Перша писемна згадка — 1594 рік під назвою Базар у «Щоденнику» Е. Лясоти.
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області», село увійшло до складу Збаразької міської громади[3].
Робота масового виробництва, виготовлена із каменю (встановлена 5 жовтня 1907 р.).[6]
Соціальна сфера
Діє бібліотека.
Бібліографія
Про населені пункти Базаринської сільради видано книжку М. Грозовського «Чотири села над Гнізною» (Тернопіль, 1997).
Мікротопоніми
1. Автомобільні — Р.в. Автомобільних. Мікротопонім утворено лексико-семантичним способом від апелятива автомобільний із семантикою "признач. для автомобілів" [СУМ, т.1., с.13]. У місцевому мікротопоніміконі так називали гаражі, де зберігали й ремонтували автомобілі.
2. Базаринецький Клуб — Р.в. Базаринецького Клубу. Мікротопонім утворено семантичним способом від апелятивного сполучення з атрибутивом (атрибутив Базаринецький утворено від топоніма Базаринці за допомогою суфікса -цьк-) з вихідним значенням клуб, “який розташований у селі Базаринці”, де апелятив клуб означає “громадська організація, що об'єднує людей певного кола, професії для спільного відпочинку, розваг, занять спортом і т. ін.” [СУМ, т.4, с.190].
3. Біля Млину — Р.в. Біля Млину. Мікротопонім утворено синтаксичним способом (прийм. біля + ім. млин у Р.в. одн.), де апелятив млин означає “споруда, що розмелює зерно на борошно за допомогою вітряної, водяної, парової та ін. енергії” [CУМ, т.4, с. 764]. Так називали сам млин, куди ходили перемелювати зерно.
4. Біля Плоту — Р.в. Біля Плоту. Мікротопонім утворено синтаксичним способом (прийм. біля + ім. пліт у Р.в. одн.), де апелятив пліт означає “огорожа, плетена з хворосту” [СУМ, т.6, с.587]. Атрибутив, який указував на місце, де росла ожина в селі.
5. Варвари — Р.в. Варвари. Мікротопонім утворено лексико-семантичним способом від антропоніма Варвара із семантикою “жіноче ім’я”. У місцевому мікротопоніміконі так називають скульптуру, яка присвячена святій Варварі.
6. Великий Міст — Р.в. Великого Моста. Мікротопонім утворено семантичним способом від апелятивного сполучення та з вихідним значенням міст,”який є більшим за розміром, ніж інші мости, у селі”, де апелятив міст означає “споруда для переїзду або переходу через річку, залізницю, автомагістраль, яр і т. ін.” [СУМ, т.4, с.749].
7. Вивіз — Р.в. Вивозу. Мікротопонім утвоерно лексико-семантичним способом від апелятива вивіз із семантикою “те саме, що вивезення” [СУМ, т. 1, с.364]. У місцевому мікротопоніміконі так називають дорогу, через яку в селі вивозили возами товари й усе, що було потрібно.
8. В Кут — Р.в. незм.. Мікротопонім утворено синтаксичним способом (прийм. в + ім. кут), де апелятив кут означає “частина якої-небудь території, місцевості.” [СУМ, т. 4, с. 417]. Так називають місцеву стежку, яка вела в напрямку кута села.
9. В Ліску — Р.в. В Ліску. Мікротопонім утворено синтаксичним способом (прийм. в + ім. лісок у М.в. одн.), де апелятив лісок означає “зменш.-пестл. до ліс ” [СУМ, т.4, с. 525]. Так називають у селі невеликий лісовий масив, де ростуть маслюки.
10. Вулична Криниця — Р.в. Вуличної Криниці. Мікротопонім утворено семантичним способом від апелятивного сполучення з атрибутивом та з вихідним значенням криниця, “яка розташована на вулиці і якою можуть усі користуватися; громадське джерело води”, де апелятив криниця означає “глибоко викопана й захищена цямринами від обвалів яма для добування води з водоносних шарів землі; колодязь” [CУМ, т.4, с. 348].
11. Ґонти — Р.в. Ґонтів. Утворено лексико-семантичним способом від прізвища Ґонта. У місцевому мікротопоніміконі так у селі називали рівнину, яка була розташована біля господарства сім’ї Ґонтів.
12. Глиняний — Р.в. Глиняного. Утворено лексико-семантичним способом від апелятива глиняний із семантикою “зробл. з глини.” [СУМ, т.2, с. 85]. У місцевому мікротопоніміконі так називають кар’єр для видобутку глини.
13. Дамба — Р.в. Дамби. Мікротопонім утворено лексико-семантичним способом від апелятива дамба із семантикою “гідротехнічна або дорожня споруда у вигляді валу для зберігання води у водоймищах, захисту низин від затоплення і т. ін.” [СУМ, т. 2, с.210]. У місцевому мікротопоніміконі так називають власноруч побудовану греблю на водоймі. За легендами, до свята Івана Купала, поки не скупається сонце, там не можна купатися, оскільки в цьому місці водяться русалки, які затягують людей на дно.
14. Джерело — Р.в. Джерела. Мікротопонім утворено лексико-семантичним способом від апелятива джерело із семантикою “потік води, що утворюється внаслідок виходу підземних вод на поверхню землі” [СУМ, т.2, с.262]. У місцевому мікротопоніміконі так називають природне джерело води.
15. Дзигарець — Р.в. Дзигарця. Мікротопонім утворено лексико-семантичним способом від апелятива дзигарець із семантикою “зменш. до дзиґарі.” [СУМ, т. 2, с. 267]. У місцевому мікротопоніміконі так називають двір, у якому мешкав чоловік з прізвиськом Дзигарець.
16. Желізнодорожна — Р.в. Желізнодорожної. Утворено лексико-семантичним способом від підрядного словосполучення залізна дорога, де апелятив дорога означає “смуга землі, по якій їздять і ходять, штучно створений засіб для пересування, сполучення” (СУМ, т. 2, с. 378). У місцевому мікротопоніміконі так називають посадку біля залізниці.
17. За Забродом — Р.в. незм. Мікротопонім утворено синтаксичним способом (прийм. за + ім. забрід в О.в. одн.), де апелятив забрід означає “заст. Відхід з дому на заробітки; бурлакування” [СУМ, т. 3, с.28]. У місцевому мікротопоніміконі так називають кручу, що розташована біля водойми.
18. За Штрекою — Р.в. незм.. Мікротопонім утворено синтаксичним способом (прийм. за + ім. штрека в О.в. одн.), де апелятив штрека означає “діал. Залізничне полотно” [СУМ, т.11, с.544]. У місцевому мікротопоніміконі так називають місцевість поблизу залізничної колії.
19. Іонів Горб — Р.в. Іонового Горба. Мікротопонім утворено семантичним способом від апелятивного сполучення з атрибутивом (атрибутив Іонів утворений від антропоніма Іон) та з вихідним значенням горб, “який розташований біля Іона”, де апелятив горб означає “невелике округле підвищення на площині: бугор, пагорок” [СУМ, т. 2, с.125]. У місцевому мікротопоніміконі так колись називали височину, яку забудували.
20. Коло Дамби — Р.в. незм. Мікротопонім утворено синтаксичним способом (прийм. коло + дамба в Р.в. одн.), де апелятив дамба означає “гідротехнічна або дорожня споруда у вигляді валу для зберігання води у водоймищах, захисту низин від затоплення і т. ін.” [СУМ, т. 2, с.210]. У місцевому мікротопоніміконі так називають яр поблизку дамби.
21. Коло Літровні — Р.в. незм.. Мікротопонім утворено синтаксичним способом (прийм. коло + ім. літровня в Р.в. одн.), значення апелятива літровня не відоме, проте в місцевому мікротопоніміконі так називали місце біля електростанції.
22. Коло Майданчика — Р.в. незм.. Мікротопонім утворено синтаксичним способом (прийм. коло + ім. майданчик у Р.в. одн.), де апелятив майданчик означає “невелике рівне місце на землі, призначене для чого-небудь” [CУМ, т.4, с.598]. У місцевому мікротопоніміконі так називали місце, де розташований парк у селі.
23. Коло Нафтобази — Р.в. незм.. Мікротопонім утворено синтаксичним способом (прийм. коло + ім. нафтобаза у Р.в. одн.), де апелятив нафтобаза означає ”комплекс споруд і пристосувань для приймання, зберігання, перевантаження з одного виду транспорту на інший і відпускання нафти й нафтопродуктів” [енциклопедія “Вікіпедія”]. У місцевому мікротопоніміконі так називали місце біля нафтового об'єкта.
24. Коло Пеньків — Р.в. незм.. Мікротопонім утворено синтаксичним способом (прийм. коло + ім. пеньок у Р.в. мн.), де апелятив пеньок означає “те саме, що пень” [СУМ, т.6, с.117]. У місцевому мікротопоніміконі так називали місце, де ростуть опеньки.
25. Коло Ради — Р.в. незм.. Мікротопонім утворено синтаксичним способом (прийм. коло + ім. рада в Р.в. одн.), де апелятив рада означає “колегіальний орган якої-небудь організації, установи чи сама організація, установа, що розпоряджається, керує ким-, чим-небудь або радить у чомусь” [СУМ, т. 8, с.426]. У місцевому мікротопоніміконі так називали місце поблизу сільради.
26. Коло РЕСу — Р.в. незм.. Мікротопонім утворено синтаксичним способом (прийм. коло + абревіатура РЕС в Р.в.). У місцевому мікротопоніміконі так називали роздоріжжя поблизу електропідстанції.
27. Криївка — Р.в. Криївки. Мікротопонім утворено лексико-семантичним способом від апелятива криївка із семантикою “те саме, що захисток; схованка” [СУМ, т.4, с.344]. У селі це було історичне місце й означало воно “вирите підземелля, де ховалися українські націоналісти”.
28. Криниця Теплицьких — Р.в. Криниці Теплицьких. Утворено семантичним способом від апелятивного сполучення з атрибутивом та з вихідним значенням криниця, “яка розташована біля сім’ї Теплицьких”, де апелятив криниця означає “глибоко викопана й захищена цямринами від обвалів яма для добування води з водоносних шарів землі; колодязь” [CУМ, т.4, с. 348].
29. Крутий — Р.в. Крутого. Мікротопонім утворено лексико-семантичним способом від апелятива крутий із семантикою “майже прямовисний; стрімкий; протилежне пологий, положистий” [СУМ, т. 4, с.373]. У місцевому мікротопоніміконі так називають поворот, який є вузьким і небезпечним.
30. Кутовий — Р.в. Кутового. Мікротопонім утворено лексико-семантичним способом від апелятива кутовий із семантикою “який має форму кута, зігнутий під кутом” [СУМ, т. 4, с. 418]. У місцевому мікротопоніміконі так називають берег, що розташований на куті.
31. Лужок — Р.в. Лужка. Мікротопонім утворено лексико-семантичним способом від апелятива лужок із семантикою “зменш.-пестл. до луг” [СУМ, т. 4, с. 553]. У місцевому мікротопоніміконі так називали луг.
32. Малий Міст — Р.в. Малого Мосту. Мікротопонім утворено семантичним способом від апелятивного сполучення та з вихідним значенням міст,”який є меншим за розміром, ніж інші мости, у селі, де апелятив міст означає “споруда для переїзду або переходу через річку, залізницю, автомагістраль, яр і т. ін.” [СУМ, т.4, с.749].
33. Мандрикове Поле — Р.в. Мандрикового Поля. Мікротопонім утворено семантичним способом від апелятивної сполуки з атрибутивом (атрибутив Мандрикове утворено від антропоніма Мандрин за допогою суфікса -ов-) та з вихідним значенням орне поле, “яке було власністю чоловіка на ім’я Мандрик”, де апелятив поле означає “безліса рівнина, рівний великий простір” [СУМ, т. 7, с. 61].
34. Михайлівська церква — Р.в. Михайлівської церкви. Мікротопонім утворено семантичним способом від апелятивного сполучення з атрибутивом (атрибутив Михайлівська утворено від антропоніма Михайло за допомогою суфікса -ськ-) та з вихідним значенням церква, “що названа на честь святого архангела Михаїла”, де апелятив церква означає “релігійна організація духівництва і віруючих, об'єднана спільністю вірувань і обрядовості” [СУМ, т. 11, с. 202].
35. На Базникових Паях — Р.в. незм. Мікротопонім утворено синтаксичним способом (прийм. на + ім. Базник у Р.в. мн. + пай у М.в. мн.) з атрибутивом (атрибутив Базникових утворено від антропоніма Базник за допомогою суфікса -ов-), де апелятив пай означає “частка, яка вноситься в капітал якого-небудь товариства (кооперативного, акціонерного і т. ін.) кожним його членом або дістається кожному при його розподілі” [СУМ, т. 6, с.16]. У місцевому мікротопоніміконі так називали фермерські угіддя, яким володіла сім’я Базників.
36. На Глинці — Р.в. незм.. Мікротопонім утворено синтаксичним способом (прийм. на + ім. глинка у М.в. одн.), де апелятив глинка означає “пестл. до глина.” [СУМ, т. 2, с. 85]. У місцевому мікротопомініконі так називали болотисту місцевість.
37. Оболоння — Р.в. Оболонні. Мікротопонім утворено лексико-семантичним способом від апелятива оболоння із семантикою “те саме, що оболонь” [СУМ, т. 5, с.550]. У місцевому мікротопоніміконі так називали болотисту місцевість, що розташована біля річки.
38. Острівок — Р.в. Острівка. Мікротопонім утворено лексико-семантичним способом від апелятива острів із семантикою “зменш. до острів; острівець” [СУМ, т. 5, с. 589]. У місцевому мікротопоніміконі так називають острів, який є не великим за розміром.
39. Петруньова Гора — Р.в. Петруньової Гори. Мікротопонім утворено семантичним способом від апелятивного сполучення з атрибутивом та з вихідним значенням гора, “яка розташована біля хати чоловіка на ім’я Петруньо”, де апелятив гора означає “значне підвищення над навколишньою місцевістю або серед інших підвищень” [СУМ, т. 2, с. 124].
40. Піщаний — Р.в. Піщаного. Мікротопонім утворено лексико-семантичним способом від апелятива піщаний із семантикою “який складається з піску” [СУМ, т. 6, с. 553]. У місцевому мікротопоніміконі так називають кар’єр для видобутку піску.
41. Поповича Рів — Р.в. Поповичевого Рову. Мікротопонім утворено семантичним способом від апелятивного сполучення з атрибутивом та з вихідним значенням рів, “який розташований біля хати чоловіка на прізвище Попович”, де апелятив рів означає “довга глибока канава, розмита водою або викопана в землі” [СУМ, т.8, с.547].
42. Сільська Бібліотека — Р.в. Сільської Бібліотеки. Мікротопонім утворено семантичним способом від апелятивного сполучення з атрибутивом та з вихідним значенням бібліотека, “яка належить громаді села”, де апелятив бібліотека означає “установа, культосвітній заклад, де зберігаються і видаються читачам книжки, журнали і т. ін., а також здійснюється популяризація і пропаганда літературних творів” [CУМ, т. 1, с.173].
43. Смолка — Р.в. Смолки. Мікротопонім утворено лексико-семантичним способом від апелятива смолка із семантикою “те саме, що смілка” [СУМ, т. 9, с.415]. У місцевому мікротопоніміконі так називають непридатну для обробки землю.
44. Три Кіпці — Р.в. Трьох Кіпців. Мікротопонім утворено семантичним способом від апелятива кіпець із семантикою “діал. Горбок.” [СУМ, т. 4, с. 168]. У місцевому мікротопоніміконі так називають кут, де розташовувалася велика стодола, у якій зберігали снопи, зібрані по жнивах.
45. Хрест — Р.в. Хреста. Мікротопонім утворено лексико-семантичним способом від апелятива хрест із семантикою “предмет і символ культу християнської релігії, який являє собою стрижень з однією або кількома поперечками у верхній половині (за євангельською легендою, на стовпі з перехрестям був розіп'ятий Христос)” [СУМ, т. 11, с. 139]. У місцевому мікротопоніміконі так називають пам’ятник на честь скасування панщини.
46. Через Дамбу — Р.в. незм.. Мікротопонім утворено синтаксичним способом (прийм. через + ім. дамба в З.в. одн.), де апелятив дамба означає “гідротехнічна або дорожня споруда у вигляді валу для зберігання води у водоймищах, захисту низин від затоплення і т. ін.” [СУМ, т. 2, с.210]. У місцевому мікротопоніміконі так називають греблю.
47. Целенковий Рів — Р.в. Целенкового Рову. Мікротопонім утворено семантичним способом від апелятивного сполучення з атрибутивом та з вихідним значенням рів, “який розташовувався біля хати сім’ї Целенків”, де апелятив рів означає “довга глибока канава, розмита водою або викопана в землі” [СУМ, т.8, с.547].
48. Збаразький Ставок — Р.в. Збаразького Ставка. Мікротопонім утворено семантичним способом від апелятивного сполучення з атрибутивом (атрибутив Збаразький утворений від топоніма Збараж за допомогою суфікса -зьк-) та з вихідним значенням ставок, “який розташований біля м. Збараж; водойма біля Збаража”, де апелятив ставок означає “те саме, що став” [СУМ, т. 9, с.635].
