З 1954 по 1964 рр. — завідувач кафедри трудового права Харківського юридичного інституту, з 1964 року — професор цієї кафедри. У 1958 році захистив докторську дисертацію «Відплатність та безоплатність у радянському цивільному праві».
Наукова школа під керівництвом професора М. Й. Бару розробляла проблеми, пов'язані з охороною немайнових інтересів у трудовому праві, а також з підвищенням юридичних гарантій працівників у трудових правовідносинах. Підготував 20 кандидатів юридичних наук.
Автор понад 200 наукових праць. Основними з них є:
«Регресні обов'язки в трудовому праві»
«Охорона трудової честі за радянським законодавством»
«Основи радянського трудового законодавства»
підручник «Радянське трудове право»
Був членом вченої ради з присудження наукового ступеня кандидата та доктора юридичних наук при Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого. Брав участь у підготовці і проведенні багатьох всесоюзних, республіканських і регіональних науково-практичних конференцій та семінарів.