У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Блуменфельд .
Фе́лікс Миха́йлович Блюменфе́льд (Блуменфельд , 7 (19) квітня 1863 (18630419 ) 21 січня 1931 ) — композитор , педагог , диригент , брат Станіслава Блюменфельда .
Фелікс Михайлович Блюменфельд народився в селі Ковалівка (Херсонська губернія ; нині мікрорайон Кропивницького ) 7 (19) квітня 1863 у родині вчителя музики й французької мови Михайла Францевича Блуменфельда . До 12 років займався в Г. В. Нейгауза (батько Г. Г. Нейгауза ), що доводився Блюменфельду чоловіком його старшої сестри Марцеліни («Ольги Михайлівни»). В 1881—1885 роках навчався в Петербурзькій консерваторії у Ф. Ф. Штейна (фортепіано ) і М. А. Римського-Корсакова (композиція). З 17 років був постійним учасником зборів об'єднання композиторів «Могутня купка» , потім увійшов до складу Бєляєвського гуртка (група композиторів на чолі з Римським-Корсаковим, що збиралася на музичних вечорах у будинку мецената М. П. Бєляєва).
Як піаніст Блюменфельд формувався під впливом мистецтва А. Г. Рубінштейна й М. О. Балакірєва . Дебютувавши в 1887 році, активно концертував у містах Росії, був першим виконавцем ряду творів О. К. Глазунова , А. К. Лядова , М. О. Балакірєва, П. І. Чайковського , виступав в ансамблі з Л. С. Ауером , О. В. Вержбиловичем , П. Сарасате , Ф. І. Шаляпіним . В 1895—1911 роках працював у Маріїнському театрі , був концертмейстером , а з 1898 року — диригентом, керував прем'єрами опер «Сервілія» й «Сказання про невидимий град Кітеж» Римського-Корсакова. Виступав в «Російських симфонічних концертах» у Петербурзі (в 1906 році з першим виконанням у Росії Третьої симфонії О. М. Скрябіна ). Європейську популярність принесло Блюменфельду участь в «Історичних російських концертах» (1907) і «Росіян сезонах» (1908) С. П. Дягілєва в Парижі .
У 1884 році чоловік одружується з дочкою відомого купця Анастасьєва Марії.[ 3] Державний музично-драматичний інститут імені М. В. Лисенка в Києві. У 1920 –1922 роках — ректор Київської консерваторії . З 1922 року вів класи фортепіано й камерного ансамблю в Московській консерваторії .
Учнями Блюменфельда були піаністи С. Б. Барер , В. С. Горовиць , М. І. Грінберг , диригент О. В. Гаук , композитор Дмитро Тьомкін .
В 1927 йому присвоєно звання «Заслужений діяч мистецтв РРФСР».
Помер Блюменфельд у Москві 21 січня 1931 року. Похований на Новому донському цвинтарі.
У спадщині Блюменфельда-композитора — симфонія Пам'яті дорогих покійних, Концертне алегро для фортепіано з оркестром, сюїта Весна для голосу з оркестром, квартет (Беляевская премія, 1898); особливе місце займають фортепіанні твори (усього близько 100, у тому числі етюди, прелюдії, балада) і романси (близько 50), створені в руслі романтичних традицій.
Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво Генеалогія та некрополістика Література та бібліографія Словники та енциклопедії Нормативний контроль
.svg){kind=small}
