жовтеня» (був художнім редактором), «Мир», «Червоні квіти», «Тук-тук» (був художнім редактором), «Нова громада», «Декада», «Весела бригада», «Піонерія», «Знання та праця», «Октябрьские всходы»; малював для Всеукраїнського фотокіноуправління, «Книгоспілки» і Державного видавничого об'єднання України кіноплакати і політичні плакати. У 1927—1929 роках — керівник-консультант художньої частини журналу «УЖ».

У 1931—1932 роках мешкав у Москві, працював художником журналу «30 дней». З 1933 по 1945 рік жив у Ташкенті. Працював завідувачем художнього сектора газети «Узбекистанська правда», художником сатиричного журналу «Муштум», очолював художній відділ газети «Узбекистанська правда», у 1934—1935 роках викладав у Ташкентському художньому училищі, був заступником директора з навчальної роботи.

З 1945 року жив у Києві. Протягом 1948—1947 років викладав у Київському училищі прикладного мистецтва. Жив у Києві в будинку на провулку Івана Мар'яненка, № 14, квартира № 19. Помер У Києві 19 січня 1975 року.

Творчість

Працював у галухі станкового живопису (писав пейзажі) та книжкової графіки. Серед робіт:

кіноплакати

«Ім'я їй женщина» (1920-ті);
«Фатальні листи» (1922);
«Нібелунги» (1925);
«Люди й маски» (1926);
«Микола Джеря» (1926);
«Ради скарбів» (1926);
«Шляхи життя» (1926);
«Робіг Гуд» (1927);

плакати

«Одноосібники, незаможники, середняки. За прикладом колгоспів здавайте лишки хліба державі, своєчасно виконуйте вимогу контрактації» (1930);
«Селянко. Пролетарська держава закликає тебе до активної участі в хлібозаготівці» (1930);

живопис

«Старий Ташкент» (1936);
«Новий Ташкент» (1936);
«В Бухарі на Регістані» (1937);
«Ранок в новому Ташкенті» (1940);
«Вечір на Дніпрі» (1946);
«Задніпровські далі» (1947);
«Рибне місце» (1949);
«Ірпінський краєвид» (1952);
«Осінній мотив» (1952);
«Весняний пейзаж» (1952);
«Осінь на дачі» (1954);
«Біля пам'ятника Ватутіну» (1956);
«Пам'ятник Щорсу» (1961);
«Осінь на лісовому озері» (1963).

Оформлював книги для київських та харківських видавництв:

«Селянка України», «Весела історія», «Молодий більшовик» Олександра Копиленка (1925—1930);
«Про малярика-школярика» Олеся Донченка (1928);
«Подорож до землі невідомої» В. Різниченка (1932);
«Фома» Сергія Михалкова (1938);
«Три зірки» Ю. Арбата (1940);
«Тарас Бульба» Миколт Гоголя (1940);
«Вибране» Юрія Смолича (1949);
«Київські оповідання» Юрія Яновського (1949);
«День починається» Юрія Смолича (1950);
«Аргонавти Всесвіту» та «Нащадки скіфів» Володимира Владка (1952).

Брав участь у виставках з 1926 року, всеукраїнських — з 1927 року, зокрема^[1]:

1926—1927 — виставка кіноплакату в Харкові «Художник сьогодні»;
1929 — виставка української художньої графіки в Харкові;
1938 — виставка «Живопис, графіка, театр, народні майстри» в Ташкенті;
1936, 1940 та 1943 — художні виставки Узбецької РСР;
1951 та 1953 — республіканські художні виставки УРСР;
1951 — виставка образотворчого мистецтва УРСР до декади українського мистецтва та літератури в Москві;
1955 — обласна художня виставка в Києві, присвяченій 300-річчю «возз'єднання» України з Росією.

Роботи художника зберігаються в багатьох зібраннях, зокрема в Національному художньому музеї України, Державному музеї мистецтв Узбекистану.

В архіві відділу образотворчого мистецтва Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського зберігаються особисті документи художника (посвідчення, довідки), оригінали його творів (плакати), а також проілюстровані ним журнали і книги.

Примітки

↑ Бондарович Анатолий Мартынович / Инсестиции в искусство. [Архівовано 6 квітня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)

Література

Бондарович Анатолій Мартинович // Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 50—51.;
Бондарович, Анатолий Мартынович // «Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь». — Том 2. — Москва: Искусство, 1972. С. 28 (рос.);
Бондарович Анатолій Мартинович // Словник художників України / відпов. ред. М. П. Бажан. — Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — 272 с.;
Т. А. Галькевич. Бондарович Анатолій Мартинович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2004. — Т. 3 : Біо — Бя. — 695 с. — ISBN 966-02-2682-9.;
Бондарович Анатолій Мартинович // Художники України: енциклопедичний довідник / автор-упорядник М. Г. Лабінський. — Київ, 2006;
Андрейканіч А. І. «Антологія українського плаката першої третини ХХ століття». — Косів: Видавничий дім «Довбуш», 2012. — 120 с.; іл. С. 19. [Архівовано 8 жовтня 2020 у Wayback Machine.] ISBN 966-5467-23-4;
Андрейканіч А. І. Бондарович Анатолій Мартинович [Архівовано 9 жовтня 2020 у Wayback Machine.] // «Українські майстри кіноплаката першої третини ХХ століття». — Косів: Видавничий дім «Довбуш», 2014. — 96 с.; іл. С. 21. ISBN 966-5467-23-4.
І. Ходак. Бондарович Анатолій Мартинович // «Словник художників України. Біобібліографічний довідник». Книга 1 : А-В / [головний редактор Г. Скрипник]; НАН України, ІМФЕ імені М. Т. Рильського. Київ: видавництво ІМФЕ, 2019. С. 145—146. ISBN 978-966-02-8960-4.