PROFILBARU.COM

Балкінд Лев Володимирович
Балкінд Лев Володимирович
Народження	31 березня 1937 (87 років); Петрівка, Красногвардійський район, Кримська АРСР, РРФСР, СРСР
Країна	СРСР; Україна
Жанр	портрет, пейзаж і натюрморт
Навчання	Кримське художнє училище імені Миколи Самокиша (1961) і Київський державний художній інститут (1967)
Діяльність	художник
Вчитель	Трохименко Карпо Дем'янович, Подерв'янський Сергій Павлович, Чичкан Леонід Ілліч, Чеканюк Вілен Андрійович, Хмелько Михайло Іванович, Шаталін Віктор Васильович, Сльота Петро Дорофійович і Чепик Михайло Максимович
Працівник	Кримське художнє училище імені Миколи Самокиша
Член	Спілка радянських художників України
Нагороди

Лев Володимирович Балкі́нд (нар. 31 березня 1937, Петрівка) — український живописець; член Спілки радянських художників України з 1970 року. Заслужений діяч мистецтв України з 1998 року, лауреат Державної премії Республіки Крим^[1].

Біографія

Народився 31 березня 1937 року в селі Петрівці (нині Красногвардійський район Автономної Республіки Крим). 1961 року закінчив Сімферопольське художнє училище; 1967 року —факультет станкового живопису^[1] Киїського художнього інституту, де його викладачами були зокрема Карпо Трохименко, Сергій Подерв'янський, Леонід Чичкан, Вілен Чеканюк, Михайло Хмелько, Віктор Шаталін, Петро Сльота, Михайло Чепик.

Упродовж 1967—1999 років виклалав у Сімферопольському художньому училищі; одночасно у 1970—1980 роках обіймав посади голови секції живопису Спілки художників Криму; у 1981—1984 роках — головного художника Кримського художнього комбінату; у 1995—1999 роках — голови правління Сімферопольської міської організації Спілки художників Криму.

Жив у Сімферополі в будинку на вулиці Слуцького, № 15, квартира № 5 та в будинку на Яблуневому проїзді, № 7^[2]. У 2000–2003 роках жив в Ізраїлі.

Творчість

Працює в галузі станкового живопису, створює портрети, пейзажі, натюрморти. Серед робіт:

«Портрет старого більшовика» (1966);
«Портрет старого більшовика Я. М. Волошина» (1967);
«Портрет сталевара» (1968);
«Народжені Жовтнем» (1968);
«Портрет художника Адама Каца» (1969);
«Портрет мистецтвознавця Рудольфа Подуфалого» (1971);
«Чоловічий портрет» (1971);
«Портрет капітана міліції В. Штепи» (1973);
«Натюрморт-вікно» (1974);
«Натюрморт із рибою» (1975; Сімферопольський художній музей^[1]);
«Портрет Олі» (1987);
«Площа Свободи» (1987);
«Портрет китайської дівчини з віялом» (1987);
«Натюрморт з гранатами» (1991);
«Портрет Людмили» (1995).

З 1966 бере участь в обласних, всеукраїнських, всесоюзних та міжнародних художніх виставках. У 1995 році у Сімферополі відбулася його персональна виставка, присвячена 30-річчю творчої діяльності.

Поботи художника зберігаються у Міністерстві культури та інформаційної політики України, в художніх музеях Росії, України, країн Середньої Азії, Болгарії.