Бару Мирон Йосипович

Бару Мирон Йосипович
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився16 березня 1907(1907-03-16) Редагувати інформацію у Вікіданих
Житомир, Російська імперія
Помер23 квітня 1998(1998-04-23) Редагувати інформацію у Вікіданих (91 рік)
Харків, Україна
Національністьєвреї[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьдоцент
Alma materХарківський юридичний інститут (зараз Національний університет «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого»)
Галузьправознавство
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор юридичних наук
Аспіранти, докторантиЖигалкін Павло Івановичd Редагувати інформацію у Вікіданих
Гончарова Галина Степанівна Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Державна премія Української РСР у галузі науки і техніки

Бару Мирон Йосипович (нар. 16 березня 1907, Житомир — пом. 23 квітня 1998, Харків) — український вчений-правознавець, доктор юридичних наук, професор, лауреат Державної премії УРСР (1984), заслужений працівник вищої школи України, завідувач кафедри трудового права (1954–1964).

Біографія

Народився 16 березня 1907 року у місті Житомирі. У 1929 році закінчив правовий факультет Харківського інституту народного господарства. Трудовий шлях починав на посаді секретаря губернського суду міста Житомира (19211925). З 1929 по 1931 роки — консультант Наркомторгу УРСР. Обіймав посаду доцента кафедри Харківського юридичного інституту (1931–1941, 1944–1954).

Учасник Радянсько-німецької війни. У 19411943 роках — військовий слідчий, військовий прокурор на Волховському та Ленінградському фронтах.

З 1954 по 1964 рр. — завідувач кафедри трудового права Харківського юридичного інституту, з 1964 року — професор цієї кафедри. У 1958 році захистив докторську дисертацію «Відплатність та безоплатність у радянському цивільному праві».

Помер Мирон Йосипович Бару 23 квітня 1998 року.

Наукова діяльність

Наукова школа під керівництвом професора М. Й. Бару розробляла проблеми, пов'язані з охороною немайнових інтересів у трудовому праві, а також з підвищенням юридичних гарантій працівників у трудових правовідносинах. Підготував 20 кандидатів юридичних наук.

Автор понад 200 наукових праць. Основними з них є:

  • «Регресні обов'язки в трудовому праві»
  • «Охорона трудової честі за радянським законодавством»
  • «Основи радянського трудового законодавства»
  • підручник «Радянське трудове право»

Був членом вченої ради з присудження наукового ступеня кандидата та доктора юридичних наук при Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого. Брав участь у підготовці і проведенні багатьох всесоюзних, республіканських і регіональних науково-практичних конференцій та семінарів.

Примітки

Посилання

Strategi Solo vs Squad di Free Fire: Cara Menang Mudah!